Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, професор  0
Лише факти. Близько семи мільйонів українців воювали на фронтах, з них близько трьох мільйонів загинули, а значна частина стали інвалідами. Слід нагадати, що в Другій світовій були моменти, коли долю перемоги вирішували лічені полки. Серед вищого військового керівництва СРСР були десятки вихідців з України (Єрьоменко, Тимошенко, Малиновський, Черняхівський, Рибалко, Москаленко та інші). За час війни 2072 українці були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 32 українці стали двічі Героями Радянського Союзу. Унаслідок Другої світової війни загинуло, за радянськими оцінками, понад 7 мільйонів мешканців України, тобто близько п’ятої частини усього населення. Майже половину українських втрат у війні становило цивільне населення. Загалом майже 2,4 мільйона мешканців України було вивезено на примусові роботи до таборів праці в Німеччині.
Автор: Олександр ПАЛІЙ, історик, політолог, автор книжок «Історія України» (2010), «Ключ до історії України» (2005)  0
Ярослав Стецько був постаттю, яка залишила слід у кількох епохах державотворення, проте й нині про нього мало знають в Україні. Ім’я Ярослава Стецька стало відомим широкому загалу 1936 року, тоді 24-річний Стецько опинився на лаві підсудних у «Львівському процесі Степана Бандери й товаришів». На процесі судили весь Крайовий провід ОУН, і Стецько був наймолодшим серед підсудних. На ту пору в послужному списку Ярослава було видання кількох підпільних газет та керівництво ідеологічною референтурою ОУН на Галичині. Під час слідства Стецько пережив одне з найтяжчих випробувань — понад 200 годин, тобто дев’ять діб без сну, сидячи на табуреті. Проте ні це, ні інші тортури не змусили його дати свідчень, відтак ув’язнені націоналісти довірили йому вести «внутрішній» трибунал над друзями, які не витримали допитів. Між іншим, уже на суді Стецько вразив присутніх, коли зізнався, що належить до ОУН — під час слідства поліція не змогла в буквальному розумінні «вибити» у нього цієї інформації
Автор: Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ, журналіст  0
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
Автор: Костянтин НІКІТЕНКО, кандидат історичних наук, Львів  1

Махно

26.10.2011
Махно Нестор Іванович (1884—1934) — провідник самобутнього селянського анархістського руху в Україні з 1917 до 1921 років, відомого під назвою «Махновщина». Народився в місті Гуляй-Поле Катеринославської губернії. Готувався стати вчителем, 1905 року захопився анархістським рухом. 1907 року засланий на довічну каторгу за пограбування повітової скарбниці для партійних цілей. Після лютого 1917 р. повернувся з заслання, спочатку став головою волосного земельного комітету в Гуляй-Полі, весною 1918 р. створив «вільні батальйони революції», звідки почалась його військова кар’єра. Н. Махно не був ідеологом анархізму; цю функцію виконували В. Волін, П. Аршинов. Сам він виступав за свободу індивідуального селянського господарства, самоврядування місцевих громад, незалежних взагалі від будь-якого уряду. У 1919—1920 роках за Махном йшло 20 тисяч бійців, переважна більшість — селяни. Тактика Махна — союз зі слабшими силами в даний момент проти тих, від кого виходила найбільша загроза.
Автор: Петро ЛЕВІНЕЦЬ  0
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, голова робочої групи з підготовки історичного висновку при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, доктор історичних наук  2
Коли у 2006 році автор цих рядків взявся за написання роботи «Ставлення ОУН до євреїв: формування позиції на тлі катастрофи», то не звернув особливої уваги на ситуацію довкола звинувачень проти «Нахтігалю». «Як свідчить спроба звинуватити бійців «Нахтігалю» у розстрілах польської та єврейської інтелігенції у Львові у 1941 році, — читаємо тут, — ці закиди мають яскраво виражений політичний характер і — як показали найновіші дослідження науковців — не відповідають дійсності». Оце й усе. Тоді цих слів разом з посиланням на ряд авторитетних істориків з України, Польщі та Німеччини видавалося достатньо, а будь-яка додаткова дискусія із цієї проблеми беззмістовною. Проте через рік після виходу книги тема звинувачень проти «Нахтігалю» знову зазвучала в Україні та світі на повний голос. Про них писала чи не вся світова російськомовна преса. У спробі звинувачення Романа Шухевича маємо не тільки перекручення фактів, а й попрання загальних принципів права чи логіки.
Автор: Володимир В’ЯТРОВИЧ  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар