Результати пошуку за авторами - Україна Incognita
Завантаження
Про проект | Контакти | Мапа сайту
Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за авторами

Результати пошуку за авторами

Євангеліє княгині Жеславської

29.08.2011
Пересопницьке Євангеліє, про яке більшість українців чули й знають, є загадковим пам’ятником української культури. Можна навіть сказати — містичним. Витворене в аристократичному середовищі, це Євангеліє стало національним раритетом. І це попри той факт, що наше розуміння національного часто пов’язане з простонародним.
Незважаючи на нестабільність, драматичність української історії ХVІ — ХVІІІ ст., широкомасштабні конфесійні зміни, Пересопницьке Євангеліє як дорога реліквія зберігалося, трепетно передавалася з покоління в покоління. Його тримали в своїх руках Іван Мазепа, можливо, інші козацькі гетьмани (хто зна, можливо, й Богдан Хмельницький). Торкався його й Тарас Шевченко, частково описавши книгу в своїх археографічних замітках. Іноді воно «зникало», вивозилося з України, але потім (дивним чином?) поверталося назад.
У час створення нашої держави Пересопницьке Євангеліє стало національною святинею, на якій присягають Президенти України. Чи випадково це? Напевно, ні.
Автор: Петро КРАЛЮК  0

Звідки пішла Руська земля,

18.03.2011
Проблема походження терміна «Русь» породила масу літератури, якій годі дати раду. Один із дослідників цього питання небезпідставно писав: «Історія світової етноніміки знає мало таких гострих, складних, заплутаних і безнадійно загнаних у глухий кут проблем, як та, що пов’язана з походженням одного з найпростіших східнослов’янських народознавчих термінів — слова «русь» (Русь)». Існують різноманітні, іноді просто фантастичні версії походження цього терміну. Виводять його то зі скандинавських мов, то мов фінно-угорських, слов’янських, балтійських, іранських, тюркських, навіть семітських...
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук  0

Таємничий замах у Варшаві

04.02.2011
Був знайдений атентатник, що погодився здійснити вбивство. Ніби його відібрав С. Бандера серед трьох претендентів. Ним став двадцятилітній Григорій Мацейко. Народився він у селі Щирці під Львовом у незаможній родині, закінчив народну школу, потім трирічні ремісничі курси. Працював у Львові на друкарському підприємстві свого дядька. З 1932 р. став членом ОУН.
Згідно з поширеною версією, Г. Мацейко погодився стати атентатником-смертником, бо відчував свою провину. В 1931 р. випадково допоміг затримати бойовика ОУН Івана Мицика, вважаючи його звичайним злочинцем.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук  0

Шлях мудреця

29.09.2006
Діон Хризостом (Златоуст) належить до відомих античних мислителів елліністичного періоду. Роки його життя припали на другу половину I — початок II ст. н.е. Народився він у заможній сім’ї у віфінському місті Пруси (сучасна Бруза в районі Дарданелл). У молоді роки опинився в Римі, де здобув славу філософа й оратора. Однак за часів правління імператора Доміціана його вигнали з Риму й навіть заборонили жити в рідній Віфінії. Зроблено це було з політичних мотивів. Після цього він починає життя мандрівного філософа.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук  0

Королева українських книг

15.07.2006
Острозька Біблія — видатна пам’ятка української культури. Один із авторів небезпідставно назвав її «королевою українських книг». Надрукована на початку 80-х рр. ХVI ст., вона отримала значне поширення серед православних слов’ян, а також молдаван та румунів. Це видання шанували й представники неправославних віровизнань, віддаючи належне ерудиції острозьких книжників.
Шанобливе ставлення до цієї Біблії як з боку православних, так і представників інших християнських конфесій стало однією з причин того, що збереглося чимало примірників цього видання.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія»  0

Ятвяги та боротьба Галицько-Волинського князівства за Полісся

27.08.2004
Ятвяги належали до тих летто-литовських племен, з якими довгий час доводилося інтенсивно контактувати слов’янському населенню. Вони проживали в регіоні між середнім правобережжям Нерева та середнім лівобережжям Німану. Зараз це північно-східна частина Польщі, південно-західна частина Литви, а також частина Західної Білорусі. У Литві їх називали дайнавами. Очевидно, це і є самоназва, від якої в слов’ян виник етнонім ятвяги. Цей етнос був відомий німцям під назвою судови, а поляки називали їх полісянами, поліщуками.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор  0

Між молотом і ковадлом

26.06.2003
Однією з найтрагічніших сторінок в історії українства стала Перша світова війна. Українські землі не лише були ареною військових дій, що прирекли населення на численні страждання й величезні людські втрати. Страшного удару зазнало й українське національне життя. Особливо це стосувалося Галичини.
Українські політики цього краю, а також Буковини підтримали у війні Австро-Угорщину не лише через почуття лояльності до своєї держави. Вони вважали, що перемога Габсбургів відкриє хороші перспективи для українців у державотворенні.
28 червня 1914 року, рівно за місяць до вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда, яке, власне, й стало приводом для початку Першої світової війни, у Львові відбувся так званий Шевченківський здвиг, коли тисячі членів українських військово-спортивних товариств «Сокіл», «Січ» і «Пласт» пройшли колонами центром міста, демонструючи свою готовність підтримати Відень у війні.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія»  0

В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ: від «хлопомана» до «хлопофоба»

24.01.2003
Для української суспільно-політичної думки початку ХХ століття постать В’ячеслава Липинського (1882—1931) є нетиповою, навіть «екзотичною». І діяльність цього мислителя, і його погляди погано вписуються в логіку її розвитку. При бажанні, звісно, можна вести ідейний родовід визначного українського історика, соціолога, філософа, публіциста та політичного діяча від «хлопоманів», передусім В.Антоновича, якого, до речі, В.Липинський вважав своїм вчителем. «Хлопоманам» В.Антоновичу, П.Свенцицькому й Т.Рильському В.Липинський присвятив редагований та виданий ним у 1912 р. збірник фундаментальних наукових праць і документів «З історії України», який є своєрідним підсумком його історичних студій у ранній період творчості.
Саме ж «хлопоманство» цілком вписується в основну «народницьку» тенденцію, притаманну українській суспільній думці кінця XIX — початку ХХ століття. Більше того, воно — яскравий вияв цієї тенденції. «Хлопомани», які виховувалися й формувалися як польські шляхтичі, приносили в жертву українству і своє шляхетство, і свою польськість.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор Нацiонального унiверситету «Острозька академiя», Острог Рiвненської областi  0

Iнтелектуал-християнин у «пост'язичницькому» суспільстві

07.07.2000
Утвердження християнства в Київській Русі було далеко не таким простим процесом, як це нам часто уявляється. Незважаючи на те, що ця релігія набула статусу державної, все-таки в суспільстві зберігалися дохристиянські (т.з. язичницькі) погляди. Християнство часто розглядалося як щось формальне, в той час «віра батьків» була чимось суттєвим. Таке суспільство варто розглядати як пост’язичницьке. Існувало воно в Київській Русі в ХI столітті, почасти в ХII.
У такому суспільстві людина, яка намагалася послідовно дотримуватися християнських норм, хоча й не осуджувалася, однак сприймалась як «біла ворона». Вона в певному сенсі виступала новатором і мусила бути подвижником.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, Волинський державний університет, Луцьк  0
   
    • Архів розділу
  • 2020 (4)
  • 2019 (54)
  • 2018 (51)
  • 2017 (51)
  • 2016 (49)
  • 2015 (42)
  • 2014 (60)
  • 2013 (101)
  • 2012 (180)
  • 2011 (94)
  • 2010 (12)
  • 2009 (11)
  • 2008 (36)
  • 2007 (27)
  • 2006 (39)
  • 2005 (36)
  • 2004 (36)
  • 2003 (35)
  • 2002 (43)
  • 2001 (29)
    • Останні статті
    Патріот рідного Дону й України
    07.02.2020
    Володимир Винниченко в анфас і профіль
    31.01.2020
    Коли Росія краде чужу історію...
    24.01.2020
    «Не підтримуємо український сепаратизм...»
    17.01.2020
    Після знищення Січі
    27.12.2019

    Колонки авторів

    Анна Левчук

    Великі історії маленького Бердичева

    Сергій Грабовський

    Трагедія КПЗУ

    Андрій Безсмертний-Анзіміров

    Орест Сомов


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар
    © 2011, ПрАТ "Українська прес-група"
    © Ідея Лариси ІВШИНОЇ, головного редактора всеукраїнської газети "День"
    © Концепція дизайну й розробка сайту веб-редакції всеукраїнської газети "День", Фото на логотипі з The Library of Congress
    Матеріали, опубліковані на сайті "Україна Incognita" є власністю видавця, захищені міжнародним і українським законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі без письмового дозволу видавця. При використанні публікацій з сайтів всеукраїнської газети "День" та сайту "Україна Incognita" гіперпосилання на них обов'язкове.
    bigmir)net TOP 100 Google PageRank Checker