Полювання на Вальдшнепа. Розсекречений Микола Хвильовий - Україна Incognita
Україна Incognita » TOP-книг, які варто прочитати » Полювання на Вальдшнепа. Розсекречений Микола Хвильовий

Полювання на Вальдшнепа. Розсекречений Микола Хвильовий

Видання містить унікальні документи і матеріали ГПУ, що стосуються життя і творчості Миколи Хвильового (1893-1933). Чекісти вели постійне стеження за письменником, вигадавши йому псевдо “Вальдшнеп” і готуючи його фізичне знищення. Самогубство Миколи Хвильового у травні 1933 року, на мотиви і обставини якого проливають світло друковані джерела, стало не лише формою протесту проти режиму, а й актом самоствердження.

Розсекречений Микола Хвильовий

«Трагічний адепт революції» — так Іван Дзюба назвав колись Миколу Хвильового, натякаючи на поступове, під тиском обставин, розчарування письменника в революційному романтизмі. Це визначення, на моє переконання, набуде особливого значення з появою цієї книжки. І справа не лише в розчаруванні, а й у глибшому розумінні того, що саме революція та влада, яку вона породила, створили нестерпні умови для життя письменника, поступово заганяючи його в те коло, виходу з якого, по суті для нього не було. Проте для Хвильового існували воля та вибір, відповідальність і моральний вимір. Він не дав себе перетворити на слухняну жертву: розчахнутий навпіл між комунізмом і Україною, Хвильовий сам поставить крапку у власній біографії своїм пострілом у скроню 13 травня 1933 року.

У 2009 році були розсекречені документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) з так званої справи-формуляра на Хвильового. Якщо висловлюватися лапідарно, то це просто концентровані інформації різного характеру, акумульований «компромат» на ту або іншу особу, за якою співробітники комуністичної спецслужби пильнували певний (короткий або довгий) час, «намічаючи» цю особу для якихось наступних дій (арешту, знищення, використання проти інших тощо). Повідомлення інформаторів, агентурні донесення, робочі зведення, спецповідомлення, перлюстроване листування та багато інших матеріалів — неодмінне «меню» будь-якої справи-формуляра. Все це є і в теці, «присвяченій» Миколі Хвильовому.

Ця тека розкриває ключові детермінанти трагедії Хвильового, етапи її визрівання, характеристики й до певної міри її наслідки. Зі сторінок справи-формуляра, себто із документів організованого ЃПУ тотального стеження за Хвильовим (якому чекісти присвоїли псевдо «Вальдшнеп», напевно, через те, що письменник за життя був пристрасним мисливцем), постає не лише позбавлений будь-якої ідеалізації «реальний» Хвильовий, постають і ті, хто (через різні обставини) його ненавидів, зневажав або просто ставився до нього як до конкурента. Цих людей використовували чекісти для збирання потрібних інформацій, формування певного образу Миколи Хвильового. Цей чекістський конструкт, що виразно постає зі сторінок книжки, цілком «вмонтовувався» у визначений більшовиками спектр небезпечних для режиму «ворогів». Надруковані документи дозволяють також відчути особливості часу, події якого вони відбивають, той колорит, який неможливо відтворити за допомогою, скажімо, дат чи цифр. Ось чому цю книжку можна читати і як своєрідний детектив, де в центрі інтриги неординарна й яскрава особистість Миколи Хвильового.

Працюючи свого часу із аналогічною справою, заведеною на Михайла Грушевського, я не мав жодного сумніву, що вона виникла закономірно, а її поява була детермінована самою (одіозною для більшовиків) особою колишнього лідера Української Центральної Ради. Після повернення Грушевського з-за кордону навесні 1924 року в комунізовану Україну тодішні можновладці мали всі підстави не довіряти своєму колишньому політичному супротивнику, вбачаючи у його думках і діях «подвійне дно».

Хвильовий був членом партії з 1919 року, нібито (як подейкували) встиг навіть послужити у ЧК (цей міф дехто повторює й нині, хоча ця версія не має жодного документального підтвердження). Тим не менш і цей «пролетарський письменник», як висловлювалисья в ті часи, був чекістами для чогось «намічений». Мене шокувало те, що на Хвильового, який у травні 1933 року завершив свою (оприлюднену ще в часи горбачовської «перебудови») передсмертну записку заздоровницею на чeсть Компартії, завели справу-формуляр. Він (за чекістською новомовою) проходив «за забарвленням обліку» («по окраске учета») як «націонал-шовініст». Ще більш цікаво і симптоматично те, що у справі є документи, які стосуються періоду до 1930 року (власне з 1927 року). Вони підтверджують: Хвильовий значно раніше був у полі зору ЃПУ, а ще точніше важливої складової частини цього відомства — політичного контролю.

Проте у 1930 році чекістський інтерес до яскравої особи Хвильового вступив у нову фазу: стеження за ним набуло тотального характеру. До речі, в історії зберігання справи були цікаві моменти. У січні 1947 року у МЃБ УРСР до неї зверталися у пошуках «компр. матеріалів». Цілком вірогідно, що це могло бути через розпочату тоді чергову кампанію шельмування «українських націоналістів». У квітні 1955 року справу було визнано такою, що не має «оперативної та історичної цінності». Саме тоді, через 22 роки після самогубства Хвильового і, що дивовижно, саме 13 квітня (13 — це було улюблене число письменника), справу припинили і вирішили знищити. Проте не знищили. Залишили в архіві як таку, що має «історичне значення». У 1977 році справу знову переглянули й залишили на зберіганні.

Неодноразове перечитування справи-формуляра переконало: ключовою причиною кривавого «happening’у», влаштованого для себе Хвильовим 13 травня 1933 року, була його перманентна внутрішня амбівалентність, психологічний розлам, гра, що її спробував вести письменник із системою та (зрештою) із самим собою. Ця гра виявилася фатальною.

Я відібрав для публікації 62 документи із справи формуляра С-138, що зберігається в ГДА СБУ. Це практично все, що є в теці, оскільки формально згадана справа, заведена у 1930 році, поповнювалася недовго. Всі документи (за винятком копій двох посмертних записок) друкуються вперше мовою оригіналу за сучасним правописом зі збереженням стилістичних особливостей. Мій приємний обов’язок подякувати всім співробітникам ГДА СБУ, які сприяли появі цього видання.

Юрій ШАПОВАЛ, професор, доктор історичних наук

Полювання на “Вальдшнепа”. Розсекречений Микола Хвильовий. Науково-документальне видання. - К.: Темпора, 2009. - 296 с.: іл.

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар