Чого слід повчитися українським студентам у чеських - Україна Incognita
Україна Incognita » Сторінка авторів » Олександр Купрієнко » Чого слід повчитися українським студентам у чеських
Олександр Купрієнко

Магістр філософії

Чого слід повчитися українським студентам у чеських

Вже 28 жовтня 1939 року, в день річниці проголошення незалежності Чехословаччини, студенти вийшли на вулиці, висловлюючи невдоволення окупаційним режимом

Історична ремарка до Всесвітнього дня студента 

Фото з сайту http://www.radio.cz

Студентство завжди було найреакційнішою верствою суспільства. Молоді люди, віком від 16 до 22 років проходять поступові етапи ламання стереотипів (чи, навпаки, їх укорінення), зміни світоглядів та, фактично, головного періоду дорослішання, тому на різні зовнішні чинники, які утискають їхні права, вони реагують гостро, а, часом, і радикально… 17 листопада ми святкуємо День студента, часто навіть не знаючи про трагічність і кривавість подій, які лягли в історію цього свята.

Отже, у 1939 році терени тодішньої Чехословаччини знаходилися під владою нацистів - 15 березня того ж року наказом рейхсканцлера Гітлера території Чехії і Моравії були оголошені протекторатом Німеччини. Окупаційний режим не вирізнявся оригінальністю у провадженні своєї політики, тому населення, очевидно, зазнавало неабияких утисків з боку нової влади. Чехи були змушені тяжко працювати на вугільних шахтах, у металургійній сфері і виробляти зброю для воєнних успіхів поневолювачів, а частину молодих і сильних німці взагалі вивезли до Райху. Основний каральний орган гітлерівців – гестапо – не виявляв особливої жорстокості по відношенню до робітників і селян, знищуючи, переважно, чеських політиків та інтелігенцію.

Побутує думка, що чехи, за своїм характером, дуже ліниві люди. Може, й так, але тягнути рабське ярмо вони змогли рівно 6 місяців. Вже 28 жовтня 1939 року, в день річниці проголошення незалежності Чехословаччини, студенти вийшли на вулиці, висловлюючи невдоволення окупаційним режимом. Демонстрацію було придушено, студенти не отримали те, за що виступали, а лідер протестуючої молоді Ян Оплетал отримав з німецької зброї  «9 грамів свинцю», які виявилися чи не найвагомішими «грамами» в той день.  Менше, ніж за місяць, 15 листопада, студент-медик Ян Оплетал помер від важкого поранення.

Ян Оплетал на час закінчення середньої школи


Поховання Яна Оплетала

Поховання Оплетала вилилося у масштабну акцію протесту, в якій взяли участь тисячі студентів і простих жителів Чехословаччини. У відповідь на це, в ніч на 17 листопада, «ображені» окупанти видали директиву про закриття чеських університетів і коледжів, а самих демонстрантів піддали жорстоким репресіям. Гестапівці, які до цього дня відкрито не проявляли методи своєї діяльності, відчули смак свободи і закатували (у який саме спосіб – історія замовчує) дев’ятьох студентів, а близько 1200 відправили у концтабір Заксенгаузен, що знаходився на околицях Берліна. «Arbeit Macht Frei» («Праця робить вільним») – цей глибоко цинічний напис на вхідних воротах до табору надовго залишився у пам’яті тих, кому вдалося вийти звідти живим.

Похоронна процесія 16 листопада 1939 року


Директива про закриття ВУЗів

Відтак, 17 листопада стало датою, яку вперше у 1941 році в Лондоні Міжнародна Рада Студентів назвала святом студентської активності.

У 1989 році, у «перебудовні» і трансформаційні для Чехословаччини часи така активність молодих людей поклала початок кінця комуністичного режиму в країні. 17 листопада багатотисячна мирна студентська демонстрація, організована на честь пам’яті про Яна Оплетала, яка потроху набирала політичного забарвлення і спрямованості на незадоволення владою, була жорстоко розігнана поліцією. Чеські спецслужби стали певним детонатором нагнітання ситуації, запустивши чутки про вбивство одного зі студентів. «Жертвою» нібито став Мартін Шмідт, закривавлене тіло якого оперативно показали по телебаченню. Насправді ж роль «містера Ікс» зіграв лейтенант держбезпеки. Так почалася «Оксамитова революція». 

Демонстрація в Празі 16 - 17 листопада 1939 року

Не вдаючись в історичні подробиці, нагадаю, що результатом «революції» стало повалення Комуністичної Партії Чехословаччини (КПЧ) і реорганізація парламенту, головою якого було обрано Олександра Дубчека, головного ініціатора реформ «Празької весни», а президентом ЧССР став відомий дисидент Вацлав Гавел.

Ось так студенти, фактично, стали одним з основних рушіїв реформаторської політики нинішньої Чехії, тодішньої Чехословаччини.

І хочеться ще раз наголосити: шановні панове студенти, 17 листопада – це не є просто привід відзначити дату зайвими грамами алкогольних напоїв. Це, в першу чергу, день пам’яті і свято активності, тобто ініціативності молодих людей, які, очевидно, мають виключні можливості для зміни ситуації в країні на краще.

 

2011-11-17 18:20:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар