Так починалася Велика Гра - Україна Incognita
Україна Incognita » Сторінка авторів » Андрій Ребрик » Так починалася Велика Гра
Андрій Ребрик

Голова Закарпатського обласного осередку Пласту-НСОУ, член Головної Пластової Булави, філолог

Так починалася Велика Гра

Пласт. 100 років - для України!

«Пласт - Національна cкаутська організація України - добровільна, неполітична, позаконфесійна, неприбуткова всеукраїнська молодіжна громадська організація». Це таке «офіційне» визначення Пласту. А художнє означення сутності Пласту найкраще, окреслив один з Начальних Пластунів Юрій Старосольський, назвавши його Великою Грою.

Пластування в Україні в 20-их роках

Пласт на Галичині виник перед Першою світовою війною. Саме з 1908 року – від заснування англійського скаутингу лордом Байден Пауеллом у Великій Британії – цей волонтерський молодіжний рух «вибуховою хвилею» захоплює всю Європу.

Андрей Шептицький з пластунами

Пластуни Львова з першим пластовим прапором під час привітання президента Гувера, що був гостем Митрополита Андрея Шептицького

Не оминула ця хвиля і Галичину. У Львові троє амбітних, не таких вже й старих людей – доктор Олександер Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко (син Івана Франка), ставлять собі за мету заснувати національний український скаутинг. Так, 12 квітня 1912 року у Львові перший пластовий гурток «Крук» склав «заяви вірності Пластовому Закону» - Пластову Присягу.

Посвята прапора пластового куреня "Лісові Чорти"

Головним мотивом для передвоєнного Пласту був духовний та фізичний вишкіл молоді, яка б стала не тільки в розбудові майбутньої незалежної України, але й у її військовій обороні. Що, як бачимо, Пласт і зробив у лавах УСС, УПА, Карпатської Січі, різних урядах тощо.

Що ж до ідейних основ, то вони в цілому від 1912 року мало змінилися. Хіба дещо адаптувалися до сучасних вимог. Пластова Гра складається з двох стрижнів - Пластовий закон та Три Головні Обов`язки пластуна. Пластовий закон включає 14 правил-точок, які пояснюють, яким повинен бути кожен пластун, в т.ч. й поза Пластом – вдома, в школі, на роботі: бути словнним, сумлінним, ощадним, точним, справедливим, любити красу і дбати про неї тощо. А Три Обов`язки – Бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом та слухатися пластового проводу. Це фундаментальні основи, які ніколи не будуть потребувати якихось змін – вони є, їх тільки треба тільки дотримуватися.

Іван Чмола - один із засновників організації (біля бліндажу)

Пластові табори – романтика у природі

Саме на природі відбувається те, що складно виявити в умовах міста: розкривається характер юнака чи юначки, його витривалість, вміння зарадити собі, веселитися та активно відпочивати. Табір – це той показник, як лакмусовий папірець, наскільки діти в Пласті можуть реалізувати набуті теоретичні знання. Як розпалити вогонь, як збудувати кухню з природних матеріалів, туалет, душ, переправу через потік і ще сотні подібних, на перший погляд, дрібних деталей. Але з таких «дрібниць» і складається вся романтика Великої Гри.

Брошура Остава Вахнянина "Пласт", 1923 р.

Хто у своєму житті не ватри сидів біля вогнища? Виявляється, пластова ватра – це не просто вогнище, це особливий церемоніал.

Ключовим моментом є завершення ватри – «іскра», що об’єднує всіх в одне коло: пластуни тримаються за руки і бажають один одному «добраніч».

Перша сторінка зі Звіту дирекції академічної гімназії у Львові за 1912-13 р.

На таборі всі вчаться і чогось навчають. Діти вчаться різним практичним речам, подоланню конфліктів у малих групах, а одночасно й вчать своїх старших виховників, провідників. Щоразу є щось нове, непередбачуване у цьому виховному процесі. Це завжди змушує доброго провідника бути в «тонусі», швидко й адекватно реагувати на зміну обставин.

Віднайдений прапор куреня "Лісові Чорти"

Пласт був і залишається дещо «елітарною» організацією

«Хочуть» – всі, але «може» значно менше. Це організація для тих, хто справді має бажання працювати і розвиватися. Усі табори, заходи, акції, вся пластова програма, – це праця, нехай і завуальована під активний відпочинок, що сприяє особистісному розвитку кожного юнака та юначки.

Пластовий герб у виконанні Мирона Федусевича

Відзнака річниці УПЮ 1936

Відзнака ЮМПЗ до 95 ліття

Сьогодні в Україні близько 5-6 тисяч пластунів. Це, звісно, досить мало порівняно із загальною кількістю молоді. У країнах Європи показник належності до скаутського руху коливається в межах 15-20% від загальної кількості молодих людей. Але це досить відносне порівняння. Молодь виховується на українських ідеалах.

Обкладинка книги Д. Козицького Як таборувати

Пласт – велика родина

З часом для кожного, хто хоча б раз перетинався з «Великою Грою», її правилами та законами, пластування переростає у спосіб життя. Безліч відомих людей перейшли через організацію: Любомир Гузар, Борис Ґудзяк, Орест Субтельний, Богдан Гаврилишин, Володимир Янішевський. Це дуже авторитетні імена і не лише в Україні. Сьогодні кожен пластун чи прихильник Пласту допомагає організації в той спосіб, який може. Відданість організації характерна не лише визначним особам, але й наймолодшому новакові. Бо так виховує Пласт. А з тих новаків виростуть майбутні Гузарі та Гаврилишини, і саме вони будуть творити нове обличчя України.

 

День пластової Присяги у Львові

Під час відкриття джемборі у Швеції, 2011

Відкриття ЮМПЗ в Австралії

Пластун-сеньйор Богдан Гаврилишин, ЛЧ

2012-04-12 11:15:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар