(При)становище мови - Україна Incognita
Сергій Стуканов

Історик, філософ
Член Ради засновників Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді

(При)становище мови

Природне утвердження української мови повільно, але відбувається – навіть попри русифікаційні тенденції, які знову зростають

Природне утвердження української мови повільно, але відбувається – навіть попри русифікаційні тенденції, які знову зростають

9 листопада з нагоди дня української писемності й мови рух добровольців «Простір свободи» спільно з Інтернет-виданням «Тексти» оприлюднив аналітичний огляд «Становище української мови в Україні в 2011 році», який дає змогу дістати всебічного уявлення про теперішній стан (присутність) державної мови у різних царинах суспільного життя та поточні тенденції, пов’язані із розширенням-звуженням сфер її уживання. Важливо, що крім матеріалів офіційної статистики, отриманих у відповідь на запити до органів державної влади, та недавніх соціологічних досліджень, опублікованих в серпні Research & Branding Group і Центром Разумкова, вагому частину джерельної бази склали дані моніторингу радіо та телеефіру, а також польових досліджень, здійснених в жовтні на волонтерських засадах десятками активістів руху у 29 найбільших містах України. На загал проведений аналіз дозволив зробити такі висновки.

Попри те, що українська мова користується статусом єдиної державної, 2/3 громадян вважають її рідною й 53% переважно послуговуються нею у побуті (в громадських місцях цей показник спадає до 49%), в незалежній Україні і дотепер діють потужні чинники русифікації. Тиск російської мови і формування уявлення про «другосортність» української відбувається передовсім через телебачення й радіо, а також через сферу послуг та друковану продукцію. Той красномовний факт, що навіть у Західній Україні за місцем роботи або навчання українську мову використовують на 2% менше людей, ніж удома, промовисто свідчить про поширення процесів русифікації у виробничій сфері практично на всю територію України.

Одним із найбільш потужних факторів утвердження української мови в Україні залишається шкільна освіта. Державною мовою навчаються тепер 82,3% учнів, себто більшість школярів у 23 з 27 регіонів України. Відповідно 83% випускників шкіл обрали цьогоріч українську мову для складання тестів ЗНО. Разом із тим, протягом останнього навчального року намітились деякі негативні тенденції, пов’язані зі спробами зменшити частку шкільної освіти українською мовою. Це добре видно, наприклад, при зіставленні відсотка школярів, що навчаються українською мовою (82,3), із відсотком першокласників, що пішли в україномовні класи в 2010/11 навчальному році (81,2). Найбільшої регресії – до 4% – було «досягнуто» місцевою владою в Одесі та на Луганщині, і можна не сумніватися, що статистика 2011/12 навчального року лише підтвердить орієнтацію на зменшення ваги української мови у шкільних закладах. А зменшувати справді є куди, адже порівняно з іншими суспільними царинами становище української мови в сфері освіти справді дуже вигідно вирізняється. Ось лише окремі цифри.

Фото з сайта http://www.radiosvoboda.org

Моніторинг мовної ситуації в закладах харчування та на транспорті засвідчив, що найбільш відвертої дискримінації українська мова зазнає в Макіївці, Луганську, Сімферополі, Севастополі, Одесі та Запоріжжі. В цілому з 290 закладів харчування 29 міст лише в 46% є меню українською й тільки в 34% працівники відповідають україномовним клієнтам українською мовою (ще у 8% працівники перейшли на українську мову в процесі розмови). У візуальній та звуковій інформації на автобусних та залізничних вокзалах в цілому по Україні домінує українська мова, однак працівники довідкових бюро відповідають україномовним пасажирам українською лише на 59% автовокзалів, 48% залізничних вокзалів і лише в 2 із 8 найбільших аеропортів.

Далі – більше. Російською мовою в Україні видається 2/3 сумарного тиражу газет, 9/10 – журналів, продається близько 87% книг (переважна частина яких – імпорт з Росії). Під час моніторингу прайм-тайму 8 найрейтинговіших українських телеканалів тільки 22% часу ефіру посіли програми та фільми українською мовою, 47% часу займали програми російською мовою, 31% – двомовні (українсько-російські). Зокрема, на «Інтері», який називає себе головним каналом країни, з 8 годин спостереження лише 10 хвилин припало на україномовну програму, тоді як винятково російська лунала 6,5 годин! За підсумками моніторингу прайм-тайму 6 провідних радіостанцій пісні українською мовою становили менше 5% від загальної кількості пісень, що пролунали в ефірі, – і за такого принизливого для державної мови становища Верховна Рада ще й ухвалила законопроект про скасування ефірних квот для творів українського виробництва!

Таким чином, роблять висновок автори огляду, зроблений зріз демонструє, наскільки необґрунтованими є спекуляції на тему утисків в Україні російської мови. Понад те, наведені цифри й факти показують, що паралельно з природнім, але дуже повільним процесом утвердженням української мови, триває загрозливий процес русифікації (так, внаслідок рішень центральної та місцевої влади правове становище української мови за останні два роки відчутно погіршилося, зокрема, у сфері освіти, судочинства, документообігу тощо). Власне, боротьба і взаємодія вказаних двох протилежних векторів, посилена значними регіональними відмінностями, й визначає тепер – і визначатиме найближчим часом – стан та динаміку мовних процесів в нашій державі. Від того, який з двох процесів отримає підтримку з боку суспільства і влади, залежить майбутнє української мови, а відтак – і майбутнє української національної ідентичності та державності. 

2011-11-11 12:19:27
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар