200 років неканонічному Шевченку » Статті

Я на сторожі коло їх

Поставлю Слово...

«Кобзар», «Подражаніє 11 псалму»

«Бронебійна публіцистика» — блискуча ідея газети «День» зібрати в один дискусійний клуб із сучасниками 15 найяскравіших представників української інтелектуальної думки наприкінці XIX — початку XX століття. Широкий резонанс серед читачів різного віку, який викликали ці «захалявні» (за висловом ініціатора серійного проекту, головного редактора «Дня» Лариси Івшиної) книжки, засвідчує здатність газети «День» тримати увагу на пульсі найактуальніших проблем життя і розвитку країни.

У перед’ювілейний рік Тараса Шевченка центром грона славної п’ятнадцятки має стати наш геній та його захалявна книжка «Кобзар», яка понад 172 роки тому своїм полум’яним і пристрасним Словом пробудила українську душу. Переоцінити значення «Кобзаря» для кожного українця в Україні та поза Україною сущого неможливо. По суті, це код українця, його сутність.

Саме постать Тараса Шевченка, вся його творчість, його беззастережна посвята своєму народові мають стати взірцем справжнього, а не декларованого патріотизму для кожного з нас. Його велич та призначення, як твердить Дмитро Донцов у книжці «Незримі скрижалі Кобзаря», не зрозуміли ні сучасники, ні наступні покоління інтелігенції. На превеликий жаль, це твердження стосується і сучасних українців.

У своїй оцінці значення творчості Тараса Шевченка для формування української нації мають рацію опоненти, зокрема представник елітарного крила української інтелігенції Дмитро Донцов (відзначав аристократизм, лицарство Шевченка) і представник дворянської інтелігенції Пантелеймон Куліш (акцентував на народництві Шевченка), які мирно співіснують у дискусійному співтоваристві серії «Бронебійна публіцистика». Шевченко поряд з ними виступає як потужний публіцист, загальнонаціональні ідеї якого базувалися не на ідилії домашнього «раю», а на історичних традиціях князівської та козацької України, героїчному епосі минувшини, історичній пам’яті про звитяжні перемоги і дусі свободи й волі.

Шкода, що сьогоднішні українські реалії засвідчують, що ще багато на ниві української свідомості, українського патріотизму слід зробити. Тому зберігають свою актуальність настанови, заповіти нашого Пророка, які, по суті, для кожного з нас є програмними абетками з відродження духовності, формування вільної, успішної, гідної людини. Це був би найдорожчий подарунок до 200-річного ювілею Великого Кобзаря кожного вдячного українця в Україні й за її межами.

Безперечно, творчість Тараса Шевченка за жанром не належить до класичної публіцистики. Проте палітра його потужного, інтелектуального Слова містить безліч тонких барв української душі, якими він малює чи не найгеніальніший, найпереконливіший, найоптимістичніший художній твір — портрет майбутньої модерної, духовно переродженої, а отже, вільної України. Тому центром, каталізатором і невичерпним енергетичним джерелом втілення концепції Лариси Івшиної про «необхідність інтелектуального перезавантаження» українського суспільства має стати постать і творчий спадок нашого Пророка, особливо у цей ювілейний (певною мірою містичний) час, овіяний аурою його дієвої любові та віри в нашу перемогу над духовною темрявою, історичним безпам’ятством, малоросійством.

А привернути увагу всього українського та світового загалу до відзначення 200-річчя Тараса Шевченка міг би мас-медійний мегапроект під орієнтовною назвою «Тарас Шевченко — творець української нової нації». Ініціатором пропонованого масштабного проекту в перед’ювілейний 2013 рік мав би стати колектив газети «День», який своєю послідовною україноцентричною інтелектуальною та креативною працею завоював провідні позиції в інформаційному державотворчому процесі, у пізнанні правдивої історії України, у формуванні модерної української молоді, в утвердженні національної ідентичності й патріотизму.

Мета проекту — об’єднати зусилля мас-медійних інституцій України та українського зарубіжжя для висвітлення й аналізу актуальності творчої спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасного державотворення. Матеріали, що публікуватимуться в межах зазначеного проекту, бажано супроводжувати мистецькими творами як Тараса Шевченка, так і роботами авторів із фондів потужної Шевченкіани, значну частку (понад 300 робіт!) якої становить доробок лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Євгена Безніска. За програмою проекту варто започаткувати постійну рубрику під назвою «До 200-річчя Тараса Шевченка». Цю пропозицію може бути підтримано або концептуально змінено, але було б дуже прикро, якщо ми не скористаємось цим ювілейним приводом для утвердження нашої національної гідності й культурної присутності у світовому просторі, взявши хоча б за приклад відзначення нашими сусідами ювілею Пушкіна чи Шопена. Адже Тарас Шевченко — то є наш найпотужніший націєкультурний маркер у світі. А його «Кобзар», який він «дав» нашому народові, є унікальним безпрецедентним витвором людського генія, який постав із безмежної любові та болю за долю рідної землі, свого народу.

Матеріали медіа-проекту можуть бути взятими за основу цікавого публіцистичного тому для бібліотеки «Дня».

Наталя ГУМНИЦЬКА, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Львів