Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Листопад 1938 року. Світова громадськість продовжувала жваво обговорювати підсумки Мюнхенської угоди, висловлювати різні припущення про те, які кроки зробить нацистська Німеччина для забезпечення свого життєвого простору, якою буде реакція західної демократії на зовнішньополітичні кроки Третього рейху. Водночас у певних колах учасників вересневої операції дозрівала думка про розширення досягнутої на ній згоди. Ініціатива у проведенні таких переговорів належала лідерам Великої Британії. 26 листопада 1938 року міністр закордонних справ Німеччини Іоахім фон Ріббентроп отримав зі свого посольства в Лондоні повідомлення про те, що «англійська сторона хоче... наочно продовжити лінію Мюнхенської угоди і відкрити шлях до спільної англо-німецької угоди про визначення основних сфер впливу». Британці не заперечували, щоб Німеччина претендувала на Південно-Східну та Східну Європу
Автор: Віктор ГУСЄВ, кандидат історичних наук  0
Євген Стахів зазнав ґрунтовної еволюції в політиці: від палкого апологета донцовської інтегрально-націоналістичної спадщини (в роки війни він стояв на чолі підпілля Організації українських націоналістів (Бандери) на Донбасі і в Криму) до переконливого демократа вже у перші післявоєнні роки. В цій своїй еволюції пан Стахів не одинокий; наприклад, дуже схожий ідейний шлях пройшли такі відомі діячі національно-визвольного руху, як Данило Шумук і Микола Лебідь. Ще у 1948 році пан Євген остаточно розійшовся у поглядах зі Степаном Бандерою, який, як він вважає, керував організацією яскраво вираженого тоталітарного типу.
Євген Стахів народився у Перемишлі лише за кілька місяців до того, як у листопаді 1918 року постала Західно- Українська Народна Республіка. Після поразки визвольних змагань на Галичині та Волині в 1919 році він разом із батьками опинився у еміграції у Чехо-Словаччині в таборі для інтернованих. Після повернення на Галичину сім’я Стахів на собі відчула жорстокий прес антиукраїнської політики Другої Речі Посполитої. Тож не дивно, що юнаком Євген став активним прибічником націоналістичного руху на «Кресах всходніх»...
Автор: Розмовляли Лариса ІВШИНА, Сергій МАХУН, фото Миколи ЛАЗАРЕНКА, «День»  0
Микола Арсенич народився 27 вересня 1910 р. в с. Березів-Нижній на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Навчається в Коломийській гімназії, де вступає до «Пласту», який незабаром заборонить польська окупаційна влада. 1929 року створюється Організація українських націоналістів, яка змінить історію України — організує відновлення незалежності (акт 30 червня 1941 року), створить Українську повстанську армію, візьме участь у творенні підпільного парламенту воюючої України — Української головної визвольної ради. Військові відділи УПА та підпільна мережа ОУН відчайдушно воюватимуть на два фронти — проти гітлерівської Німеччини і сталінської Росії. Визвольний рух контролюватиме цілі території, впровадить українські школи і медичну опіку, прориватиме інформаційну блокаду «залізної завіси» рейдами на Захід
Автор: Володимир В’ЯТРОВИЧ, Центр досліджень визвольного руху, Олександр ІЩУК, Галузевий державний архів СБУ  0
Як свідчать архівні матеріали, листи Петлюри зберігалися в особистому архіві Юрка Тютюнника. За словами одного з кращих експертів з епістолярної спадщини України Володимира Сергійчука, який був залучений до попередньої перевірки і оцінки на автентичність і оригінальність листів, ніхто і не сподівався, що ці листи можуть бути в багатотомній архівній справі генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки Юрка Тютюнника. Останнього під час проведення масштабної операції в 1923 році чекісти вивезли з-за кордону на територію колишнього СРСР, заарештували й за вироком суду стратили. Для того, щоб українські історики та науковці мали змогу ознайомитися й ретельно дослідити листи Петлюри, СЗРУ вирішило оприлюднити ці документи. Один лист, адресований військовому міністрові генерал-поручику Миколі Юнаківу, передали для експонування до Музею УНР, а всі копії листів — до Українського інституту національної пам’яті
Автор: Іван КАПСАМУН, «День»  0
Дитинство майбутнього президента минуло в родинному маєтку Гайд-парк у ста кілометрах від Нью-Йорка. До 14 років він діставав лише домашню освіту, встигнувши вивчити німецьку та французьку мови. З 10 років записки матері писалися лише німецькою. 1944 р. на церемонії передачі Франції есмінця президент виголосив промову французькою мовою, продемонструвавши добру вимову. Генерал де Голль понад годину розмовляв без перекладача з Рузвельтом взимку 1943 р. Щоправда це не додало їм взаємної симпатії. Знання іноземних мов виділяло ФДР із ряду багатьох американських президентів, які часто не відзначалися достатньою письменністю. За легендою, сьомий президент США Ендрю Джексон ставив на документах свій підпис зі скороченням О.К. повністю впевнений, що це відповідає першим літерам слів all correct — згоден. Кажуть, що саме звідти пішло знамените американське okay. Незабаром після народження сина батьки купили невелику ділянку на канадському острівці Кампобелло. На березі холодного бурхливого океану було побудовано літній будиночок
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
Автор: Володимир ШЕВЧЕНКО, доктор історичних наук, професор  0
Автор: Володимир ШЕВЧЕНКО, доктор історичних наук, професор  0
Знищення Польської держави у вересні 1939 року означало утворення спільного кордону між Німеччиною та Радянським Союзом від Балтики до Карпат. Ця подія мала лише один безпосередній наслідок: допомогла двом тоталітарним державам зійтися між собою в смертельному герці. Чому утворення сучасного українсько-польського кордону, або, висловлюючись інакше, возз’єднання Західної України з УРСР не можна пов’язувати з секретним протоколом до укладеного 23 серпня 1939 року Договору про ненапад? Хоча б через те, що в пакті Ріббентропа-Молотова фігурував інший кордон. Стаття 2 цього документу проголошувала, що німецька й радянська «сфери інтересів» розмежовуються по Нареву, Віслі й Сану. Це означало, що до Радянського Союзу мали відійти не тільки Західна Україна, Холмщина, Підляшшя, Посяння і Лемківщина, але й уся територія країни аж по Віслу. Гітлер відступав Сталіну майже дві третини території Польщі. Ніхто з тих, хто розробляв і підписував пакт, спеціально не думав про українські, білоруські та литовські землі, що входили до складу радянської «сфери інтересів». Вони потрапили в цю «сферу» тільки тому, що були розташовані у східній, а не в західній частині Польщі
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, професор  0
Недавнє минуле все ще з нами. Воно проявляється у нашому небажанні наповнити іншим змістом звичні з радянських часів терміни, у нашій нездатності поміняти місцями «очевидні» причинно-наслідкові зв’язки і, як наслідок, в історично викривленому світосприйманні.За останні півтора десятиліття смисл мого наукового життя полягав не тільки у встановленні нових закономірностей вітчизняної історії ХХ ст., а й у відкиданні помилкових стереотипів, що були сформовані комуністичним вихованням. Потрібно було вибудовувати нове бачення історії України. Ідеї, серед яких i помилкові, мають здатність до самовідтворення. Годі сподіватися на те, що символи та ілюзії комуністичної картини світу відпадуть самі по собi, немов струп на загоєній рані. Тому своє бачення вітчизняної історії я прагну відтворити у шкільних та вузівських підручниках. Саме тому постійно друкую свої матеріали в газеті «День», яка серйозно ставиться до виховання історією.
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, професор, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України  0
Автор: Галина АЛЕКСАНДРОВА, Маріуполь  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар