Степова терапія - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1 » Степова терапія

Степова терапія

Ландшафтний парк «Клебан-Бик» — безкрайній простір всього за годину їзди від Донецька
Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День», Донецьк — Олександро-Калинове — Донецьк. Фото Віктора КОРВІКА, Донецьк. Фото надане адміністрацією ландшафтного парку «Клебан-Бик»

Нещодавно Вікіпедія обрала 10 природних чудес України, серед яких опинилися і 3 об’єкти в Донецькій області: регіональний ландшафтний парк «Зуєвський», український степовий природний заповідник «Кам’яні Могили», скелеподібне відслонення верхньої крейди в м. Краматорськ. Але це ще не все унікальне, що є на Донеччині. «День» неодноразово писав про величність українського степу та його природні багатства. Сьогоднішній наш Маршрут №1 — ландшафтний парк «Клебан-Бик».

У такі моменти шкодуєш, що якими б хорошими не були слова, фотографії і відео, запах все ж не передати, а особливо в період цвітіння. Відчувати аромат кожної квітки, що розпустилася, споглядати травичку, що зазеленіла. Степ, напевно, найкраща терапія від усіх проблем, тому що саме тут відчувається гармонія з природою. Одним словом, якщо десь і є укрдзен, про який говорить Каша Сальцова, лідер групи «Крихітка», то цей дзен можна знайти саме тут — в степу.

Торік, «День» писав про заповідник «Хомутовський степ» (див. № 115 від 6 липня 2012 року), який знаходиться на півдні Донецької області. Цього разу, ми вирушили до північної частини донецьких степів — ландшафтного парку «Клебан-Бик». Його територія становить 1974 га.

НАПИСАНЕ ПРИРОДОЮ

Здається, жоден з художників не здатний передати те, що «написала» в «Клебан-Бику» природа. Тут навіть лопухи півметра заввишки! Пагорби, що звиваються, спокійне водосховище Клебан-Бикське, яке нагадує кровоносні судини. Пахучі різнокольорові трави й квіти, які в поєднанні з яскраво-коричневою землею створюють неймовірну картинку. Степ — справжня криниця для дизайнера, адже тут воєдино злилося стільки відтінків! Чого вартий один лише  зелений колір, відтінків якого ми нарахували близько десяти: соковитий колір ялинок і трави, яскраво-салатна ящірка, салатний колір листя квітів, темно-зелені лопухи, листя суниці, сіро-зелена ковила тощо. Тут, в «Клебан-Бику», збереглися кам’янистолюбива сухостійка флора, ділянки цілинних типчаково-ковилових петрофільних степів. Тут також — рослини, занесені до Червоної книги (ковила волосиста, дніпровська, Лессінга, українська; полин білоповстистий, рябчик російський, тюльпан змієлистий, шафран сітчастий), ростуть і лікарські рослини, які охороняються дирекцією парку.

У моїй пам’яті чітко вимальовувалася картина, як в дитинстві ми з батьками ходили у степ (який простягався недалеко від будинку бабусі) і збирали чебрець. Пам’ятаю, як мама сушила його і додавала до чаю при застуді. До речі, на Русі цю рослину називали богородська трава, фіміамник або материнка. Нею обкурювали домашніх тварин, риболовецькі й мисливські знаряддя — вважалося, що це принесе успіх у промислах. Чебрець також використовували від злих духів, його носили на шиї в ладанках, ним прикрашали ікони в  свято Успіння Пресвятої Богородиці. Той запах чебрецю так закарбувався у моїй пам’яті, що, напевно, тепер навряд чи забудеться. У «Клебан-Бику» він такий же чарівний.

В цілому, за даними геоботанічних досліджень 2005 року, в центральних областях ландшафтного парку знаходиться 9 формацій рослинного світу, до яких відносяться 29 рослинних асоціацій.

У «СКАМ’ЯНІЛОМУ» ЛІСІ

Дерева — одна з «родзинок» парку. Окрім живих, зелених велетнів тут знаходяться скам’янілі дерева діаметром до 1 метра — залишки дерев араукарій — пам’ятки кам’яновугільного періоду (250 млн років тому). Спочатку, вам може здатися, що це залишки згорілого дерева, але насправді це камінь. Якщо придивитися  ближче, ймовірно, ви також зможете побачити скам’янілих комах на цих деревах-каменях. Вважається, що такі дерева характерні для посушливого і дуже спекотного клімату, а це означає, що тут могли зростати й тропічні рослини. «Скам’янілість» могла виникнути через сильні вітри, які викорчовували дерева з корінням і несли до річки. Там вони внаслідок природних процесів змогли уникнути впливу  кисню і, відповідно, обвуглювання.

Скам’янілі дерева є частиною геологічної пам’ятки природи «Дружківські скам’янілі дерева». 

Ще один дарунок природи — «Клебан-Бикське відслонення» — місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід площею 60 га. Відслонення утворилося внаслідок тектонічних рухів Землі. Згідно з деякими даними, тут могло знаходитися море і гори. Уявити собі таку картину може кожен. І якщо це було дійсно так, то зазначене місце було, напевно, одним з наймальовничіших на планеті.

А до чого ми не змогли дійти, так це до Білокузьминівських крейдяних стрімчаків, висота яких сягає 25 метрів. Безумовно, це ще одне красиве місце цього ландшафтного парку. Помилуватися ними —  буде наступним приводом для того, щоб сюди повернутися, вже з наметами і твердими намірами «прочесати» весь степ уздовж і впоперек.

ЛЮДИНА: ВОРОГ АБО ДРУГ?

Як розповідають у дирекції (розташована вона в селі Олександро-Калинове), тварини тут живуть своїм життям, у дикій природі. Ніхто їх не обмежує в пересуванні, немає парканів чи вольєрів, щоправда, вони досить полохливі. У парку водяться зайці, косулі, кабани, чаплі…

Взагалі «лякливість» можна ще виправдати іншим чинником — коханням. Ми приїхали сюди якраз у той час, коли кожен прагнув улаштувати своє особисте життя. Коли ми вперше підійшли до води, побачили прекрасну пару лебедів, але й вони не стали до нас наближатися — попливли так швидко, що фотоапарат не встиг сфокусуватися. Їм, напевно, було не до нас. Період кохання в метеликів і бабок. Вони раз у раз пурхали біля наших очей. А ось черв’яки, причому найрізноманітніші, абсолютно не соромлячись, влаштовували своє інтимне життя прямо посеред дороги.

Клебан-Бик знаходиться всього за годину їзди від Донецька, недалеко від села Олександро-Калинове або села Катеринівка. Проїхати повз неможливо — вас зустрінуть величезні монументи динозаврів. Вхід до ландшафтного парку платний — 5 гривень, екскурсія — 60. Надаються також послуги спінінга, рибалки тощо.  Місцеві жителі ходять туди безкоштовно, знають кожну доріжку. Вони ж і готують тут шашлики. Нам трапилося декілька «слідів» людини. Звичайно, ідея відпочинку на природі непогана, проте для шашликів має бути інше місце. І ніхто ще не скасовував правила: поїв — прибрав за собою. Адже вся краса степу в тому, що це — дика природа і вона не повинна зазнати втручання людини.

Ну, а якщо ви вже приїхали до Клебан-Бику, то можете зазирнути і в Олександро-Калинове, де громада села вирішила налагодити сільський туризм — облаштувала пляж і садиби. Тут є й чудовий  етномузей, про який ходять вже свої легенди…

Теги:
2013-06-11 19:11:00
   

  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар