Маршрут №1 - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1

Маршрут №1

Автор: Данута Костура
Серед краєзнавців поширене поняття «національний ландшафт». Йдеться не тільки про географічний аспект, а й культурно-історичний. Бо, скажімо, в Ірпені діяв Будинок творчості письменників, а у Ворзелі — Будинок творчості композиторів. Попри те, що ці комплекси переживають не найкращі часи, все ж залишилась мистецька нитка, яка пов’язує минулу славу цих місць із теперішніми культурними подіями: в Ірпені проходять літературні заходи, у Ворзелі — музичні. Приірпіння — місцевість рекреаційна, чим і цінна, бо можна побродити в парках, подихати свіжим повітрям, усамітнитися.
Читати далі | 02.12.2020  0
Останні статті розділу
Маршрут Київ — Густиня — Качанівка — Сокиринці — Тростянець — Київ, що ввійшов до програми Літньої школи журналістики «Дня»-2010, був обраний головним редактором Ларисою Івшиною невипадково. (Нагадаємо, в 2009 році Літня школа журналістики та співробітники редакції відвідали Крути та Батурин.) Це місця аристократичної України — так мало відомої самим українцям. Не дивно, бо діяння шляхетних українських родів впродовж століть затаювали і за царської Росії, і в радянський час. Такий метод тогочасної влади був цілком вмотивований і зрозумілий: народ, який не знав своїх найкращих представників та ідейних натхненників, не був здатний не те щоб розвивати, а й робити спроби творення живої культури із закостенілого духу. Культура житниці Європи й Росії подавалася повсякчас лише додатком до духовної спадщини великих імперій, а сама країна — виключно постачальником трудових ресурсів та продовольчої продукції.
Автор: Христина БОНДАРЄВА, Ліна ТИМОЩУК, Літня школа журналістики «Дня». Фото Руслана КАНЮКИ, «День»  2
У наш час гонитви за позірною аристократичністю розмову про архітектурну Одесу слід починати зі згадки про сотні простих українських будівничих Одеси. 1797 року в царському наказі зазначалося, що українські козаки не лише оселилися на території колишньої фортеці Хаджибей (зокрема, Пересипу), а й «завели собі господарство та збудували власні будинки». За неповними даними одеських істориків І. та Г. Сапожникових, упродовж 1794 — 1820 років у Хаджибеї та Одесі мешкало 635 чорноморських козаків та їхніх родичів, що було аж ніяк не маленькою цифрою для на той час лише кількатисячного міста.
Автором проекту розбудови Одеси був вихідець із козацької старшини, статс-секретар Катерини ІІ Андріан Грибовський. Серед нащадків козаків згадаймо звичайного каменяра у приодеських хуторах та робітника мармурових майстерень Одеси Єлисея Слабченка, батька видатного українського історика Михайла Слабченка.
Автор: Олександр МУЗИЧКО, кандидат історичних наук, доцент  0
Автор:  0
Автор: Олеся ЯРЕМЧУК, Катерина ЛИХОГЛЯД, Літня школа журналістики «Дня». Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»  1
Автор: Микола ЧАБАН, с. Старі Кодаки, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область. Фото Павла МАМЕНКА  3
Автор: Ольга ГЕРАСИМ’ЮК  0
Автор: Олександр МУЗИЧКО, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України історичного факультету Одеського національного університету ім. І.Мечникова, спеціально для «Дня»  2
Першими поселенцями на цих землях були запорозькі козаки, які засновували свої «зимники» у стратегічно важливих пунктах. Зокрема, на території сучасного Донецька сходяться вододіли Кальміуса, що впадає в Азовське море, приток Самари та Сіверського Донця. Козаки, коли їм перекривали пряму дорогу з Чорного моря на Січ, піднімалися на веслах та «мотузках» Кальміусом, далі кілька кілометрів перетягували волоком свої легкі чайки — і зрештою потрапляли в Дніпро в районі нинішнього Дніпропетровська. Приблизно так само вони здійснювали подорож до південного кордону («кроми») Московського царства, що проходила по річці Тор — зараз про ті часи нагадує назва великого центру машинобудування Краматорська.
Заповідник «Хомутовський степ» на півдні Донеччини зберіг незайманий куточок Дикого Поля, який ніколи не бачив плуга. Тут знайшли притулок десятки видів реліктових рослин, зокрема оспіваний у козацьких думах «сивий» степовий ковил. Білосарайська та Крива коси навесні та восени слугують «транзитним вокзалом» незчисленним зграям перелітних птахів.
Автор: Сергій КОРОБЧУК, Донецьк  0
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, спеціально для «Дня»  0
Маршрут Київ — Густиня — Качанівка — Сокиринці — Тростянець — Київ, що ввійшов до програми Літньої школи журналістики «Дня»-2010, був обраний головним редактором Ларисою Івшиною невипадково. (Нагадаємо, в 2009 році Літня школа журналістики та співробітники редакції відвідали Крути та Батурин.) Це місця аристократичної України — так мало відомої самим українцям. Не дивно, бо діяння шляхетних українських родів впродовж століть затаювали і за царської Росії, і в радянський час. Такий метод тогочасної влади був цілком вмотивований і зрозумілий: народ, який не знав своїх найкращих представників та ідейних натхненників, не був здатний не те щоб розвивати, а й робити спроби творення живої культури із закостенілого духу. Культура житниці Європи й Росії подавалася повсякчас лише додатком до духовної спадщини великих імперій, а сама країна — виключно постачальником трудових ресурсів та продовольчої продукції.
Автор: Христина БОНДАРЄВА, Ліна ТИМОЩУК, Літня школа журналістики «Дня». Фото Руслана КАНЮКИ, «День»  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар