Радомишль або древні Древлянські землі - Україна Incognita
Україна Incognita » Сторінка авторів » Анна Данильчук » Радомишль або древні Древлянські землі
Анна Левчук

Радомишль або древні Древлянські землі

Зміна сезону аж ніяк не означає відміни подорожі – ліси й вулиці, замки і музеї прекрасні незмінно. Менше сонця легко відшкодувати більшою кількістю глінтвейну або чаю, після холодного дощу особливо смакує гаряча вечеря, а на засніжених дорогах радісно лишати угів слід. Та й не можна, коли геть щиро, половину року чекати тепла температурного, коли навколо повно тепла враженнєвого, розмовного й пізнавального.

На шляху із Києва до Житомира, поміж річками Мика і Тетерів лежить древній Радомишль, хоча в древні часи звався він якраз інакше – Мичеськ або Микгород і був одним з головних міст бунтівних древлян. Таємниче плем’я, яке за різними історичними довідками відносять і до прадавніх слов’янських, і до чужинських германських, назавжди увійшло в перекази лиходійством – вбивством преславного князя Ігоря. Байдуже, що то був їх ранньодемократичний супротив надмірним податкам і сезонному полюддю*.
Радомишль разом із усіма древлянським землями знову з’являється у спогадах про переділи литовських та польських князів,  татаро-монгольські набіги, а потім, врешті, і в радісному контексті – 1612 року для потреб лаврської друкарні в місті збудовано папірню.

ЗАМОК РАДОМИШЛЬ - РЕКОНСТРУЙОВАНА ПАПІРНЯ

 

Виготовлений з льону, кропиви і коноплі папір був дуже міцним і століттями задовольняв потреби місцевого книгодруку. Зокрема, перший український словник вийшов у світ якраз на радомишльських сторінках. Сьогодні ж магію виробництва паперу можна побачити у відновленому Ольгою Богомолець історико-культурному комплексі «Замок Радомисль» заразом із надзвичайною виставкою хатньої української ікони.

ХАТНЯ ІКОНА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

 

Якість експозиції доводить той факт, що цікаво буде усім, навіть не надто релігійним схоластикам, адже за образами стоїть набагато більше – віра, автентичність, історія. Ключовим словом тут якраз є – хатня, тобто ікона, яка жила із людьми, а не страшала їх суворим церковним поглядом.

ХАТНІЙ СВ. МИКОЛАЙ

 

Такі ікони бачили багато із життя своїх господарів, часто вони народжувалися услід за дитям - батьки вирізали дошку завдовжки з немовля і зображали на ньому святого-покровителя. Вже потім, зайшовши до хати, по іконам можна було дізнатися імена власників - чоловіка і дружини, їх дітей. Пуповину теж перерізали на іконі, щоб забезпечити захист малого християнина. Такі порізані й водночас шановані ікони можна побачити у відбудованому замку Радомишля.

ЛИСТОПАД У РАДОМИШЛІ

Ніч в готелі замку - це теж чудова зимова пригода, сніг сну не завада. А вранці можна вирушити до Коростишова, де величезний Волино-Подільський тектонічний блок Українського щита** творить ландшафтні #українські_прекрасності древніх древлянських земель. Багаті поклади граніту, Тетерівський каньйон, луки і ліси, вирізьблені на тлі сірого осіннього неба, як і тисячі років тому.

КОРОСТИШІВСЬКИЙ ГРАНІТ

*полюддя – як каже Вікіпедія - Як прийде місяць листопад, — оповідає Костянтин VII Багрянородний, — князі з усією Руссю виходять з Києва у землі підвладних словян на полюддя. Перебувають там цілу зиму і вертаються у квітні і тоді споряджають човни в дорогу до Візантії.

Таке «полюддя» було дуже докучливе для місцевого населення. Не тільки треба було доставити тяжку дань — хутра, шкури, мед, віск, чи чого там чекав Київ, — але й удержувати цілу зиму військо, яке певно не поводилося на селі спокійно. Тому слов'янські племена не раз противилися проти цих важких обовязків.

КОРОСТИШІВСЬКИЙ КАНЬЙОН

**Волино-Подільський тектонічний блок Українського щита- західна частина  Українського щита, обмежена глибинними розломами. Украї́нський щит, також Украї́нський кристалі́чниймаси́в — піднята південно-західна частина фундаменту Східноєвропейської платформи– дуже грамотна геологічна фраза.

2017-02-24 17:25:39
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар