Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Серпень 1916 року, Східна Галичина. Австро-угорські війська під тиском російської армії відходять на Захід. Імперія Габсбургів тільки-но починає оговтуватися після червневого наступу росіян, так званого «Брусиловського прориву», що дозволив російській армії просунутися вглиб фронту майже на 200 кілометрів. А тут ще 14—15 серпня російська армія завдає серйозної поразки 35 Стрілецькому полку, розбивши заодно й 2 сотні УСС. Австрійське командування приймає тоді рішення розформувати полк Українських Січових Стрільців на 2 окремі курені. 16 серпня 1-й курінь Омеляна Лисняка зайняв позиції між Потуторами і урочищем Дикі Поля, 2-й курінь був розташований у Посухові в резерві. Але вже наприкінці місяця він з’єднався з 1-м куренем і рушив у напрямку гори Лисоня. Січові Стрільці, яких очолював тепер полковник Антін Варивода, що замінив на цій посаді Г. Коссака, повинні були скоординовано діяти разом із частинами 55-ї дивізії Південної Армії.
Автор: Леонід СОСНИЦЬКИЙ, Запоріжжя  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Автор: Костянтин НІКІТЕНКО, кандидат історичних наук, Львів  1
Автор: Олександр ПАЛІЙ, історик  1
«Ми стояли на межі обітованої землі, землі визволення, української державності, задоволення одвічних мрій трудящого українського народу, — говорив М. Грушевський. — Ми заткнули на сій межі наш побідний прапор — наш третій універсал — мабуть, найважливіший акт, який коли-небудь з’являвся на нашій землі».
В умовах відсутності «центрального правительства», руйнації старої держави III Універсал де-факто проголошував утворення незалежної УНР. В Універсалі висловлювалось прагнення «помогти усій Росії, щоб уся республіка Російська стала спілкою (розрядка наша. — Авт. ) вільних і рівних народів». Як бачимо, в архівному оригіналі універсалу немає навіть терміну «федерація». У виступі на засіданнях УЦР 16 грудня 1917 р. М. Грушевський відзначав, що Центральна Рада — найвищий революційний орган самостійної України. «Обставини склались так, — однозначно заявив він, — що Україна на ділі стала самостійною, незалежною державою. Це уже безперечно».
Автор: Володимир ШЕВЧЕНКО, доктор історичних наук, професор  0
У багатьох соловчан терміни ув’язнення добігали кінця. Вихід на волю цих людей, засуджених у більшості за політичними статтями, був небажаний для комуністичного режиму. Тому ухвалили рішення «розвантажити» табори, на чому активно наполягав М.Єжов. Рішення про це було ухвалено московським керівництвом у серпні 1937 року, і його відразу почали реалізовувати, розстрілявши не менше як 30 000 в’язнів.
Для соловчан, як ми вже знаємо, створили нові справи. В їх основу було покладено доноси табірних інформаторів. Збереглась складена навесні 1956 року довідка КГБ, що фіксує механізм, за яким здійснювались репресивні акції проти соловецьких в’язнів: «На осіб, які знаходились в ув’язненні у Соловецькій тюрмі чи Соловецьких ИТЛ (Виправно-трудові табори. — С.М. ), попереднє розслідування не проводилось, а за агентурними відомостями або за довідкою по старій слідчій справі виносились на засідання Особливої трійки, яка і ухвалювала своє рішення». Ці матеріали стали «підставою» для знищення багатьох людей, основою для «розстрільних» протоколів.
Автор: Сергій МАХУН, «День»  0
Вчені добиваються визнання завдяки книгам. Однак І. Лисяк-Рудницький за життя не написав жодної. У книжковому форматі у 1973 році з’явилася тільки збірка статей «Між історією і політикою». Коли видавництво «Сучасність» зібрало розкидані по журналах статті в книгу, вона вперше показала масштаб інтелектуального потенціалу автора. Однак українська мова наперед визначила обмеженість поширення видання у наукових колах Заходу. А в радянській Україні Лисяк-Рудницький взагалі залишався невідомим. Його учень І. П. Химка під час поїздки в Радянський Союз нелегально провіз кілька примірників збірки, і вони поширювалися в режимі «самвидаву». Тільки через три роки після смерті, у 1987 році син вченого Петро Рудницький підготував і видав у Едмонтоні (Канада) нову збірку англійською мовою. П’ятсотсторінковий том складався з 22 есе, які вразили науковців своєю глибиною і довершеністю.
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук  0
У листопаді 2008 р. минуло 90 років від початку діяльності Директорії. Заснована в ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. на таємному засіданні в будинку міністерства шляхів за участі представників всіх політичних сил, що входили до Національного Союзу, вона проголосила і значною мірою спрямувала свою роботу на відновлення й розвиток завоювань першого етапу визвольних змагань, здобутих під час здійснення Центральною Радою політики українізації протягом березня 1917 — квітня 1918 рр.
Історичні документи свідчать: українізація була започаткована 1917 року. Українською Центральною Радою, яка і ввела в широкий обіг поняття «українізація», розпочала ті процеси, що складали її зміст. У своїй резолюції від 22 квітня 1917 р. УЦР визначила: свою діяльність вона проводить «стоячи на принципі українізації всього життя на Україні». Аналізуючи події того часу, В. Винниченко підтверджував, що вимога постанов і резолюцій всіх товариств і організацій була одностайна: «українізація всіх галузів життя». Українізація в такому розумінні проголошувалася «принципом» і «програмою» УЦР
Автор: Володимир ШЕВЧЕНКО, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України  0
Автор: Микола ХРІЄНКО  0
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, голова робочої групи з підготовки історичного висновку при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, доктор історичних наук  2
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар