Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Увесь його творчий період, по суті, зводиться до десяти років активної літературної праці, якщо не враховувати ранніх, невідомих нам віршів, писаних у гімназії російською мовою. Свої перші україномовні тексти Плужник друкує в періодиці в 1923 — 1924 роках, а в 1926 — 1927-х видає дві збірки — «Дні» й «Рання осінь», які остаточно утверджують за ним репутацію першорядного поета, попри постійні (дедалі гостріші) нагінки в партійній пресі, котрій не подобався ані його «песимізм», ані «аполітичність», ані, звичайно, глибока людяність, затаврована згодом лайливим терміном «абстрактний гуманізм».
Суспільний клімат не сприяв розквітові таланту, проте Плужник працює саме як професійний літератор: пише роман «Недуга» (1928 р., друге видання 1929 р.), створює кілька п’єс (жодна не побачила кону), багато перекладає — із Чехова, Гоголя, Горького, Шолохова (саме за коректою другої книжки «Тихого Дону» його й заарештували; роман Шолохова відтак з’явився по-українськи без імені перекладача)...
Автор: Микола РЯБЧУК, «День»  0
Автор: Віталій АБЛІЦОВ, журналіст  0
Автор: Ігор САМОКИШ, «День»  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Політична кар’єра розпочалася 1900 року обранням до парламенту від округу Олдхем у Ланкаширі. У квітні 1908 року стає міністром торгівлі та промисловості. Він виступає за скорочення витрат, у тому числі військових. Зокрема, він був противником програми будівництва лінкорів, але «було знайдено рішення кумедне і характерне одночасно. Адміралтейство вимагало шість кораблів, економісти пропонували чотири, врешті-решт ми зійшлися на восьми». У лютому 1910 року віком 35 років Черчілль стає міністром внутрішніх справ, обійнявши одну з найвпливовіших у країні посад. Під час арешту банди на Сідней-стріт було вбито кілька поліцейських. Участь Черчілля в операції, незважаючи на його хоробрість, викликала негативну реакцію. Лорд Бальфур зауважив: «Він (Черчілль) і фотограф, обидва ризикували своїми дорогоцінними життями. Що робив фотограф, я розумію, але що (там) робив гідний джентльмен?».
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія»  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Після вимушеної відмови від гетьманської булави Кирила Розумовського у жовтні 1764 року, заміни Генеральної військової канцелярії Другою Малоросійською колегією, після перетворення українських генеральних старшин на урядовців російського державного апарату прапор української державності не потрапив до імперського архіву. Його продовжувала нести Запорозька Січ. Той факт, що Запорожжя тоді являло собою доволі самостійний політичний чинник, визнавала і російська імператриця Катерина II, називаючи його «противоборствующим политическим сонмищем». Та і як було не визнати, коли, ніби навмисне, відразу ж після падіння автономії Гетьманщини запорозька козацька громада у січні 1765 р. обрала своїм кошовим отаманом Петра Калнишевського. Обрала всупереч царській волі, напевне знаючи, що саме він не до вподоби новій імператриці, що сама вона, посівши престол, натиснула на старшинську раду, яка й усунула Калниша з посади кошового отамана у грудні 1762 року. Цього разу Катерина II спробувала теж натиснути на запорозьку громаду, яка виявила «зухвалу непокору й свавілля». Але новій імператриці не допомогла спеціальна слідча комісія з Петербурга, що більш ніж місяць (від 12 лютого до 16 березня 1765 р.) вивчала справу
Автор: Олексій СТРУКЕВИЧ, кандидат історичних наук, Вінниця  0
Вчені добиваються визнання завдяки книгам. Однак І. Лисяк-Рудницький за життя не написав жодної. У книжковому форматі у 1973 році з’явилася тільки збірка статей «Між історією і політикою». Коли видавництво «Сучасність» зібрало розкидані по журналах статті в книгу, вона вперше показала масштаб інтелектуального потенціалу автора. Однак українська мова наперед визначила обмеженість поширення видання у наукових колах Заходу. А в радянській Україні Лисяк-Рудницький взагалі залишався невідомим. Його учень І. П. Химка під час поїздки в Радянський Союз нелегально провіз кілька примірників збірки, і вони поширювалися в режимі «самвидаву». Тільки через три роки після смерті, у 1987 році син вченого Петро Рудницький підготував і видав у Едмонтоні (Канада) нову збірку англійською мовою. П’ятсотсторінковий том складався з 22 есе, які вразили науковців своєю глибиною і довершеністю.
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук  0

Махно

26.10.2011
Махно Нестор Іванович (1884—1934) — провідник самобутнього селянського анархістського руху в Україні з 1917 до 1921 років, відомого під назвою «Махновщина». Народився в місті Гуляй-Поле Катеринославської губернії. Готувався стати вчителем, 1905 року захопився анархістським рухом. 1907 року засланий на довічну каторгу за пограбування повітової скарбниці для партійних цілей. Після лютого 1917 р. повернувся з заслання, спочатку став головою волосного земельного комітету в Гуляй-Полі, весною 1918 р. створив «вільні батальйони революції», звідки почалась його військова кар’єра. Н. Махно не був ідеологом анархізму; цю функцію виконували В. Волін, П. Аршинов. Сам він виступав за свободу індивідуального селянського господарства, самоврядування місцевих громад, незалежних взагалі від будь-якого уряду. У 1919—1920 роках за Махном йшло 20 тисяч бійців, переважна більшість — селяни. Тактика Махна — союз зі слабшими силами в даний момент проти тих, від кого виходила найбільша загроза.
Автор: Петро ЛЕВІНЕЦЬ  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар