Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Юрій Мельник, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидат наук із соціальних комунікацій  0
Автор: Станіслав Кульчицький  0
Автор: Станіслав Кульчицький  0
Автор: Сергій Грабовський  0
Ярослав Стецько був постаттю, яка залишила слід у кількох епохах державотворення, проте й нині про нього мало знають в Україні. Ім’я Ярослава Стецька стало відомим широкому загалу 1936 року, тоді 24-річний Стецько опинився на лаві підсудних у «Львівському процесі Степана Бандери й товаришів». На процесі судили весь Крайовий провід ОУН, і Стецько був наймолодшим серед підсудних. На ту пору в послужному списку Ярослава було видання кількох підпільних газет та керівництво ідеологічною референтурою ОУН на Галичині. Під час слідства Стецько пережив одне з найтяжчих випробувань — понад 200 годин, тобто дев’ять діб без сну, сидячи на табуреті. Проте ні це, ні інші тортури не змусили його дати свідчень, відтак ув’язнені націоналісти довірили йому вести «внутрішній» трибунал над друзями, які не витримали допитів. Між іншим, уже на суді Стецько вразив присутніх, коли зізнався, що належить до ОУН — під час слідства поліція не змогла в буквальному розумінні «вибити» у нього цієї інформації
Автор: Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ, журналіст  0
У часи Маркіяна Шашкевича Броди були прикордонним з підросійською Україною містом, у якому домінувало єврейське населення — 72%. І домінувала торгівля. Діяло магдебурзьке право. Це — після Львова — було друге найбільше місто краю. Тут навіть розміщувалося російське консульство (у 1827—1895 роках).
А все ж український характер нелегко було приглушити чи затерти. 1648 року в Бродах два місяці господарювали козаки Богдана Хмельницького На зламі ХІХ—ХХ століть тут густо поставали читальні «Просвіти» та інші культурно-господарські товариства. І коли на початку 1903 року наддніпрянець Сергій Єфремов їхав у гості до галичанина Івана Франка, то дуже хвилювався. «У Бродах, — згадував він, — я вперше на віку міг читати українські урядові написи.., міг у кіоску оглядати й їсти очима всякі заборонені в Росії видання, одкладаючи ласування ними на потім. Почував себе так, мов вирвався з тісної, душної клітки на широкий, вільний, хоч і незнаний та навіть страшний світ...» Подібне відчуття охоплювало і супутників Єфремова Миколу Лисенка та Євгена Чикаленка
Автор: Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Львів  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар