Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Улас Самчук народився в селі Дермань, що на Рівненщині, в сім’ї українських хліборобів. Навчався в Українському вільному університеті в Празі. В той же час активно включився в літературний і політичний процес довоєнної України. Так трагедія геноциду українського народу в 1932—1933 рр. стала тематичною основою його повісті «Марія». А в 1932 році був написаний соціально- політичний роман «Кулак», в якому автор викриває абсурдність насильницької колективізації. Одним з перлів українського літературного слова стала його трилогія «Волинь», розлоге епічне полотно про життя українського села в добу Першої світової війни, Жовтневої революції та початків більшовизму. Головний герой роману, хлопчина з Дерманя Володько Довбенко, проходить через усі соціальні та історичні потрясіння й проносить із собою незворушну віру в Україну та особливе призначення її людей на цій землі.
Автор: Дмитро ПАНЧУК, студент Національного університету «Острозька академія»  0
Автор: Леонід ШАЙНЮК, філолог, Луцьк  0
Автор: Сергій ГУПАЛО, м. Ківерці, Волинська обл.  0
Автор: Світлана БОЖКО, спеціально для «Дня»  0
Автор: Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН  0
Це була фантастично обдарована людина, чий талант не може не вражати навіть у порівнянні з іншими зірками українського Розстріляного Відродження (а там були митці воістину європейського масштабу: Микола Куліш, Лесь Курбас, Євген Плужник, Микола Зеров, Григорій Косинка...). Талант Миколи Хвильового (Микола Григорович Фітільов, 1893 — 1933 рр.) був особливої якості. Його яскравий, «ласкою Божою» даний дар прозаїка, філософа, публіциста й громадського діяча спонукав митця активно впливати на перебіг вирішальних, як він цілком справедливо вважав, для долі України подій (додамо, що М. Хвильовий, наділений рідкісною інтуїцією, здатний був передбачати майбутнє, відчувати прихований трагізм таємничого «завтра»!), перебуваючи на лінії духовного вогню, в епіцентрі культурних і політичних процесів на нашій Батьківщині. Погляди письменника зазвичай визначають як «націонал-комуністичні», проводячи при цьому цілком виправдані паралелі з Миколою Скрипником та Олександром Шумським
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Станіслав Лем народився в Україні, у Львові, в родині лікаря Самуїла Лема. Львів на все життя залишиться для Станіслава «казковим польським Львовом». Львів — це перший космічний вимір С. Лема, його перша подорож у світ позаземного, фантастичного. Під час тих подорожей С. Лем усвідомлював свій внутрішній світ, бачив космос самотньої людини, яка щодня кружеляла над дивовижним містом у пошуках одвічної самості... Таким було місто до 1941 року... Те, що сталося під час совєтської влади, вже не належить до біографії С. Лема, є неприйнятним внутрішньо, — це вже не «його» Львів, а інший, історично чужий простір.
Під час навчання у Львівському університеті молодий Лем замислюється над природою й вимірами людської свідомості та законами Всесвіту. Він усе життя прагнув до космосу й у цьому прагненні завше був самотнім. Лише у власних візіях, виходячи на орбіти космічного розуму, знаходив себе... «Немає страшнішого покарання ніж самотня вічність». Усе життя С. Лема є парадоксальним. Виглядає, наче Хтось наперед визначив хід його мікроісторії на тлі буреломних історичних подій. Лем розумів суть, але весь час утікав від визнання Того, хто скеровує його долю...
Автор: Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, студент Національного університету «Києво- Могилянська академія»  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Іван Котляревський не травестував Вергілієву «Aeneis», як це зробили Скаррон, Блюмауер чи Осіпов. Основоположник класичної української літератури просто «переложил» російську «Энейду» на рідну авторову мову. «З перших же рядків поеми Котляревського виясняється, — зазначає М. Зеров, — що це твір не цілком оригінальний, що його замисел, композиція і навіть художні засоби запозичено з чужомовного зразка (…). Досить поверхового розгляду, щоб установити велику залежність української «Енеїди» Котляревського од російської — Осіпова та Котельницького (…) Всі головні епізоди Верґілієвої поеми [Котляревський] переказує за Осіповською поемою: нема ні одної Верґілієвої риси, яку б він вніс у своє оповідання незалежно од російської «Енеїди». (…) І не тільки характеристики, не тільки гумористичні коментарі з приводу тих чи інших епізодів, але й окремі вирази, порівняння, влучні афоризми, кмітливі спостереження, веселі «словоизвития», макаронічні промови
Автор: Євген ЗАРУДНИЙ, кандидат філософських наук, Харків  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар