Маршрут №1 - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1

Маршрут №1

Автор: Данута Костура
Серед краєзнавців поширене поняття «національний ландшафт». Йдеться не тільки про географічний аспект, а й культурно-історичний. Бо, скажімо, в Ірпені діяв Будинок творчості письменників, а у Ворзелі — Будинок творчості композиторів. Попри те, що ці комплекси переживають не найкращі часи, все ж залишилась мистецька нитка, яка пов’язує минулу славу цих місць із теперішніми культурними подіями: в Ірпені проходять літературні заходи, у Ворзелі — музичні. Приірпіння — місцевість рекреаційна, чим і цінна, бо можна побродити в парках, подихати свіжим повітрям, усамітнитися.
Читати далі | 02.12.2020  0
Останні статті розділу
Автор: Ганна ГРЕЧАНИК, Кам'янка - Луганськ. Фото автора  0
Автор: Катерина ЯКОВЛЕНКО, Донецьк-Самсонове-Донецьк, фото автора  0
Автор: Володимир ГРИПАСЬ  0
Село Залужжя, що розкинулося на території околиці літописного Збаража за півдесятка кілометрів від сучасного райцентру Тернопільщини — один з обов’язкових маршрутів для тих, хто цікавиться історією, захоплюється краєвидами і ладен задля цього здолати шлях битими польовими дорогами. Тут на вершині Чернечої гори (інша назва — Монастирок), оточеної лісом, височить одна з найкрасивіших пам’яток духовності, історії та архітектури України національного значення — церква Преображення Господнього (нині — УПЦ КП), збудована, як повідомляє напис над її входом, у 1600-му році. З місцем, де свого часу постав цей величний храм, пов’язано чимало історичних подій, про які туристам і паломникам охоче оповідає настоятель отець Михайло Найко — не тільки добрий пастир, а й небайдужий до справи збереження національної спадщини ентузіаст
Автор: Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль  0
Автор: Аліса ОСТРОВА, Луганськ, Фото Костянтина ПРИЛЕПСЬКОГО  0
Автор: Ірина ПУСТИННІКОВА, журналіст, краєзнавець, Кам’янець-Подільський. Фото автора  0
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, професор Києво-Могилянської академії  0
Українці не дуже знають і, певно, не дуже цінують Енді Воргола (1928—1987). Звісно, про цю знаменитість можна знайти інформацію в україномовних джерелах (до речі, і в архіві газети «День»). Є навіть пісня гурту «Плач Єремії», написана на слова Петра Мідянки. Починається вона словами «Андрій Воргола русин чи хохол...». Справді, з етнічною ідентифікацією американського короля поп-арту не так все просто. Як і з написанням його прізвища. У різних роботах його часто пишуть по-різному — Воргол, Уорхол, Варгола, Верхола тощо. Хоча вважається, ніби правильне написання — Вархола. Таке прізвище досить поширене на Лемківщині, яка в ХХ ст. була порізана кордонами різних держав, а її жителі, в силу різних обставин (економічних, політичних), змушені були покидати свою землю. Загалом лемки вважаються етнічною групою українців. Хоча далеко не всі погоджуються з цією думкою.
Автор: Петро КРАЛЮК, Острог - Ужгород - Чоп - Кішвард - Міхайловце - Мєдзілаборце - Великий Березний - Ужгород - Острог  0
Автор: Володимир ГОРАК, кандидат історичних наук, Ігор СЮНДЮКОВ, "День"  0
Майбутній етнограф навчався у 2-й Київській гімназії (нині це будинок №18, що на бульварi Шевченка), а потім у Петербурзі, де зблизився із Миколою Костомаровим і Пантелеймоном Кулішем. Захопившись етнографією, він, пiсля повернення у рідне місто, взявся за збирання та запис матеріалів про життя та побут українського народу, друкував їх у прогресивному тоді журналі «Основа», а також клопотався про відкриття недільної школи. Він став активним членом нелегальної Київської громади, куди входили Михайло Старицький, Михайло Драгоманов, Іван Нечуй- Левицький, Микола Лисенко та інші. У 1862 році Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна» на мотив сербського патріотичного гімну. Деякі дослідники зазначають, що у ньому відчувається схожість із польським гімном «Єще польська не згінела», відомим також під назвою «Марш Домбровського». У третьому номері журналу «Украинская жизнь» за 1914 рік ми знайшли цікаві спогади Л. Білецького, який знав Чубинського з юнацьких років: «В печати мне встречалось указание, что песня «Ще не вмерла Україна» — народная.
Автор: Надія ТИСЯЧНА, фото Олександра КОСАРЄВА, «День»  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар