Нумiзматична карта України - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Нумiзматична карта України

Нумiзматична карта України

вiд Святого Володимира до наших днiв
Сергій МАХУН, «День»

Початок статті читайте на одній зі сторінок "Україна Incognita"

Жовтнева революція 1917 року в Російській імперії для фінансів, розорених протягом війни, що вже тривала понад три роки, стала важким, якщо не сказати фатальним випробуванням. Будь- які монети (як у золоті та сріблі, так і в міді) фактично зникли. В Австро-Угорщині, до складу якої входили Східна Галичина, Закарпаття та Північна Буковина, населені переважно українцями, ситуація була подібною.

Починався період неподільного панування паперових грошей (асигнацій), які не були нічим забезпечені. Обміняти асигнації на золото чи срібло було неможливо, а інфляція сягнула надхмарних висот.

До 1921 року, коли на території України відгриміли останні великі битви Громадянської війни, можна було лише мріяти про появу у грошовому обігу якихось монет. Наслідком цієї війни стали нові реалії у житті українського етносу. Бiльша частина українських земель опинилася на території нового державного утворення — РРФСР, а з грудня 1922 року — СРСР. Східна Галичина зі Львовом, за Ризькою угодою 1921 року, відійшла до складу відродженої Польщі — III Речі Посполитої. Закарпаття на правах автономії влилося до складного багатонаціонального утворення — Чехословаччини. Північна Буковина та Південна Бессарабія відійшли до Румунії. На цих територіях відповідно діяли монетні системи цих країн.

У березні 1921 року Народний Комісаріат фінансів РРФСР вирішив розпочати випуск срібних монет, а у квітні того ж року було прийняте рішення про відновлення Петроградського монетного двору. У цьому ж році були викарбувані 10, 15, 20 (усі — 500 О ), 50 копійок і рубль (900 О ). Вони були за якістю абсолютно ідентичними монетам царської чеканки, і населенню не довелося звикати до нових монет. Лише монета у 25 копійок не випускалася. Рубль і 50 копійок РРФСР емітувалися у 1921—1922 роках, а 10, 15 і 20 копійок — у 1921— 1923 роках. На аверсі було зображено державний герб, на реверсі — зірку у вінку і номінал.

У листопаді 1922 року Радянським урядом було ухвалено рішення про карбування золотої монети — червiнця. У 1923 році було випущено, здебільшого для розрахунків з іншими країнами, червінці, які повністю відповідали пробі дореволюційного червінця (10 рублів). Однак срібні монети РРФСР увійшли в обіг лише 1923 року.

У 1924 році почався випуск срібних та мідних монет СРСР. Рубль карбувався тільки першого року, а 50 копійок із 1924 по 1927 роки. Нумізмати називають монети РРФСР — «Зірка», а монети СРСР — «Коваль». Герб РРФСР змінили на герб СРСР. Мідні монети у 2, 3 і 5 копійок випускалися лише у 1924 році, а в 1 копійку у 1924—1925 рр. і за зовнішнім оформленням повторювали тип розмінних срібних номіналів. У 1925—1928 році також було випущено монету у 1/2 копійки. З 1926 року монетний двір почав карбування у бронзі, повторюючи тип колишніх мідних монет. Срібні монети СРСР (дрібних номіналів) випускалася аж до 1931 року, але згодом почався випуск 10, 15 і 20 копійок iз нікелю. Типи монет, встановлені у 1935 році («постраждав» девіз «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!», який був відсутнім на аверсі — лицьовій стороні) були сталими до 1961 року. Цікаво, що зі збільшенням кількості союзних республік у складі СРСР на аверсі змінювалася кількість витків стрічки, які оперізували колосся. Із 1957 року після розформування Карело- Фінської РСР аж до 1991 року їх стало 15.

Реформа 1961 року (обмін грошей із розрахунку 10:1) стосувалася і монет. Так, розмінні монети у 1, 2 і 3 копійки обміну не підлягали і залишилися в обігу, монети у 10, 15 і 20 копійок чеканилися з мідно-нікелевого сплаву. Також було випущено рубль і 50 копійок (теж мідно-нікелеві). У 1965 році на ознаменування 20-річчя перемоги над фашизмом було випущено в обіг першу радянську пам'ятну монету, поки що вартістю в один рубль. Аж до розвалу СРСР у 1991 році випускалися такі монети — рубль, 50, 20, 15, 10, 5, 3, 2 і 1 копійки. Увійшли в обіг і численні партії пам'ятних монет, частина з них випускалася із коштовних металів — золота, срібла і навіть платини. В обігу монети з коштовних металів фактично були відсутні.

III Речь Посполита (1918— 1939 рр.) мала досить струнку систему фінансів. За зразком французької монетної системи законом від 1924 року у Польщі було введено у межах золотого стандарту злотий, що дорівнював 100 грошам. Ще у 1923 році було випущено монети з цiєю датою: 1, 2, 5 грошів у бронзі, 10, 20, 50 грошів у нікелі. Також випускалися монети у сріблі (750 О ) — 2, 5 і 10 злотих.

У Чехословаччині (1919— 1939 рр.) грошовою одиницею була крона, уперше відкарбована у 1922 році (мідно-нікелевий сплав). До фашистської окупації у 1939 році чеканилися монети у 5, 10 і 20 крон у сріблі 700-ї проби. Розмінною монетою були гелери. У Румунії головною грошовою одиницею був лей, який дорівнював 100 баням. Лей був «прив'язаний» довгий час до французького франка.

Статтю російською мовою чиатйте в газеті "День"

2000-01-21 13:56:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар