«Він був світильник, що горів і світив!» - Україна Incognita
Україна Incognita » Сторінка авторів » Ганна Черкаська » «Він був світильник, що горів і світив!»
Ганна Черкаська

м. Запоріжжя


«Він був світильник, що горів і світив!»

Про таких людей, як патріарх Володимир, Спаситель сказав: «Він був світильник, що горів і світив!»

Його світське ім`я Василь Романюк. він народився 9 грудня 1925 р. Саме під цим іменем 15-річний підліток потрапив під суд і одержав десять років радянських таборів, бо покликаний був до найвищого служіння - Богові й Україні. Віра допомогла Романюкові пронести тягар неволі, дух його зміцнився й загартувався. Після повернення Романюк одержав теологічну освіту в духовній семінарії в Москві. Висвячував отця Володимира кардинал Йосип Сліпий, з яким вони разом каралися в таборах. Отець Володимир чесно ніс своє пасторське служіння, був добрим наставником і порадником пастві. Та у червні 1970 р. за виступ В. Романюка проти арешту історика Валентина Мороза була розпущена церковна громада с. Космач, а Романюку заборонили правити службу.

У ніч із 12-го на 13-е січня 1972 року, коли було арештовано понад дві тисячі свідомих українців, Василь Романюк потрапив до рук ворожих. І знову доля політв`язня: сім років страшних Мордовських таборів. Брав участь у голодуваннях у дні політв'язня і прав людини, у дні початку репресій в Україні та інших акціях протесту. 1 липня 1976 року відмовився від радянського громадянства. Потім три роки був кочегаром в Якутії. 

Після дев`ятнадцяти років таборових страждань життя набуло нових форм: вчений-теолог виступав із лекціями в Канаді, Великобританії, Америці, відроджуючи дух Українського Православ`я, відроджуючи дух нації. Святішому Володимиру судилося стати Патріархом Української Православної Церкви Київського Патріархату. Неповних два роки тривало високе служіння.

14 липня 1995 р за загадкових обставин помер патріарх Володимир (Василь Романюк). Близько 19-ї години патріарх Володимир (Василь Романюк) отримав телефонний дзвінок. Після цього він одягнув світське вбрання і зі своєї резиденції пішов у Ботанічний сад Київського Університету. Там, серед насаджень квітучих жовтих азалій на лаві його очікували дві жінки. Згідно з офіційною версією, Романюку стало зле, стався четвертий інфаркт. Упродовж двох годин жінки намагалися його реанімувати, можливо, при масажі серця зламали йому ребра, а також робили йому прямі уколи в серце (що відзначено в акті судмедексперта), коли приїхала швидка, «реаніматори» зникли. Так загинув українець, який відбув 17 років ув'язнення в радянських концтаборах. 

18 липня 1995 року спроба поховати тіло у Софійському соборі наштовхнулася на опір з боку духовенства УПЦ Московського Патріархату та силові дії з боку загонів спеціального призначення, які з вигуками: «Бєй, хахлов!» - вибігли з-за брами Софії та здійснили «чорний вівторок» нашої історії.

Передзвони храмів над борами
Линули скорботно з далини
Раптом із розчахнутої брами
У шоломах слуги сатани.
Звідусіль киями люд накрили.
За щитами – розхижіле зло.
Що ординці? Лиш вогонь та стріли..
У ординів газу не було.
Люде мій, не дайся у вудила,
Не таку ждав правду, не таку.
Україна руки заломила
І Богдан поблід на румаку.

Патріарх Володимир уже 18 років у вічності та молиться за свій народ, а те, що прах Патріарха похований при дорозі перед зачиненою брамою Софії, що ніяких вибачень, покарань винних не було, і сьогодні є раною в серці багатьох українців.

2013-12-08 20:18:28
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар