Підведіть курсор до проекту для перегляду описання.
Для зручного перегляду групи проектів скористайтесь верхнім меню.
Кожен проект має активне посилання на свою інтернет-сторінку.
Як користуватись деревом?
закрити
закрити
закрити
закрити
закрити
закрити
Про образ теплої гостинної України – традиційної і сучасної, символічні страви, високу кухню в нашій країні, поєднання європейських традицій з національними... А також: цікаві інтерв’ю з рестораторами та кухарями, українська кухня в цифрах, корисні топи, захоплюючі гастрономічні подорожі, та багато іншого на сторінках додатку! На читачів чекає «смачна» карта України в авторському виконанні художниць «Дня»!
Маршрут №1. Кухня
«Україна Incognita» - присв’ячена історії життя яскравих особистостей - як всесвітньо визнаних, так і маловідомих, - чиї імена уславили Україну й нерозривно пов’язані з нею. Історія життя українського народу від скіфів і сарматів до трагедій і звершень ХХ століття, у ті епохи, коли він підносився до висот історичної творчості, і тоді, коли страждав під ярмом тотального деспотизму.
Книга “Україна Incognita”
11 вересня 1996 року вийшов у світ перший номер газети «День».
Сьогодні газета «День» — це не лише якісне періодичне видання, а й десятки культурологічних та просвітницьких проектів.
Перший номер газети «День»
Новий сайт «Дня» розроблено за кращими зразками світових онлайн-ЗМІ. Ми прагнули якнайкраще поєднати новинний та газетний контенти і при цьому зберегти унікальність кожного з них.
Ми значно спростили навігацію сайтом — тепер читачеві простіше знайти потрібний йому матеріал. Особливу увагу приділили відео та фото; формі подачі новин...
Новий сайт «Дня»
Збірка іс¬торико-публіцистичних нарисів про відносини між Україною та Польщею впродовж кількох століть. Книжка містить такі розділи: «Люблінська унія 1569 року – шлях куди?», «Брати» чи «вороги»? Вимір доби визволь¬них змагань середини XVII ст. – по¬чатку ХІХ ст.», «Культурний простір», «За вашу і нашу свободу. Колізії ХХ століття». У книжці вміщенно статті польських авторів – Яцека Куроня, Збігнєва Бжезинського, інтерв’ю з Адамом Міхніком, а також відомих українських істориків і публіцистів про знакових поляків – Адама Міцке¬вича, Юзефа Пілсудського, Станіслава Лема, Єжи Гедройця, Івана Павла ІІ, інтерв’ю з Юліушем Сенкевичем, ону¬ком Генріка Сенкевича...
«Війни і Мир, або Українці – поляки: брати/вороги, сусіди...»
«Мої університети» - це книга про долю книг із «Бібліотеки газети День». Вона складається з газетних матеріалів, що були написані з 2002 по 2006 pp. одразу по гарячих слідах зустрічей-обговорень кожної нової книжки в аудиторіях університетів у Луцьку, Кіровограді, Чернігові, Донецьку, Острозі, Хмельницькому, Черкасах, Києві, Кам’янці-Подільському, Запоріжжі, Львові, Одесі...
«Мої університети»
Фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка» – про кожного з нас. До нього увійшла добірка знакових фотографій з Майдану, – від найпершого вечора до трагічних подій на Інститутській. І навіть більше. Фотокореспонденти та журналісти «Дня» були у вирі подій, серед тих, хто творив Історію на головній площі країни та поза нею. Цей альбом – узагальнене відчуття Майдану безпосередніми його учасниками, – яким його побачив, зафіксував та осмислив на своїх шпальтах «День». «Майдан вивів на авансцену української і світової історії нові українські обличчя, характери, – зазначила головний редактор «Дня» Лариса Івшина у передмові до фотоальбому – Запам’ятаймо цей час в образах».
Фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка»
«Маршрут №1» – глянцевий додаток українською мовою, як продовження п’ятничного номеру газети «День» виходить один раз на місяць, починаючи з 8 червня 2012 року.
«Маршрут №1» – це виховання естетичного смаку, національної ідентичності, створення образу сучасного українця. Це своєрідний путівник свідомого громадянина. Змішування просторів – поєднання найкращого світового досвіду та українських традицій, створення нової культурно-інтелектуальної платформи на вітчизняному ґрунті.
З Маршрутом №1 ви попадаєте у вир культури та естетичного смаку.
Глянцевий додаток Маршрут№1
Джеймс Мейс започаткував акцію «Свічка у вікні», і остання субота листопада вважається Днем пам’яті жертв Голодомору.
«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го (четвертої суботи листопада) визначити час, коли кожен громадянин цієї землі, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих.»
Акція «свічка у вікні»
Редакційне літо «Дня» — як шанс для молоді. Замість пасивних канікул ми пропонуємо студентам українських вищих навчальних закладів зануритись в атмосферу інтелектуального розвитку. Особливо зараз, у непростий для нашої країни час, коли суспільство потребує якісної журналістики, «День» готовий поділитись своїм стилем та стандартом роботи.
Літня школа журналістики «Дня»
До свого 15-ліття щоденна всеукраїнська газета «День» запустила масштабний веб-проект – «Україна Incognita».
Сайт «Україна Incognita» — це сучасний підхід до висвітлення історії (музеї онлайн, інфографіка, унікальні факти та документи ). Цей Інтернет-проект — це продовження роботи «Дня» щодо вивчення та осмислення української історії - у віртуальному світі. Унікальний масив історичних та краєзнавчих матеріалів, які публікувалися на сторінках газети, а також у виданнях Бібліотеки «Україна Incognita», переведено в електронний формат — і тепер вони доступні на сайті «Україна Incognita».
Cайт «Україна Incognita»
Проектом «День TV» ми прагнемо не просто встигати за часом, а й робити крок вперед. Тому пропонуємо діалог із аудиторією ще й в такий спосіб — у форматі стислих відеороликів, де український інтелектуальний авангард, говоритиме на актуальні і глибокі теми. Такі «екстракти» можна дивитися у зручний час і з будь-якого електронного носія.
Ми справді прекрасна країна з міцним інтелектуальними ядром. За тезою слідує аргументація. Словом, дивіться, слухайте, читайте і робіть висновки самі...
«День TV»
30 березня 2012 року на сторінках «Дня» з’явився перший малюнок молодої талановитої художниці Анни Гаврилюк. Відтоді — три роки поспіль вона знаходить цікаві, невідомі широкому загалу дати й робить із них спеціальний календар: малюнок + оригінальна позитивна текстівка. Так народилася нова рубрика в газеті — «Малюнок Дня». А найкращі ілюстрації з неї вийшли окремим набором листівок та у вигляді унікального календаря «День-2015»
Листівки «Малюнок Дня»
«Екстракт +200» з’явився, як необхід¬ність продовження вдумливої роз¬мови газети «День» зі своїм читачем про те, з яких історичних обставин вийшло українське суспільство і до яких наслідків призводить хронічне «прогулювання» уроків історії. Назрі¬ла потреба осмислення новітньої історії – що відбулося з Україною та світом за останні десятиліття? Так з’явився збірник знакових статей «Дня» «Екстракт 150». І його логічне продовження – «Екстракт +200».
«Екстракт +200» у 2-х томах
Ця книжка – про те, як минуле нашо¬го народу намагалися привласнити і як воно не піддалося. Як держа¬вотворчий, культурний і духовний спадок княжої доби перекроювали спершу Російська імперія, а згодом – Радянський Союз. І як ці спроби пов¬торюються сьогодні, вже на нових рівнях. Недарма відомий британ¬ський вчений, громадський діяч і журналіст Ланселот Лоутон у 1930-х роках назвав анексію Київської Русі «одним із найбільших політичних шахрайств в українській історії». Для багатьох книжка «Сила м’яко¬го знака…» означатиме відкрит¬тя – щодо походження нашої мови, Церкви, тяглості державотворчої традиції.
«Сила м’якого знака»
«Дві Русі» – збірка історичних есе, на¬уково-популярних нарисів об’єдна¬ний однією темою: українсько-росій¬ські відносини (політичні, військові, культурні) від часів Києво-Руської держави – до наших днів. Чи все ми знаємо про їхнє минуле «спільне» й не зовсім? Чи всі історичні міфи, сте¬реотипи й просто забобони подола¬но у свідомості українців та росіян? Автори дослідили життя двох ве¬ликих слов’янських народів. Серед авторів – відомі історики, філософи, філологи, культурологи, журналісти, краєзнавці: Сергій Кримський, Юрій Шаповал, Ліна Костенко, Віктор Го¬робець, Володимир Панченко, Сер¬гій Махун, Ігор Сюндюков, Петро Кралюк та інші.
«Дві Русі»
«День», який оголосив 2018-й Роком 100-ліття Гетьманату Скоропадського, робить подарунок читачам до цієї дати. Наприкінці травня ми згадували, що до львівського Форуму видавців плануємо поповнити Бібліотеку «Дня» книгою, присвяченою історії Української Держави Павла Скоропадського. На традиційному Дні весняному навіть пройшов благодійний аукціон, кошти від якого підуть на її видання. Тепер робимо наступний крок - оголошуємо передплату на майбутню новинку, книгу «Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського».
«Ave. До 100-ліття Гетьманату
Павла Скоропадського»
7 лютого 1997 року почав працювати сайт «Дня». До речі, це був перший сайт серед друкованих видань нашої країни, що дало можливість читати новини про Україну в різних куточках світу.
Створено перший сайт газети «День»
В Українському домі відбулася церемонія нагородження лауреата Премії газети «День» імені Джеймса Мейса «Громадянська позиція». Ним став Ігор Лосєв – доцент, кандидат філософських наук, відомий публіцист, кореспондент газети «Флот України» та постійний автор «Дня».
Перша Премія імені Джеймса Мейса
Європейський суд за заявою видавця газети «День», АТЗТ «Українська прес-група», визнав державу Україна винною в порушенні права на свободу слова (йшлося про оскарження рішень українських судів, які визнали нашу газету винною в заподіянні шкоди честі та гідності Наталії Вітренко та Петра Симоненка — кандидатів у президенти на виборах 1999 року).
Газета «День» виграла Європейський суд
Статьи С. Кульчицкого показывают не только то, как голодало украинское село, но и то, почему оно голодало. Ученый доказывает, что Голодомор был следствием политики узкой группы кремлевского руководства, которое в ситуации тяжелого кризиса, вызванного его же авантюристической экономической политикой, не останавливалось ни перед чем, чтобы террором сбить накал народного недовольства.
Почему ОН НАС уничтожал / De ce urmarea sa ne distruga?
Відкриття фотовиставки, майстер-клас для студентів-журналістів. Спілкування головного редактора газети Лариси Івшиної з мислячим містом Лева, яке щороку приймає фотовиставку «Дня».
Дні «Дня» у Львові
2000 року було створено електронну Бібліотеку газети «День». Випущено тисячу дисків із номерами газети за період із 1997 по 1999 рік.
На дисках вийшла «Електронна бібліотека газети «День»
Я назвала б його „сімейним альбомом України”. Тут незабутнє піднесення початку 90-их на зорі незалежності, надії і тривоги перших виборів... Перший шахтарський похід на Київ... Можливо багатьма вже призабуті події оживають і дають нам можливість зрозуміти , що відбулося з нашою країною. За ці роки , - між першим - ще студентським і другим Майданами... Що відбулося з нами. Це не лише пам”ять про емоції.
Щиро Ваша Лариса Івшина
Фотоальбом The best photos
У книжці американський журна¬ліст-історик розповідається про Го¬лодомор в Україні. Він перший у світі порушив питання Великого голоду і вніс на розгляд конгресу США для визнання його геноцидом. У книжці порушено питання про те, чому став можливим найбільш тяжкий злочин кремлівського комуністичного ре¬жиму... Видання – для українського суспільства, яке зацікавлене в між¬народному визнанні Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», прийнятому 28 листопада 2006 року.
«Ваші мертві вибрали мене…» Дж. Мейс
Ідея нової ініціативи «Дня» — програми «Самоосвіта»-online полягає в серії круглих столів, які проходитимуть щомісяця в нашій редакції й наживо транслюватимуться в мережі. Учасники — провідні українські (і не тільки) інтелектуали, публіцисти, громадські діячі, науковці. Теми — важливі, хоча й малодосліджені та малоосмислені, ті, що дають причинно-наслідкові ключі до розуміння української-європейської сучасності.
«Самоосвіта»-online
Створення цього фонду — це один із виявів громадянського суспільства. До речі, ще при своєму заснуванні в 1996 році «День» задумувався як газета для громадянського суспільства. І тепер воно, суспільство, робить зустрічні кроки.
Засновано «Фонд сприяння ініціативам газети «День»
«День і вічність Джеймса Мейса» – це своєрідний пам’ятник видатному вченому, журналістові та виклада¬чеві Джеймсу Мейсу, американцю за походженням, який відкрив сві¬тові страшну правду про Голодомор 1932–1933 років в Україні. На початку 1990-х років він переїхав до Києва – тут жив і працював, зокрема, в англо¬мовному бюро газети «День» (1998 – 2004 рр.). Книжка складається з трьох основних розділів: статті Джеймса Мейса, його колонки і спогади про нього Катерини Ющенко, Станіслава Кульчицького, Юрія Шаповала, Воло¬димира Панченка, Наталії Федущак, Євгена Сверстюка, Клари Гудзик, Юрія Щербака та інших.
«День і вічність Джеймса Мейса» (укр.,англ.)
Фотоконкурс «Дня» проводиться щорічно з 1999-го року - це найбільш масштабний соціальний проект газети.
Міжнародний фотоконкурс газети «День»
«Бронебійна публіцистика» – це актуальна історія в найкращих традиціях Бібліотеки газети «День» «Україна Incognita». Це досвід попередників, помножений на гострі суспільно-політичні проблеми та процеси в Україні. Ці книжки, звісно, не забезпечать автоматичного подолання «еверестів» наших проблем, але вони є необхідною передумовою для сходження.
«Бронебійна публіцистика»
4 жовтня 1999 року світ побачив перший фотоальбом газети «День».
Фотоальбом «І понад вік триває день»
Одесити, вперше побувавши на Західній Україні і познайомившись із однолітками з Острозької академії, зламали в своїй свідомості безліч стереотипів про українців західної частини держави, що побутують на сході. Тоді у студентів Одеси і Острога та Лариси Івшиної виникла ідея створити організацію, яка б працювала над об’єднанням молоді різних частин України.
Заснований Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді
Зустріч видатної журналістки «Дня» Клари Ґудзик із Папою Іваном Павлом II і вручення йому електронної бібліотеки газети «День»
Клара Ґудзик із Папою Римським
«До свого 15-річчя редакція підготувала всім шанувальникам оригінальний сувенір — у рамках проекту Українського державного підприємства «Укрпошта» «Власна марка» замовила нанесення на купон до поштової марки зображення відомих журналістів — авторів газети. Такого ще не робило жодне видання!»
Власні марки газети «День»
«Альбом карикатур Анатолія Казан¬ського» складається з двох частин. Частина I – «Малюнки на кожен День» і частина II – «Малюнки назавжди». «Малюнки на кожен День» – це тво¬ри з дещо простою композицією (але обов’язково дотепною), де присутні реальні персонажі. Часто поштов¬хом для їхнього створення слугува¬ла деяка конкретна подія. А «Малюн¬ки назавжди» являють собою серію сюрреалістичних композицій.
Альбом карикатур А. Казанського
За ескізами Павла Макова Лілія Пустовіт створила першу клубну хустку газети «День».
Дизайнерська хустка «Дня»
Майже відразу після приходу до керівництва видання Лариси Олексіївни, «День» почав розширюватися, швидко ставши не лише професійною аналітичною газетою, а якісно новою, невідомою на той час для країни медійною платформою.
Ларису Івшину призначено головним редактором газети «День»
В Донецьку була проведена фотовиставка з найкращих світлини Фотоконкурсу «Дня»-2012, а також фото-переможців минулих років. Експозиція складалась із 250-ти світлин.
Дні «Дня» в Донецьку
Книга посіла одне з чільних місць у всеукраїнському рейтингу „Книжка року-2005” у номінації сучасна есеїстка, критика ”. Отримала нагороду за художнє оформлення, за виразну обкладинку. Релігія –– основна тематична спеціалізація Клари Гудзик. Разом з тим, вона добре обізнана в історії, філософії, мистецтві та літературі...
«Апокрифи Клари Гудзик» (укр.)
Чому ми вважаємо, що ця наша книга потрібна сьогодні україномовному читачу? Ми бачили, з яким здивуванням світ, навіть наші найближчі сусіди, спостерігали за подіями на Євромайдані. До них приходило велике відкриття, що поряд з ними є якась досі невідома їм фантастична країна, яка так б’ється за свободу і шанс належати до їхнього кола. Багато хто в Європі вже почав забувати, який шлях пройшли їхні народи до того, щоб Європейський союз був. І раптом оця молода пасіонарна сила їх пробудила: кого здивувала, кого злякала, кого збентежила. Вона породила дуже багато запитань. Що це за країна – Україна? Це – саме по собі велике питання. Спроба відповіді на нього – в цій книзі.
Книжка «Україна Incognita ТОП-25»
10 лютого 1998 року з’явився англомовний тижневий дайджест «The Day». До сьогодні The Day сформував довкола себе свою аудиторію. Це іноземці, які живуть та працюють в Україні, й представники дипломатичних представництв іноземних країн, співробітники десятків неурядових організацій.
«Вся Україна вчить англійську разом із «Днем». А весь світ, читаючи «День», вивчає Україну»
Англомовний дайджест «The Day»
Книжка «Екстракт 150» – знакові статті, які показують унікальний шлях, що разом зі своїми читачами пройшла газета «День». Це – лабо¬раторія творчих підходів практичної журналістики і громадської діяльно¬сті. Це – досвід створення і «вирощу¬вання» громадянського суспільства у період повернення до європей¬ського дому із пострадянського ста¬ну. Це – впровадження стандартів якісної преси.
«Екстракт 150» у 2-х томах
Це – серія, що складається з 15 «захалявних» книжечок. «Підривна література» – це фактично тематичне та ідейне продовження серії «Бронебійна публіцистика», виданої 2012 року. Інакше кажучи, для отримання внутрішньої свободи потрібне прочитання їх обох. Бо якщо порізно, то це означитиме, що якісь із хронічних хвороб суспільства можна пропустити. Рабство – захворювання комплексне.
«Підривна література»
Третій фотоальбом, виданий до 15-річчя газети «День» – яскраві тра¬диційно суспільні, культурно-естетич¬ні та політичні сюжети. Більшість знім¬ків із числа переможців щорічного міжнародного фотоконкурсу «Дня», який було засновано газетою 1998 р. «Кожна фотографія – це окрема люд¬ська історія, історія країни, історія відкриттів»(Оксана Пахльовська).
Фотоальманах «Жива історія»
У Львові в Шевченківському Гаї (Музеї народної архітектури і побуту) урочисто заклали Сад світового українства. Висаджували молоді деревця міський голова Львова Андрій Садовий, ректор «Львівської політехніки» Юрій Бобало, директор Міжнародного інституту зв’язків із діаспорою «Львівської політехніки» Ірина Ключковська, поети та громадські діячі Роман Лубківський та Ігор Калинець. Почесною гостею на події була головний редактор «Дня» Лариса Івшина.
У Львові заклали Сад світового українства
У книжці зібрано спогади, фрагменти щоденника та статей у «Дні», які із окупації для автора стали вікном в Україну. Інколи без світла, інколи без надії на звільнення, інколи без можливості повідомити про себе з тенет заблокованого міста, яке перетворилося на пастку. Та він був переконаний, що читачі в Києві чи Одесі, Харкові чи Львові мають зсередини бачити, як Зло розпинає схід нашої країни. Не лише заради фіксації, не тільки для розсмоктування гарячих подробиць, а насамперед для правильних висновків.
Це та книга, типографська фарба якої пахне кров’ю і просякнута слізьми. Вона розповість про втрату і біль, про героїзм і безпорадність, про те, що довелося пережити українцям на Донбасі і що ще доведеться нам винести. Зрештою до чого ми маємо бути готові...
«Я свідок - записки з окупованого Луганська»
Візантія й Давня Русь – Україна. Козацька Україна та Османська імперія… Теми й досі не цілком досліджені. Проте вдумливе їх вивчення в контексті нашої української історії дає ключі до розуміння багатьох справді актуальних сьогодні речей. Там, у Візантії – корені нашого християнства, культури Київської Русі. Там, у Османській імперії – витоки нашого козацького руху, наших драм, трагедій, перемог і здобутків. Це – не лише минуле. Про все це – у нашій книзі «Повернення в Царгород».
«Тут на нас чекає розкриття багатьох таємниць, наслідки багаторічної праці істориків у архівах.»
«Повернення в Царгород»
Це не альтернативна історія, а саме та, яку від вас хотіли приховати. Представлена книга—документальний доказ газети «День». Як і чому стали можливими резонансні злочини: вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, викрадення і побиття громадського діяча Олексія Подольського, замах на життя народного депутата ІІ і ІІІ скликання Олександра Єльяшкевича. Це—суть новітньої історії України на прикладі людських трагедій, втрачених шансів, деформованої країни, що врешті-решт і призвело до війни. Чому це стало можливим і коли почалося? І головне — коли країна позбудеться небезпечного «вірусу»? Відповіді на ці запитання в безпрецедентній і сенсаційній за своїм змістом книжці—«Котел», або Справа без терміну давності.
«Котел», або Справа без терміну давності
Ця книга — про тих, хто пішов боронити нашу землю та зберегти єдність країни. Про тих, хто робив героїчні вчинки, просто добре виконуючи свою роботу і залишаючись вірним присязі. Вона — про силу, волю, мужність. Про Героїв. Тих, хто загинув, і тих, хто вижив, пройшов, пережив. За час війни на сході «День» зібрав і опублікував стільки історій, що вистачило б на кілька томів. І далі продовжуємо їх записувати. У цій книжці зібрані знакові історії про знакові події цієї неоголошеної війни на Донбасі. Можливо, не всі вони припадуть вам до душі, але прочитавши цю книжку, ви вже ніколи не бачитимете війну абстрактною і далекою, навіть якщо живете за тисячі кілометрів від неї і вам не чутно «Гради»...
«Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв»
Що єднає Київ та Софію? Перше, що спадає на думку – віра та азбука. Буква Аз із створеної Кирилом та Мефодієм болгарської глаголиці набуває значення символу. Адже вона має у основі хрест. Це спонукає шукати глибше, де з’ясовується що собор Софії у столиці Болгарії, подібно до Ая-Софії в Константинополі, є хрестоподібною базилікою, і таким чином є ніби двоюрідною сестрою Софії Київської. Тож Аз не випадковий, а цілком закономірний символ на початку відновлення нашої родинності із Болгарією.
«Сестра моя, Софія…»
Історія України розпочинається не 25 років тому і навіть не з 1654 року, в чому намагалась переконати нас колоніальна історіографія. Книга «Корона, або Спадщина Королівства Руського» має на меті переосмислити витоки і саму природу української державності. Це наша спроба поставити надважливе питання – з якого етапу Україна починає своє «літочислення»? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм? Або ж від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? В України є своя давня спадщина. Питання тільки в тому, наскільки ми готові вступити у «права власності»
«Корона або спадщина Королівства Руського»
Дивитись інтро
Досліджувати дерево