Вакханка від мистецтва - Україна Incognita
Україна Incognita » NB! » Вакханка від мистецтва

Вакханка від мистецтва

До 130-річчя з дня народження Олександри Екстер

За своє довге творче життя Олександра Олександрівна Екстер  займалась живописом, дизайном одягу, виставковою та викладацькою діяльністю, театральними постановками, оформлювала книги…

Народилась Олександра  6 січня 1882 році у родині колезького асесора у  містечку Білосток (нині Польща). Потім родина переїхала до Києва, де  пройшли її найкращі роки. Тут вона отримала мистецьку освіту та стала відомим  сформованим майстром. Після закінчення жіночої гімназії в 1899 році О. Екстер (Григорович) вступила до київської рисувальної школи М. Мурашка,  потім до Київського художнього училища. Її друзями, однодумцями  були однокурсники: А. Лентулов, А. Карєв, Д. Кузнецов, С. Ястребцов, О. Архипенко, О. Богомазов, А. Манєвич.

Ще однією «мистецькою школою» стали «суботи»  у  київській творчій майстерні С. Світославського -  художника та інтелектуала, популярного серед прогресивних студентів Київського художнього училища. Звідси готовність  О. Екстер та її колег до теоретичного обґрунтування своїх творчих позицій, до творчих дискусій, виступів у пресі,  реалізації набутих понять у виставковій та педагогічній діяльності.

Міст Севр, 1914 рік. Полотно, олія

У новорічну ніч 1903 року  в домі київських друзів, відомих українських меценатів Давидових, О. Екстер знайомиться з філософами М. Бердяєвим та Л. Шестовим, з якими в неї «було не лише цікаве розумове спілкування, але й спілкування екзистенційне, пошуки смислу життя» (М.Бердяєв). Їх  дружбі, що продовжувалась десятиріччями і після еміграції художниці та обох філософів, не перешкодили навіть революційні катаклізми ХХ сторіччя. Уперше свій талант в організації виставкових проектів молода художниця реалізувала в стінах Київського музею Імператора Миколи ІІ (нині Національний художній музей України), де за її ескізами було побудовано кімнату заможного будинку ХVІІІ ст. Виставка експонувалась 1906 року. На початку 1906 року разом із чоловіком Миколою Євгеновичем їде до Мюнхена, де знайомиться з живописцем Олексієм  Явленським, який рекомендує її знаній у мистецьких колах Європи і Парижа художниці Є. Кругліковій. Через неї  О. Екстер знайомиться з паризькою богемою.

У 1907 році відвідує Париж,  де входить до кола всесвітньо відомих художників -   П. Пікассо, Ж. Брака, Ф. Леже, поета  та арт-критика Г. Аполлінера, вчиться в Академії Гранд Шом’єр. Саме в цей період Олександра Олександрівна остаточно формується як художник «лівого» напряму і  поступово переходить  від імпресіонізму до кубізму та футуризму.

Театральні декорації, 1930 рік. Папір, шовкографія

З 1908 року бере участь майже в усіх авангардних виставках у Києві, Одесі,  Москві, Петербурзі… (Салон В. Іздебського в Одесі (1909/10, 1911), «Вінок-Стефанос» та «Трикутник» у Петербурзі (1910), «№ 4» у Москві (1914). У 1910 році вступила до об’єднання  «Бубновий валет»; у 1913 році стала членом «Союза молодежи». У 1914 році в Києві, продовжуючи виставкову діяльність, разом з О. Богомазовим організувала знакову в історії вітчизняного образотворчого авангарду виставку «Кільце» та однойменну  творчу групу. Ці події були піком  багаторічних зусиль О. Екстер та її однодумців у формуванні в  Києві  по-справжньому столичної, професійної, європейської мистецької школи.

О. Екстер прагнула радикального оновлення системи художньої виразності. Виключними в її системі стали саме образотворчо-формальні  засоби:  контраст конструктивних елементів, напруга кольорів, узагальнених  гармонією образотворчої площини. Художниця  запропонувала вітчизняному мистецтву осмислені  своїм  досвідом  новітні тенденції  західноєвропейського мистецтва, та не асимілювала в ньому. О. Екстер окреслила риси індивідуального стилю, що включав також українську образотворчу традицію і став згодом основою для створення її художньої київської школи. До даної позиції майстра слід додати не менш важливу  її мету: утвердити належну роль в суспільстві митця  нового ХХ сторіччя.

Три жіночі постаті, 1909 - 1910 рр. Полотно, олія

Того ж 1914 року твори  О.Екстер демонструвались у паризькому Салоні Незалежних та на Інтернаціональній вільній футуристичній виставці. Яскравою сторінкою  біографії художниці стала її творчість у Московському Камерному театрі. У Москві в майстерні своїх друзів  Н. Гончарової та А. Лентулова вона знайомиться з режисером Камерного театру Олександром Таїровим, який в цей час шукав для постановки «Фаміри Кіфаред» І. Анненського нового художника, який «відчуває форму». Таким художником стала О. Екстер. Нею були виконані розписи вестибюля, завіси, декорації та костюми акторів. Прем’єра відбулась 2 листопада 1916 року та мала шалений успіх.  По ритмічно організованому простору сцени з нагромадженням кубів та конусів, що мали асоціювати скали та кипариси,  розгорталось буйне дійство із танцями менад та сатирів. При оформленні декорацій художниці допомагала відома російська скульпторка В. Мухіна. Як згадували сучасники у спектаклі було гармонійно все  -  від постановки О. Таїрова та декорації О. Екстер до музики  А. Фортера. 

22 жовтня 1917 року - нова прем’єра у Камерному - «Саломея» О.Уайльда. І новий хід – сцену, поділену на дві частини масивними колонами, задекорували  тканиною різної величини та форми, яку в залежності від дійства по різному підсвічували, підкреслюючи емоційне навантаження сцени та змінюючи простір.

Ескіз іспанського костюму. З серії "Танці Елізи Крюгер", 1912 рік. Папір, гуаш, туш

У кінці 1917 року починаються важкі роки. О. Екстер повертається до Києва, який через сімнадцять днів після проголошення незалежної Української Народної Республіки було захоплено більшовиками. Та за місяць знову відновлено незалежність, а через рік втрачено. За короткий період незалежності Олександра організовує та відкриває у своєму домі «Майстерню живопису і декоративного мистецтва О. Екстер і Є. Прибильської» (1918), яку згодом перейменовує на студію, керуючи разом з І. Рабіновичем. У студії як учні так і відомі майстри (Н. Шифрін, О. Тишлер, С. Нікрітін, В. Меллер, А. Петрицький, С. Шор, Н. та М. Генке) аналізують та зіставляють побудову українського орнаменту, колорит ікон... Студія приймає замовлення на оформлення спектаклів, виготовлення плакатів, декорування приміщень. Тут проходять лекції Я. Тугендхольда, О. Таїрова, Б. Лівшиця, Б. Ніжинської та ін.

Через рік О. Екстер покидає захоплений Київ та від’їжджає до Одеси. В Одесі помирає важкохворий чоловік. Тут вона оформлює вулиці для святкування 1-го травня, бере участь у Першій народній виставці картин, плакатів, вивісок та дитячої творчості. Одночасно художниця  викладає в Одеській дитячий художній школі.

Костюми, розроблені Олександрою Екстер для науково-фантастичної стрічки Протазанова "Аеліта". З сайта http://www.artnet.com

У 1921- 1922 роках Олександра повертається до Москви, викладає у ВХУТЕМАСі та продовжує роботу у сфері сценографії. 1921 рік – О. Екстер разом із О. Таїровим працює над «Ромео та Джульєттою» В.Шекспіра. За задумом режисера головні герої наповнені пристрастю, готові зруйнувати на шляху один до одного усі перешкоди. Зважаючи на  пристрасний італійський темперамент Олександра  ритмічно конструювала  складові художнього макету для вистави. Дія мала розгортатися на семи різновисоких майданчиках. Але побудована в макеті легка конструкція стала важкою та перевантаженою на реальній сцені. Декорації змінювали разом зі сценами. 17 травня 1921 року блискавка, що розбила навпіл театральну завісу,  вразила і публіку. Вистава, гаряче зустріта останньою, викликала хвилю суперечок та критики. Її тривимірні, складні конструктивні декорації супроводжувались грою фактур та кольорів. Рух тіл мали підкреслювати і примножувати рух сценічних об’ємів.

Вакханка. Ескіз до спектаклю "Феміра Кіфарет", Анненський, 1916 рік. Папір, гуаш, туш

Сценографія О. Екстер стала етапною в історії Камерного театру. Саме за сценографії, виконані у Камерному театрі, Олександра отримала золоті медалі на виставках у Парижі та Берліні. На початку 1920-х років  О. Екстер співпрацює з Московським ательє мод, придумуючи малюнки для тканин, розробляючи проекти жіночого одягу. Бере участь у створенні форми для Червоної Армії. Разом з В. Мухіною, Н. Давидовою та  Є. Прибильською займалась дизайном та декоруванням одягу. Олександра вивчала та інтерпретувала костюми різних країн світу. В одних - вона використала мотиви єгипетського мистецтва, в інших - кольори та ритми італійського Відродження. За ескізами О. Екстер були виконані костюми для першої науково-фантастичної кінострічки «Аеліта» Я. Протазанова, яка вийшла на широкий екран у 1924 р. 1923 року О. Екстер отримала  через Я. Тугендхольда запрошення взяти участь в оформленні павільйону «Известий» на сільськогосподарській виставці. Там же, на прохання архітектора В. Щуко, розфарбовувала один з іноземних павільйонів. 1924 року художниці було замовлено оформлення павільйону ХІV Міжнародної виставки у Венеції. Після Венеції вона  їде до Парижу для створення  експозиції радянського відділу Всесвітньої виставки декоративних мистецтв (1925). 

Ескіз сценічного освітлення, 1930 рік. Папір, пошуар

До Радянської Росії Олександра Екстер більше не повернулась, а переїхала до  Франції,  де певний час жила у своєї подруги Соні Терк-Делоне. Згодом оселилась у передмісті Парижа Фонтене-Роз. У 1925 – 1930–х роках  за  запрошенням Ф. Леже викладала в Академії сучасного мистецтва в Парижі. Створювала костюми до балетних постановок Б. Ніжинського, Е. Крюгер. Працювала на кіностудіях Франції та Німеччини.

На початку 1930-х років Олександра Екстер відкриває для себе ще одну сферу творчості – створення унікальних рукописних книг, де кожна сторінка підписана автором. Постійно переїжджаючи, О. Екстер завжди мала із собою дорогі для неї речі: картини друзів, малюнки та вишивки народних майстрів, українську кераміку…

Померла Олександра Екстер 17 травня 1949 року у Фонтене-Роз під Парижем.

Теги:
2012-01-17 17:29:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар