Що ж таке Новоросія? - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Що ж таке Новоросія?

Що ж таке Новоросія?

Данило КУЛИНЯК, письменник, заслужений журналіст України

Слухаючи один із останніх виступів президента Росії Володимира Путіна, я зрозумів, що йому бракує елементарної освіти. Він вкотре здивував світ своїми «відкриттями», цього разу в царині історії. Виявляється, на його думку, ніякої України в нинішніх межах не існує взагалі; вся східна й південно-східна частина нашої території — просто Новоросія  —  від Одеської до Луганської областей. Зауважу, що визначення «Новоросія» вигадане придворними російсько-німецької цариці Катерини Другої, і воно з’явилося лише в другій половині ХVIII століття. Сюди під це поняття вони включили землі Вольностей Війська Запорозького низового, які сягали до гирла Дніпра й Дону, частину Гетьманщини, Слобідської України, території, разом із запорожцями відвойовані в кримського хана і турецького султана та його васалів. Тобто все те, що цілком очевидно є Україною.

Адже ж ще під 1189 рік в «Київському літописі» Україною названо територію поміж Південним Бугом і Дністром, до якої входили й нинішня Одеська та Миколаївська області. Зверніть увагу, громадянине Путін,  ці землі називалися Україною ще тоді, коли навіть Москви не було, майже тисячу років тому, а згодом, коли їх загарбали турецько-татарські завойовники, їх стали називати Ханською Україною. І заселена вона була українцями. Новоросійську ж губернію було створено лише 1764 року, і адміністративним її центром стало древнє козацьке місто Кременчук; до її складу входили Українська лінія, тринадцять сотень Полтавського і дві Миргородського полків Гетьманщини, а також штучно створені царизмом Нова-Сербія та Слов’яно-Сербія  та значна частина земель Вольностей Війська Запорозького низового. Оце вам і вся Новоросія!

КАРТА, ВИДАНА У ВІДНІ ПРИБЛИЗНО 1790 РОКУ З КОРДОНАМИ ЄДІСАНСЬКОЇ ОРДИ І З МІСЦЯМИ БОЇВ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ВОЄН XVIII СТОЛІТТЯ. НА КАРТІ ПОКАЗАНО ФОРТЕЦЮ ЄНІ ДУНЬЯ НА МІСЦІ СУЧАСНОЇ ОДЕСИ / ФОТО З САЙТА RAZOM.ZNAIMO.COM.UA

Слобідсько-Українську губернію було створено царським маніфестом від 28 липня 1765 року (зверніть увагу: офіційною назвою була не Новоросійська чи Малоросійська, а саме Українська), до її складу входили перетворені в провінції колишні Ізюмський, Охтирський, Острогозький, Сумський, Харківський слобідські козацькі полки, а також українське населення  земель Війська Донського, Бєлгородської, Воронізької, Саратовської, Астраханської губерній, де воно становило більшість. От така історія з географією.

Варто окремо дещо уточнити й щодо Одеси, яку деякі діячі пробують оголосити ледь не столицею «Новоросії», — виключно на підставі того, що заснований тут 1865 року університет названо Новоросійським. Не лише відомий історик А.Скальковський, а й дослідники історії цього міста О.Орлов та В.Черемісінов вважали, що саме запорожці на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським ще 1771 року здобули турецьку фортецю Хаджибей, яка з 1795 року стала називатися Одеса. Саме українці стали першими слов’янськими жителями Одеси, коли кількасот сімей запорожців та їхніх земляків поселилися  в Карантинній балці на Пересипі, заснували там села Нерубайське й Усатове (там досі зберігся козацький цвинтар з масивними камінними хрестами). Як пише історик Тарас Гончарук у своїй книжці «Петро Калнишевський та Хаджибей», згідно з рапортом колишнього полковника О.Репнінського, в Хаджибеї та біля нього 1776 року жило близько чотирьох тисяч колишніх запорожців. 1779 року представник запорожців-утікачів просив у султана передати їм заселені місця Хаджибей, Аджидер  та  Янікополонію (Паланку). Саме завдяки українським козакам під командуванням Петра Калнишевського Україна здобула виходи до моря — й не лише для себе, а й для всієї Російської імперії.  Що ж, цариця віддячила їм сповна в суто московський спосіб: після спільної перемоги в російсько-турецькій війні спочатку нагородила козацтво орденами та медалями, щоб потім невдовзі зруйнувати  Запорозьку Січ, а самого кошового отамана — найвищою нагородою імперію. А потім заслала довічно в Соловецький монастир.

САМЕ ЗАПОРОЖЦІ НА ЧОЛІ З КОШОВИМ ОТАМАНОМ ПЕТРОМ КАЛНИШЕВСЬКИМ ЩЕ 1771 РОКУ ЗДОБУЛИ ТУРЕЦЬКУ ФОРТЕЦЮ ХАДЖИБЕЙ, ЯКА З 1795 РОКУ СТАЛА НАЗИВАТИСЯ ОДЕСА / ФОТО З САЙТА UK.WIKIPEDIA.ORG

Ще 1794 року в інструкції французькому Конвенту, адресованому «Комітету громадської безпеки», було написано: «Безперечно, ми можемо проводити з Росією лише політичну війну, з огляду на простір, що відділяє наші країни. А щоб як слід проводити цю війну, треба підтримувати Україну. Цю войовничу колись вільну націю поневолив цар Петро. Необхідно відродити в цій нації почуття свободи, щоб вона могла знищити ярмо, під яким стогне». Отже, слово «Україна» світ знав ще у ХVIII столітті, але для В.Путіна це, мабуть, нічого не означає. Тож для розширення його ерудиції наведу ще дві цитати авторитетних  діячів.

«Та культура, которая со времен Петра живет и розвивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры... Таким образом украинизация является мостом к европеизации», — писав князь Микола Трубецкой 1926 року в Парижі. На жаль, до цих слів не дослухалися. Хоча ще Петро Перший, виступаючи в сенаті Російської імперії, сказав: «Сей малороссийский народ зело умен и зело лукав, он, яко пчела любодельная, дает росийскому государству и лучший мед умственный и лучших воск для свечи русского просвещения, но есть у него жало. Доколе россияне будут любить и уважать его, не посягая на свободу и язык, дотоле он будет волом неподяремным и светочью российского просвещения, но коль скоро посягнув на его свободу и язык, то из него вырастут драконовы зубы, и российское царство останется не в авантаже».

Якби кремлівське керівництво дослухалося до розумних порад попередників, керувалися ними у своїй діяльності,  наші народи могли б жити інакше.  Але ці слова Петра нинішні правителі Росії чи не знали, чи проігнорували їх. Наслідки не забарилися. І це — лише початок. Та ще не пізно зробити з них висновки.

Теги:
2014-05-03 21:30:04
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар