З історії київських ринків - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » З історії київських ринків

З історії київських ринків

Володимир НАЗАРЧУК, спецiально для «Дня»

Судячи з газет того часу, пристрасті політичних подій «хвилювали» не більше 10% населення міста. Інші 90% мирних жителів, незалежно від соціально-класової і національної приналежності, — це міські обивателі, для яких головним збудником пристрастей було зростання повсякденних цін. За «11 київських переворотів» — частих змін влади в 1917—1920 рр. — ціни ці усе ж зростали не неухильно, як нині, а іноді навіть значно знижувались. (Помічено, до речі, що своїх максимальних піків вони сягали напередодні вступу до міста більшовиків, і різко знижувалися з їхнiм відходом.)

Щоб краще собі уявити ті ціни, треба хоч трохи знати розміри окладів тих років. Вони, до речі, не набагато відрізнялися від останніх «радянських» рублевих і наших «гривневих». У 1917 р. нижня планка окладів була 100—150 руб. (сторожі, міліція). Директор гімназії міг отримувати і 350 руб. На початку 1918-го — при Раді — платня зросла десь у півтора-два рази — до 250—300 руб. У середині 1918 р. — за гетьмана — до 300—500 руб. Нарешті, при добровольцях, у серпні-вересні 1919-го робітникам на вирубці за 8 куб. м дров платили 360—400 руб.

1 кг хліба наприкінці військового 1916 р. коштував 44 коп. (тут і далі — для сучасного обивателя-киянина ціни переведені зі старих фунтів на звичні тепер кілограми), а за Центральної Ради піднявся до 5—7 руб., знизився до 3 руб. завдяки гетьманові, а при петлюрівській Директорії — знову піднявся до 7 руб. При більшовиках у серпні 1919-го за нього платили до 240 руб., а через два тижні, коли до міста увійшли добровольці генерала Бредова, ціна за 1 кг хліба відразу упала до 48 руб., а до грудня — навіть до 20 руб. Кілограм масла, яке наприкінці 1916-го коштувало 2,7 руб., у 1917-му підскочило до 6 руб. і до 73 руб. у листопаді 1918-го. (При більшовиках за нього просили від 480 до 670 руб.) У 1913 р. за 10 яєць на київських ринках просили 16 коп., у 1917 — вже 80 коп. і понад 10 руб. у квітні 1918 р. Міністрам Скоропадського вдалося знизити і цю ціну, але у листопаді селяни на ринках знову вимагали по 1 руб. за яйце, а через 9 місяців — уже до 90 руб. за десяток.

Так само коливалися ціни на «національний продукт» — горілку. Те, що в 1913 р. коштувало 1,65 руб. (а горілчана пляшка була тоді офіційною міркою і вміщала 0,6 л, винна пляшка — 0,77 л), у перекупників часу кінця Центральної Ради коштувало до 30 руб., а «держ.ціна» при гетьманові вже була всього 16 руб. (У перекупників, щоправда, вона все одно залишалася 30 руб.)

А огірки — 35 руб. за десяток — це те, що в 1913-му коштувало 50 коп. за сотню, а можна було ще й дешевше знайти — за 25 коп. Коли сприймаєш історію подій у Києві крізь ці ціни, перестаєш дивуватися з приводу багатьох сучасних настроїв.

Як видно з усієї історії міських ринків, над усе прагнув нагодувати обивателя гетьман. І — виходячи із загальної тональності цін Бессарабки до і після нього — не без успіху. У Києві тоді рятувалися від більшовиків «вся Москва и весь Петербург», по місту походжали німецькі офіцери (а «дойчмарка» йшла тоді тут від 1,5—2 руб. у квітні, до 66 коп. у листопаді). Нехай нові скоробагатьки «обмивають» операцію у фешенебельному «Ельдорадо» (це — колишній «Максимъ» на розі теперішніх Городецького і Заньковецької) за 300—500 руб., нехай інші платять по 100 руб. за філіжанку кави у новій паштетній на Прорізній. Обиватель столиці нової Української Держави, який трохи заспокоївся за стабільної влади (погони, генерали, «державна варта» на вулицях, ніяких маніфестацій, нічних погромів і червоних прапорів), поспішає на базар. Що ж він бачить там у серпні 1918-го?

М'ясо — дорогувате — до 7,30 руб. за 1 кг (а півтора року тому коштувало півтора-два); сало — аж по 22 руб., за 1 кг сметани хочуть 5 руб. 60 коп. Качан капусти, тiєї, що при Государеві Імператорі 5—6 копійок коштувала, тепер при Його Ясновельможності панові Гетьманові — від 60 коп. до 3 руб. А цукор — по 6 руб. за 1 кг. (Нічого, обивателю, при більшовиках і 25 заплатиш). А картопля була колись 3 коп. за 1 кг, а тепер — вже більше 60 коп., а то й 80 хочуть. (Зачекай, обивателю, прийде листопад з Петлюрою — півтора рубля платитимеш.) Молоко 10 копійок було, а тепер — 2 руб. Хоч бери та купуй собі мила за 5 руб.!

Навряд чи зараз хтось із старих киян, які у свідомому віці пережили ті події, пам'ятає такі подробиці. Ціни взято зі старих газет. Тоді київські газети часом друкували для обивателів базарні ціни, іноді навіть з рекомендаціями, який ринок дешевший. Бессарабка, наприклад, і тоді була найдорожчою.

Тепер, коли кишенькові калькулятори стали елементом широкого вжитку, нескладно порівняти — що, скільки і як часто могло бути на столі київського обивателя тоді і зараз, адже саме це визначає його ставлення до влади і поточного моменту історії.

Статтю російською мовою читайте в газеті "День"

1999-09-24 10:51:50
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар