Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Петро КРАЛЮК  0
Автор: Валентина ШАНДРА, доктор історичних наук  0
Із московських заслань Катерина Мандрик-Куйбіда повернулася в Україну в час приморозків після Хрущовської «відлиги». Тоді упівські пісні, як і все те, що звалось українським чи пак – націоналістичним, ще були ув’язнені і їх випускати на волю не прийшла пора. Не пора було оприлюднювати у друкованому вигляді і власних поетичних творів, які вона писала у тюрмах та після сибірського заслання, сказати б, на умовній волі. То вона й далі гріла їх під серцем, а вони гріли серце її і так жили вдвох – вона й пісні у її записах, пісні і вона. Правда, пісні просилися й в інші серця, в народ, в маси, а вона леліяла їх у своїй душі, хіба десь у самоті наспівувала, боячись, щоб хто чужий не почув і знову їх двох не відправив на каторгу в Інту. Тільки з відродженням української незалежної державності Катерина Мандрик-Куйбіда відкрилась як поетка та фольклористка. Збірки її творів почали з’являтись у світ, на жаль, після смерті автора.
Автор: Тарас САЛИГА, доктор філологічних наук, професор  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Звертаючись сьогодні до історичного минулого, нагадуючи про нього та вивчаючи його, ми повинні не лише констатувати факти, а й переосмислювати їх, перечитуючи й гіркі, й славні сторінки нашої історії. Це переосмислення допоможе знову відкрити славні імена багатьох синів і дочок України, бо одні з них були незаслужено забуті, інших дозволялося сприймати необ’єктивно, дозовано, в перспективі вони були приречені на поступове забуття. Як наслідок - маємо багато визначних людей і не знаємо їх. Тому життя і вплив таких людей на розвиток подій вітчизняної історії ще чекає на своїх дослідників. Головне, щоб це чекання знову не розтягнулося на довгі роки... Отже, мова піде про генерала Михайла Івановича Драгомирова, військового діяча Росії другої половини ХІХ - початку ХХ стст., який був широко відомий як на батьківщині, так і за її межами.
Автор: Андрій МАТВІЄНКО, журналіст, Київ  0
Середньоосвічена людина чомусь глибоко упевнена, що вже про кого, але про Робесп’єра вона давно вже все знає із шкільного підручника історії. Вождь якобінців, полум’яний революціонер, вельми передовий для свого часу (це — радянські підручники); кровожерливий фанатик, тиран, що правив виключно за допомогою терору і був готовий в ім’я високої, благородної мети відправити на гільйотину десятки тисяч людей (таким є більш сучасний погляд).
Треба визнати, що чим більше дізнаєшся про лідера Французької революції, тим більше переконуєшся, що він давав достатньо мотивів саме для другої точки зору із двох крайніх, наведених тут. Але є й інший бік проблеми. Сучасні мислячі люди, аналізуючи «досягнення» тоталітарних режимів ХХ віку, що леденять душу, шукають джерела їхньої практики геноциду. Адже тільки пізнавши першопричини «ракової пухлини» деспотизму, можна запобігти її появі у майбутньому.
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Про Гуго Коллонтая, одного з найвидатніших представників польського Просвітництва, правника, філософа, політика, на жаль, в Україні майже не знають. І це при тому, що його життя було тісно пов’язане з Україною.
Гуго Коллонтай народився в 1750 р. у волинському містечку Великі Дедеркали (зараз село Шумського району Тернопільської області). Незважаючи на українське походження (принаймні територіальне), Г.Коллонтай сформувався в лоні польської культури. Його батьки належали до дрібної польської шляхти. Це був не чисто польський, а, радше, мішаний рід, де поєднувалися польські й українські елементи. Вважається, що рід Коллонтаїв (чи Калатаїв — так могло звучати це прізвисько в первісному варіанті) свій початок вів від брянських бояр. Початкову освіту він здобував удома, де його навчала матір. Потім навчався в Піньчові, вищу освіту отримав у Краківському університеті, в якому вивчав філософію й теологію.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія»  0
Автор: Петро КРАЛЮК  0
Для історика, як і для юриста, був, є й залишиться чинним фундаментальний принцип, котрий кожен справді об’єктивний дослідник має покласти в основу своїх студій над нашою незбагненною, суперечливою й такою непередбачуваною минувшиною: «Перш ніж осудити — вислухай!» Цього вимагають як міркування етичні (сподіваємося, справедливість — не порожній звук), так і нагальна потреба давати панорамну, багатокольорову, драматичну, «невідретушовану» картину вітчизняної історії.
Гетьман України (квітень — грудень 1918 року) Павло Скоропадський належить до тих відомих дійових осіб української політичної сцени ХХ століття, яким таки треба надати слово в цьому уявному «судовому розгляді» справ колишніх керівників нації. Відомо, що в радянській історіографії постать П. Скоропадського зображувалась майже винятково чорними барвами: «німецька маріонетка, яка трималась лише за допомогою кайзерівських військ»...
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Епістолярний жанр, здається, потихеньку відходить в історію, поступаючись місцем мобільним засобам зв’язку. Телефонні дзвінки й «есемески» не залишають сліду, і, може, дослідники новітньої літератури ще заздритимуть колись історикам літератури ХIХ і ХХ століть, яким дісталися в спадок цілі епістолярні поклади класиків. У кожному разі, неможливо уявити Г.Флобера, П.Куліша, Л.Толстого, А Чехова, Лесю Українку без сотень, тисяч листів, у яких віддзеркалилася історія їхнього життя на тлі епохи.
Михайло Коцюбинський (1864—1913) теж належав епістолярній епосі: у найповнішому — семитомному — зібранні його творів листи займають чи не більше обсягу, ніж його проза. У видавництві «Ярославів вал» вийшла друком книга, в якій вміщено 309 послань письменника до дружини Віри Устимівни. За незначними винятками, вони друкувалися в академічному зібранні М.Коцюбинського (1973—1975), проте… По-перше, друкувалося тоді не все.
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, доктор філологічних наук  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар