Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Наприкінці червня 1948 р. у світі розірвалася інформаційна бомба. Навіть звиклі до частих крутих поворотів і коливань лінії партії та вождя всіх трудящих радянські люди були дуже здивовані розміщеним на другій сторінці газети «Правда» повідомленням. Цей текст був «Резолюцією Інформбюро про стан справ у Комуністичній партії Югославії». У ньому повідомлялося, що на нараді Інформаційного бюро комуністичних та робочих партій (Комінформу), яка відбулася 20—22 червня в Бухаресті, був обговорений стан справ у Комуністичній партії Югославії, а також засуджувалася політика, що проводилася нею. Складена в грубому тоні та вкрай образливих висловах, ця резолюція закінчувалася закликом до «здорових сил Компартії Югославії, вірних марксизму-ленінізму, «змінити нинішніх керівників і висунути нове інтернаціоналістське керівництво КПЮ».
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
«У нас одна головна мета — Суверенна Соборна Українська Держава. До неї йдемо неухильно». «Першою і головною передумовою участі в політичній консолідації є те, щоб політичні угруповання керувалися одним основним політичним імперативом змагання за здійснення головної мети: Самостійної Української Держави, і з тією метою підпорядкували всі свої вужчі, партійні інтереси».
«Ми впевнені в тому, що український народ не припинить безкомпромісової боротьби за свою Суверенну і Соборну Державу аж до повного реалізування цієї мети, не дасть собі її підмінити порожніми, без повного змісту формами чи половинчастими розв’язками»
«...Основне правило, випробуване й утверджене історичним досвідом народів, наказує, що навіть тоді, коли перед політикою нації як цілості відкривається більше шляхів, вона не повинна розділятися, а в найважливіших справах мусить зберегти свою одностайність»
Автор: Віктор РЯБЧЕНКО, Київ  0
Автор: Олексій ЯСЬ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України  0
Автор: Сергій ГРАБОВСЬКИЙ  0
Як свідчать архівні матеріали, листи Петлюри зберігалися в особистому архіві Юрка Тютюнника. За словами одного з кращих експертів з епістолярної спадщини України Володимира Сергійчука, який був залучений до попередньої перевірки і оцінки на автентичність і оригінальність листів, ніхто і не сподівався, що ці листи можуть бути в багатотомній архівній справі генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки Юрка Тютюнника. Останнього під час проведення масштабної операції в 1923 році чекісти вивезли з-за кордону на територію колишнього СРСР, заарештували й за вироком суду стратили. Для того, щоб українські історики та науковці мали змогу ознайомитися й ретельно дослідити листи Петлюри, СЗРУ вирішило оприлюднити ці документи. Один лист, адресований військовому міністрові генерал-поручику Миколі Юнаківу, передали для експонування до Музею УНР, а всі копії листів — до Українського інституту національної пам’яті
Автор: Іван КАПСАМУН, «День»  0
Дитинство майбутнього президента минуло в родинному маєтку Гайд-парк у ста кілометрах від Нью-Йорка. До 14 років він діставав лише домашню освіту, встигнувши вивчити німецьку та французьку мови. З 10 років записки матері писалися лише німецькою. 1944 р. на церемонії передачі Франції есмінця президент виголосив промову французькою мовою, продемонструвавши добру вимову. Генерал де Голль понад годину розмовляв без перекладача з Рузвельтом взимку 1943 р. Щоправда це не додало їм взаємної симпатії. Знання іноземних мов виділяло ФДР із ряду багатьох американських президентів, які часто не відзначалися достатньою письменністю. За легендою, сьомий президент США Ендрю Джексон ставив на документах свій підпис зі скороченням О.К. повністю впевнений, що це відповідає першим літерам слів all correct — згоден. Кажуть, що саме звідти пішло знамените американське okay. Незабаром після народження сина батьки купили невелику ділянку на канадському острівці Кампобелло. На березі холодного бурхливого океану було побудовано літній будиночок
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
Письменнику діставалося за «Диво» від істориків, які казали, що той начебто не дооцінює християнство, його роль в історії Русі. А концепція Загребельного була, в принципі, проста і логічна: не могло візантійство своєю культурою прийти на якусь голу землю, де нічого не було в ХІ столітті, за часів Ярослава Мудрого... І його полемічний пафос у тому і полягав, що Київська Русь була державою високої культури, яка увібрала в себе багато від того ж язичництва, котре не треба відкидати як щось чуже і безплідне. Що Софія через те і велика, бо увібрала візантійське християнське начало, але вона була не чужою оцьому духові, який тут впродовж віків існував і утверджувався через культуру також. Роман не тільки цікавий авторською концепцією, а й несподіваним образом Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий — дуже контроверсійний персонаж. У Павла Загребельного з одного боку він постає як історична постать, а з іншого — як людина, яка є уособленням влади
Автор: Підготувала Надія ТИСЯЧНА, «День»  0
Автор: Валентин КРИВЧЕНКО, Харків  0
Автор: Володимир ШЕВЧЕНКО, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар