Як накреслювали кордони - Україна Incognita
Україна Incognita » NB! » Як накреслювали кордони

Як накреслювали кордони

Станіслав Кульчицький

Першу світову війну (1914—1918 рр.) не випадково називають імперіалістичною. Вона була війною за переділ колоній і територій у Європі, які під час попередніх війн потрапили під контроль переможців. Коли війна розгорнулася, обидві сторони докладали зусиль до залучення на свій бік країн, які залишалися нейтральними, обіцяючи їм територіальні здобутки. Антанта успішно спокусила Італію і Румунію. Мирні договори задовольнили переможців, але спонукали переможених добиватися реваншу. Під гаслами реваншу в Німеччині прийшов до влади А.Гітлер.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПАКТУ РІББЕНТРОПА — МОЛОТОВА

Нацистська Німеччина розгорнула підготовку до нової війни з аншлюсу Австрії і поглинення Чехословаччини. Обираючи черговою жертвою Польщу, А.Гітлер мусив порозумітися з СРСР, щоб забезпечити свої тили в неминучому зіткненні з країнами Заходу. І.Сталін міг порозумітися з німецьким диктатором, тому що теж мав намір розширити підконтрольну собі територію. В короткому курсі «Історії ВКП(б)», який з’явився в 1938 р., він висловився без недомовок: «Для знищення небезпеки капіталістичної інтервенції необхідно знищити капіталістичне оточення».

23 серпня 1939 р. Німеччина і СРСР уклали Договір про ненапад із секретним додатковим протоколом, відомим під назвою пакту Ріббентропа — Молотова. До сфери радянських інтересів були віднесені Естонія, Латвія та Фінляндія, чимала частина Польщі включно з Люблінським і частиною Варшавського воєводств (до Вісли). Німеччина визнала також інтереси СРСР щодо Бессарабії.

1 вересня Гітлер вторгся в Польщу. Маючи з нею договірні зобов’язання, Франція і Велика Британія 3 вересня оголосили війну Німеччині, хоч не були готові до ведення бойових дій. 17 вересня Радянський Союз вторгся в Польщу, мотивуючи свої дії бажанням взяти під захист населення Західної України і Західної Білорусії.

Важливо з’ясувати, чому і коли це вторгнення набуло вигляду «визвольного походу» Червоної армії. Адже внаслідок концепту возз’єднання з братніми народами Сталін відмовився від частки територіальних здобутків — аж до Вісли, передбачених пактом Ріббентропа — Молотова.

Відповідь на запитання «чому?» лежить на поверхні. Досить згадати, що трапилося між 23 серпня і 17 вересня: 3 вересня німецько-польська війна перетворилася на світову. Ця подія була передбачуваною, але не неминучою внаслідок неготовності Франції і Британської імперії до війни. А в цій війні вихід Червоної армії на Віслу перетворював Сталіна на союзника Гітлера. Обмеження загарбаних територій непольськими землями надавало вторгненню інший ракурс.

Відповідь на запитання «коли?» встановлюється рішенням політбюро ЦК ВКП(б) від 6 вересня. В ньому наркомам внутрішніх і закордонних справ доручалося терміново систематизувати відомості про Польщу і надати їх А.Жданову. Зі змісту підготовлених довідок випливало, що Жданов особливо цікавився тим, у яких воєводствах поляки були етнічною меншиною. Ця дата підтверджується ще одним фактом. 7 вересня Сталін викликав генсека виконкому Комінтерну Г.Димитрова і роз’яснив, що Польща є фашистською державою, яка пригноблює українців і білорусів: «Що поганого було б, якби в результаті розгрому Польщі ми поширили б соціалістичну систему на нові території і населення?» До цієї зустрічі Комінтерн у відозвах захищав Польщу і таврував Німеччину.

10 вересня В.Молотов повідомив німецькому послу Ф.Шуленбургу, що вступ Червоної армії в Польщу буде мотивований необхідністю захистити від війни братні народи. Нарком закордонних справ додав, що таке мотивування вкрай потрібне: Радянський Союз мусив пояснити власному народові (а насправді — Заходу), що він не є агресором. Демарш Сталіна — Молотова розлютив Гітлера, але той уже перебував у стані війни з Францією та Великою Британією, а тому сваритися зі Сталіним не було резону. Ба більше, Гітлер мав погодитися з вимогою Сталіна компенсувати уступку земель із переважно польським населенням переведенням Литви з німецької в радянську сферу інтересів. 25 вересня Ф.Шуленбург повідомив Гітлера, що Сталін знову викликав його і сказав: «Якщо ми погодимось (на перегляд сфери інтересів. — Авт.), Радянський Союз негайно візьметься за розв’язання проблеми прибалтійських держав відповідно до протоколу від 23 серпня і очікує в цій справі повної підтримки з боку німецького уряду».

28 вересня в Москві був укладений договір про перегляд сфери інтересів, який за наполяганням Гітлера дістав назву «Договору про дружбу і кордон». Відповідно до нього на частку Німеччини припали польські землі площею 188 тис. кв. км із населенням 23 млн осіб. До Радянського Союзу перейшла територія площею близько 200 тис. кв. км. із населенням 12 млн осіб.

Не втрачаючи жодного дня, Сталін 28 вересня уклав «пакт про взаємодопомогу» з урядом Естонії. Він передбачав розміщення в цій країні контингенту радянських військ (за чисельністю такий, як уся естонська армія). 5 жовтня подібний договір був нав’язаний Латвії, а 10 жовтня — Литві. В липні 1940 р. усі три країни Балтії були анексовані.

5 жовтня 1939 р. пропозицію укласти «договір про взаємодопомогу» одержала Фінляндія. Однак вона не піддалася тиску, внаслідок чого Сталін розв’язав радянсько-фінську війну. Попри героїчний опір, війна 1939 — 1940 рр. закінчилася поразкою Фінляндії. Все-таки фіни спромоглися зберегти національну державність, хоч втратили 11% своєї території: Карельський перешийок, частину Лапландії, частину півострова Рибальський. Після нападу Німеччини на СРСР Фінляндія перейшла на бік нацистів і повернула втрачене. Однак у вересні 1944 р. вона змушена була вийти з війни і повернутися до кордонів 1940 р., з додатковою втратою округу Петсамо (Печенги).

Скориставшись пактом Ріббентропа — Молотова, Сталін змусив Румунію в 1940 р. відмовитись від територій, анексованих у 1918 р. — Бессарабії і населеної переважно українцями Північної Буковини. З шести центральних повітів Бессарабії і районів Молдавської АРСР із переважно молдавським населенням була створена Молдавська РСР. Хотинський повіт Бессарабії разом із Північною Буковиною був перетворений на Чернівецьку область у складі УРСР. До УРСР увійшли також два південні повіти Бессарабії, перетворені на Ізмаїльську область.

Унаслідок приєднання Західної України і українських земель, анексованих у Румунії, територія УРСР збільшилася до 560 тис. кв. км. Однак нові кордони сформувалися внаслідок реалізації пакту Ріббентропа — Молотова, тобто залишалися нелегітимними. Лише в разі визнання їх міжнародними договорами можна було б говорити про возз’єднання українських земель у межах УРСР.

АТЛАНТИЧНА ХАРТІЯ

У серпні 1941 р. президент США Ф.Д.Рузвельт і прем’єрміністр Великої Британії В.Черчілль зустрілися на борту англійського військового корабля «Принц Уельський» біля острова Ньюфаундленд і проголосили декларацію, в якій оголошувалося про відмову від територіальних здобутків після перемоги у війні.

Декларація дістала назву Атлантичної хартії. Прагнучи заручитися допомогою демократичних держав Заходу в радянсько-німецькій війні, уряд СРСР 24 серпня 1941 р. солідаризувався з Атлантичною хартією.

1 січня 1942 р. представники 26 країн, які протистояли Німеччині та її союзникам, погодилися з принципами Атлантичної хартії і підписали у Вашингтоні відповідний документ. Під ним стояв підпис: Об’єднані Нації. Відтоді цією назвою стала позначатися коаліція держав, яка поставила своєю метою досягнення беззастережної капітуляції ворога.

ЛЕГІТИМІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЗДОБУТКІВ СРСР

28 листопада — 1 грудня 1943 р. у Тегерані відбулася зустріч Ф.Д. Рузвельта, В.Черчілля та І.Сталіна. Розуміючи, що після поразки третього Райху першою на територію Польщі ступить Червона армія, В.Черчілль визнав за потрібне своєчасно розв’язати вузли польського питання. Під час зустрічі з керівником СРСР 29 листопада він зазначив, що Польща багато важить для Великої Британії, яка через неї почала війну з Німеччиною. Разом з тим для нього є важливою безпека Росії. Тому він бажає знати, як співбесідник розуміє цю безпеку. Сам він вважає, що Польща може просунутися на Захід, як солдати по команді «два кроки вліво». Якщо Польща наступить при цьому на ногу Німеччині, то нічого не поробиш, сильна Польща є інструментом, потрібним для європейського оркестру.

У цьому короткому і назовні легковажному, але добре продуманому монолозі приховувалося розв’язання проблеми, яка народилася в 1918 р. Черчілль пропонував Сталіну переформатувати Польщу, тобто перетворити її за рахунок переможеної Німеччини з ягеллонської Речі Посполитої в складі королівської Польщі і Великого князівства Литовського з усіма українськими землями на п’ястівську, тобто Польщу стародавньої династії П’ястів зі втраченими внаслідок німецького походу на Схід (drangnachOsten) землями.

Продовження

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар