«Салгирка» - сестра «Нікіти» - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1 » «Салгирка» - сестра «Нікіти»

«Салгирка» - сестра «Нікіти»

Силами Таврійського національного університету ім. Вернадського відроджено старий ботанічний сад України. Але мало хто знає, що спочатку тут хотіли розмістити Імператорський сад, але більше підійшла «Нікіта»
Микола СЕМЕНА, «День» Сімферополь. Фото автора

Сімферопольці приходять сюди просто подихати повітрям, поблукати тінистими алеями, навесні помилуватися ірисами, влітку та на початку осені - трояндами, у жовтні - хризантемою. Утім, і зараз ще в ботанічному саду «Салгирка» квітнуть десятки видів рослин. Кримчани тут спостерігають за грою дітей біля сонячного годинника, споглядають за водоплавними птахами на каскаді ставків, годують білок, які спускаються до простягнутих рук прямо з гілок 200-річного лондонського платана, що його посадив ще Петр Паллас.

Історія парку сягає 1783 року, коли академік Паллас, що досліджуваав Крим, придбав тут будинок, заклав поряд із ним ботанічний сад і почав привозити рослини з інших країн. Трохи пізніше на іншому березі Салгира оселився відомий швед-біолог Хрістіан Стевен - «Нестор ботаніків», як його називають нині. Хрістіан Стевен познайомився з Кримом 1807 року. Помічник інспектора з шовківництва півдня Росії, він приїхав у службових справах. Тут він прожив більш ніж півстоліття, досліджуючи рослинний світ Тавриди. На будівлях, де жили і Хрістіан Стевен, і Петр Паллас, встановлено меморіальні дошки. Місцевість довкола будинку вченого на правом березі Салгира називають «Стевеновськими пагорбами». Відомий кримський краєзнавець Арсеній Маркевич у нарисах про Крим згадував: «Був час, коли в Європі згадували про Крим лише тому, що в ньому жив Стевен». Стевен, пишуть історики, спочатку мав намір організувати перший у Криму ботанічний сад саме тут, і навіть сперечався з цього приводу з сусідом і колегою Палласом. Адже він вважав, що сад слід створювати на південному схилі Головної гряди Кримських гір. Певно, не без впливу цієї думки, Хрістіан Стевен і заклав Імператорський сад у «Нікіті». У результаті Крим має два ботанічних сади з незвичайною історією.

У РОЗАРІЇ «САЛГИРКИ»

«КАРОЛІНІВКА» - САДИБА КОХАННЯ І НАУКИ

Досліджувати Крим Петр Симон Паллас вирушив одним з перших. Уродженець Берліна, німець по батькові і француз по матері, він закінчив курс медицини і природничих наук в Геттінгенському і Лейпцізькому університетах. У 19 років захистив докторську, у 22 роки він вже член Лондонської і Римської академій наук. У 1767 році Паллас прийняв запрошення стати професором природничої історії Російської академії наук. Вершиною роботи Палласа є фундаментальна праця, присвячена Криму - «Короткий фізичний і топографічний опис Таврійської області», видана 1795 року. Тоді ж Паллас остаточно переїхав до Криму. Сенат доручив йому зайнятися влаштуванням училищ садівництва і виноградарства. Паллас був першим ученим, що оселився в Криму. Ім’я його вже було гордістю європейської науки, як Дарвіна і Бера, приміром.

У «САЛГИРЦІ» КВІТУЮТЬ ДЗВОНИКИ, ХРИЗАНТЕМИ, ТРОЯНДИ НАВІТЬ У ЛИСТОПАДІ

Паллас побудував житловий будинок у Сімферополі, який став центром духовного життя міста. 1820 року саме в ньому цивільний губернатор Криму приймав Пушкіна, що прибув з сім’єю генерала Миколи Раєвського. Але, проживши в будинку 8 років, Паллас разом з дружиною Кароліною Іванівною переїхав до своєї заміської садиби на березі Салгира, що називалася тоді хутір Михайлівський, за ім’ям колишнього власника Михайла Мартиновського. Новий маєток на честь дружини він назвав «Каролінівкою», і він став його улюбленим дітищем. Довкола маєтку Паллас облаштував великий парк. Після від’їзду академіка 1810 року з Сімферополя до Берліна господинею маєтку залишилася Кароліна Іванівна. В архітектуру будівель садиби вплетено елементи мавританського стилю, тому вони нагадують споруди Бахчисарайського палацу. Досі тут збереглися розташовані по периметру двору житловий будинок, два флігелі, каретний сарай зі стайнею і колодязь, обкладений штучним каменем.

«САЛГИРКА» І ВОРОНЦОВСЬКИЙ ПАЛАЦ

Парк довкола «Каролінівки» був найпривабливішим місцем у місті, чому його після від’їзду Палласа й передали у володіння Таврійського губернатора. Граф Михайло Воронцов побудував тут свою резиденцію. Згодом його будинок прозвали Воронцовським палацом. Площа парку і нині перевищує 42 гектари, тут архітектурні споруди XVIII-XIX століть, кілька віковічних дубів, що росли колись по всій долині річки Салгир, зокрема двохсотлітній лондонський платан. Молодша рослинність насаджувалася під час реконструкцій парку в різні роки - береза, клен, сосна кримська, ялина звичайна, ліванський кедр. Палац Воронцова - одна з найбільш ранніх пам’яток архітектури класицизму в Криму. Тут гостював французький вчений Дюбуа де Монпере, автор праці «Подорож навколо Кавказу...». На початку XIX століття тут насадили каштанову алею, горіховий гай, алею з туй. Пізніше у «Воронцовці», як почали називати парк, розпланували новий фруктовий сад.

1895 року будинок викупила казна. Син Стевена Олександр висунув ідею «зробити сад своєрідним методичним центром, звідки кримське промислове плодівництво отримуватиме і пораду, й необхідну допомогу». 1895 року в будинку Палласа і в палаці Воронцова відкрилася школа садівництва, городництва й виноградарства. У січні 1913 року було організовано Помологічну станцію, в ньому оновлювалися і розширювалися площі для розплідника і дендрологічної ділянки. У парку було насаджено близько 100 сортів дерев і кущів. А 1918 року Кримський крайовий уряд ухвалив постанову про заснування в Сімферополі Таврійського університету, якому й передали частина будівель «Салгирки». Тут розмістилася кафедра лісівництва. Пізніше в «Салгирці» розмістилася обласна плодівницька станція і станція захисту рослин, кафедра виноробства Кримського сільськогосподарського інституту, потім господарем знову став університет.

У «САЛГИРЦІ» КВІТУЮТЬ ДЗВОНИКИ, ХРИЗАНТЕМИ, ТРОЯНДИ НАВІТЬ У ЛИСТОПАДІ

З 1999 року в Криму заборонено передаваня території парків в оренду комерційним структурам, під будівництво кафе, ресторанів, танцмайданчиків. Це й врятувало такий дивовижний мальовничий парк із незвичайною історією. Із 2003 року «Салгирка» - Ботанічний сад ТНУ. Тут один з найбільших в Україні розаріїв, експонується близько 110 сортів ірису. У розсаднику бузку - 80 видів і сортів бузку французької, московської та київської селекцій. У парку додатково насаджено нові кущі 35 видів - деревовидний піон, гібіскус, спірея, бузок та інші, створено коніферетум - колекцію хвойних дерев.

САДИБА ПЕТРА СИМОНА ПАЛЛАСА

Теги:
2012-11-16 11:01:58

   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар