Шануємо небесну покровительку Вітчизни - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Шануємо небесну покровительку Вітчизни

Шануємо небесну покровительку Вітчизни

14 жовтня українці відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва
Ігор СЮНДЮКОВ, «День»

Вшанування Пресвятої Матері Божої завжди відігравало особливу роль в духовному житті українців. Можна твердити, що встановлене у ХІІ столітті свято Покрови Пресвятої Богородиці лише легітимізувало й зміцнило вже наявну народну традицію — урочисто відзначати явлення людям Владичиці, котра своїм Покровом боронить та захищає християнський люд від усіх лихоліть, зловорожих сил та нещасть. Богоматір завжди була й залишиться для українського народу найвищим символом святості, людської та національної гідності, свободи, усіх людських чеснот. Недарма славетний кошовий отаман Петро Калнишевський у найважчий момент життя, після зруйнування Запорозької Січі й перед довічним засланням на Соловки, благав Богородицю: «Молим, покрий нас чесним Твоїм Покровом і ізбави нас од всякого зла». І брати-соратники кошового отамана, назавжди залишаючи Січ та Великий Луг, взяли з собою передовсім чудотворні ікони Матері Божої; про це нагадує нам і Тарас Шевченко у поемі «Іржавець».

Взагалі, свято Покрови є навдивовижу багатогранним. Бо Матір Божа — це й заступниця жінок від усякої наруги, і захисниця дівочої честі. А у селянському побуті Покрова була свого роду календарним рубежем: після неї розпочинався вже поворот від осені до зими. В народі казали: «Покрова покриває або листом, або снігом». Через це до дня Покрови вкрай необхідно було завершити всі сільськогосподарські роботи, добудувати хату або господарські приміщення, а також видати заміж дівчат, які були вже «на порі». «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку: хоч хусткою, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою», — промовляли майбутні наречені.

Проте особливе, сказати б, виняткове місце посідало свято Покрови в житті, побуті та ідеалах українського козацтва. Образ Богородиці вінчав козацькі корогви, цю ікону запорожці неодмінно брали з собою в морські та сухопутні походи (бо вважалося, що небесна покровителька козаків рятуватиме їх і від вогню небесного, і від люті володаря морського). Перед битвами козаки, як правило, служили молебні Богородиці, а церкви, що будувались на Січі, за невеликими винятками, практично завжди називались Покровськими. Історія часто нещадно руйнувала табори запорожців, але ця традиція не змінювалася. Відомо, що день Покрови Пресвятої Богородиці наші предки-лицарі святкували з особливою урочистістю, з відчайдушними бойовими змаганнями, феєрверками та піснями.

Отож, абсолютно не випадково два такі значущі для українців свята, як День Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва, збігаються. Так само не випадково якраз 14 жовтня 1942 року, на свято Покрови, було створено Українську Повстанську Армію — і про цю річницю нам варто згадати в цей день. Таким чином організатори та керманичі УПА прагнули підкреслити винятково важливий для національної самосвідомості момент: наступність та спадковість визвольних традицій українського народу від княжої доби, Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Богуна аж до сьогодні. Життєдайність, актуальність і постійне відтворення цих традицій є кращою запорукою суверенності, демократичності та соборності нашої Батьківщини.

2011-10-14 16:01:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар