Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Завантаження
Про проект | Контакти | Мапа сайту
Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

«Неможливий для схоплення» Антонович

13.01.2014
Життєвий шлях цієї дивовижної постаті ніби зітканий із парадоксів — ба більше, зі складнопоєднуваних контрастів, суперечностей, дивних подій, навіть загадок. Недарма Василь Ульяновський — найавторитетніший, мабуть, сучасний дослідник творчого й життєвого шляху нашого героя — свого часу зауважив, що «справжнє його життя — то є прихована колосальна частина айсберга», оскільки Володимир Боніфатійович Антонович — особистість скромної вдачі, стримана, доволі замкнута для чужих — органічно не сприймав будь-яких форм галасливої «роботи на публіку», самореклами чи самовихваляння.
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0

Про цікаву скульптурну пам’ятку, що має безпосередній стосунок до української історії

11.10.2013
У 1700 році в Кельні було опубліковано «Мемуари месьє Шарля де Баатца сеньйора Д’Артаньяна, капітан-лейтенанта першої роти мушкетерів короля», які стали документальною основою для всесвітньо відомого роману Олександра Дюма «Три мушкетери».
Серед багатьох зафіксованих в «Мемуарах» подій (до речі, значно відмінних від подій, описаних у романі) є досить цікава новела про перебування в Парижу однієї з головних дійових осіб українсько-польської війни середини ХVII ст., а саме Короля Польщі Яна ІІ Казимира (1609 — 1672).
Автор: Михайло СТЕПАНЕНКО, професор, народний артист України  0

Омелян Пугачов — національний герой України (Закінчення)

10.10.2013
18 вересня 1773 р. на Яїку почалася Селянська війна під керівництвом Пугачова. Українці, разом з іншими представниками народів Росії, взяли у ній активну участь. Становище пугачовського війська в перші дні повстання на Яїку, коли воно ледве налічувало 500 чоловік, було надзвичайно складним. Успіх повстання тому багато в чому залежав від ставлення до нього населення першої великої фортеці на шляху руху від Яїку до Оренбурга — Ілецького містечка, заснованого в 1736 р. українськими переселенцями.
Автор: Данило КУЛИНЯК, заслужений журналіст України, письменник, історик  0

Омелян Пугачов — національний герой України

30.09.2013
Коли кілька років тому я заявив у ЗМІ, що Омелян Пугачов є українцем, і його цілком можна вважати національним героєм України, то ці мої публікації викликали хвилю обурення в певному суспільному середовищі. Хоча, якщо вдуматися, цією своєю заявою я чогось нового не відкрив: про те, що Омелян Пугачов — українець, знали ще за часів СРСР. Я просто нагадав сучасникам забуте, систематизував інформацію та навів докази цієї версії. 240 літ тому, 18 вересня 1773 року, почалося це найбільше народне повстання в історії Російської імперії
Автор: Данило КУЛИНЯК, заслужений журналіст України, письменник, історик  0

Балаклавський епізод у житті Лесі Українки

25.02.2013
Одна з важливих точок на карті Криму, де перебувала Леся Українка, – Балаклава, що простяглася 15 кілометрами південніше Севастополя. "День" поговорив про цей період життя Лесі Українки з її шанувальницею, кандидатом педагогічних наук, доцентом Тамарою Мельник. Тамара Валентинівна розповідає: «Стародавні греки, а пізніше візантійці, називали Балаклаву Сюмболон, генуезці – Чембало, турки – Балик-кая, а Леся ступила вже на землю сучасної нам Балаклави, міста, яке опісля, в довгі роки радянського тоталітаризму, тримали за «колючкою». Пам’ятник Лесі Українці в Балаклаві – явище неординарне. І хоча ще з дореволюційних часів наше містечко звалося письменницькою меккою, і на барельєфах були видатні майстри слова Адам Міцкевич та Олександр Купрін, українського звучання в Балаклаві не відчувалося».
Автор: Катерина ІВКОВА, Севастополь  0

Юрій Клен – поет сучасності

30.10.2012
Нещодавно виповнився 121 рік від дня народження українського поета Юрія Клена, а 30 жовтня 65 років від дня його смерті. Його ім'я відомо далеко за межами України. Будучи німцем за народженням, він вважав себе українцем за духом і присвятив своє життя і творчість Україні. Кленознавець Лариса Макаренко говорить: «Юрій Клен – постать непересічна в нашій літературі. Від дня народження Клена нас відділяє більше сотні років. Унікальна особа, Освальд Бургардт – німець за походженням, народився й жив в Україні, став видатним поетом українського Відродження, в тому числі саме за кордоном. Перші твори, писані Кленом німецькою мовою, були перекладені ним пізніше, уже за кордоном, в Німеччині – українською, унікальні за силою впливу на читача».
Юрій Клен – Освальд Бургард (1891 – 1947) – активний учасник літературного процесу 20-х років, котрий належав, за образним висловом його побратима по перу М. Драй-Хмари, до «п'ятірного ґрона» «неокласиків», змушений був у передчутті політичних репресій (особливо після кількамісячного ув'язнення Максима Рильського у 1931 році) емігрувати в Німеччину...
Автор: Катерина ІВКОВА, Севастополь  0

Українська націоналістка із Донбасу

12.10.2012
Вояки Української Повстанської Армії не лише воювали. Вони творили пісні, легенди. Одним словом - свою культурну атмосферу. І в цій атмосфері зростали тисячі людей. Навіть після того, як УПА припинила своє існування, ця атмосфера не відразу зникла. Вона дала свої плоди. І одним з таких плодів стала поява донбаської письменниці Галини Гордасевич.
Ця жінка прожила непросте життя. Народилася 1935 р. в сім’ї православного священика в містечку Кременець. Тут працювала українська гімназія, в якій незадовго перед тим навчався Улас Самчук та Оксана Лятуринська.
Автор: Петро КРАЛЮК  0

Державник у добу Руїни

10.10.2012
Iсторія ніколи не втомлюється давати уроки (дуже часто — надзвичайно жорстокі) тим, хто ці уроки спроможний хоч би якоюсь мірою засвоїти. І один iз найважливіших уроків: державний діяч, котрий байдуже або боягузливо лише «пливе за течією» історії, за визначенням приречений на поразку — інша доля для нього неможлива. Той персонаж історії, хто має волю боротися (й, до того ж, іще знає, за що саме бореться!), теж може зазнати гіркої поразки. Проте нащадки згадуватимуть його ім’я з повагою — а відомо ж, що справжній державний муж відрізняється від жалюгідного шулера при владі, який сприймає політику виключно як азартну гру і навіть розробляє якісь її «правила», — саме тим, що державний муж думає про прийдешні покоління!
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0

Воєнно-історичні сторінки біографії Леоніда Бронєвого

09.10.2012
Днями у Києві пройшли гастролі московського театру «Лєнком», кожна вистава якого традиційно завершалася аншлагом. Утім, один з членів трупи, мабуть, вирішив затриматися на своїй малій батьківщині…
Так, мало які ЗМІ днями не повідомляли про те, що після гастролей до міського центру серця потрапив провідний актор театру і кіно, широко відомий вітчизняному глядачеві за роллю досвідченого «Мюллера» із культового серіалу Тетяни Ліознової «Сімнадцять миттєвостей весни» та інших, Леонід Бронєвой. На щастя, усе обійшлося.
А справа в тому, що Київ для Л. Бронєвого є рідним містом.
Навчався Леонід у музичній десятирічці при Київській консерваторії (по класу скрипки) у професора Давида Соломоновича Бертьє. Мама Леоніда Броньового була бухгалтером, а батько, отримавши юридичну освіту, поступив на роботу в економічний відділ НКВС України.
Автор: Павло КОЗЛЕНКО, кандидат філософських наук, Сергій СОКОЛЮК, кандидат історичних наук, Валентина ДЕРЕЧІНА, Головний спеціаліст відділу науково-довідкового апарату Державного архіву Одеської області  0

Людина, що змінила українську історію

03.10.2012
Зараз на прилавках наших книгарень неважко знайти різноманітну російськомовну історичну белетристику типу «100 найбільших полководців», «100 людей, які змінили історію» тощо. Проте в цих книжках ви не знайдете опису діянь Петра Конашевича-Сагайдачного. Хоч саме його, мабуть, слід вважати одним із найкращих українських полководців, котрий виграв не одну битву. Зрештою, саме Сагайдачний тривалий час в історичній пам’яті простих українців був однією з першорядних фігур. Про це, наприклад, згадував М. Гоголь. Однак у ХІХ—ХХ ст. завдяки історикам, а ще більшою мірою політикам відбулося зміщення акцентів в осмисленні українського минулого. І Сагайдачний змушений був «поступитися» деяким козацьким ватажкам. Чому — це вже окрема розмова.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук  0
   
    • Архів розділу
  • 2018 (31)
  • 2017 (51)
  • 2016 (49)
  • 2015 (42)
  • 2014 (60)
  • 2013 (101)
  • 2012 (180)
  • 2011 (94)
  • 2010 (12)
  • 2009 (11)
  • 2008 (36)
  • 2007 (27)
  • 2006 (39)
  • 2005 (36)
  • 2004 (36)
  • 2003 (35)
  • 2002 (43)
  • 2001 (29)
  • 2000 (55)
  • 1999 (57)
    • Останні статті
    Гетьманат та «чинник Берліна»(2)
    10.08.2018
    Скоропадський і Винниченко(2)
    03.08.2018
    Скоропадський і Винниченко
    27.07.2018
    Про два окремі світи-3
    20.07.2018
    Відповідальний за держбезпеку
    13.07.2018

    Колонки авторів

    Анна Левчук

    Бакота – пропливаючи над містом

    Сергій Грабовський

    Україна радянської доби: окупація чи колонізація?

    Андрій Безсмертний-Анзіміров

    Данило Демуцький


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар
    © 2011, ПрАТ "Українська прес-група"
    © Ідея Лариси ІВШИНОЇ, головного редактора всеукраїнської газети "День"
    © Концепція дизайну й розробка сайту веб-редакції всеукраїнської газети "День", Фото на логотипі з The Library of Congress
    Матеріали, опубліковані на сайті "Україна Incognita" є власністю видавця, захищені міжнародним і українським законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі без письмового дозволу видавця. При використанні публікацій з сайтів всеукраїнської газети "День" та сайту "Україна Incognita" гіперпосилання на них обов'язкове.
    bigmir)net TOP 100 Google PageRank Checker