NB! - Україна Incognita

NB!

21 червня головна сторінка пошуковика google.com присвячена українському вченому Юрію Кондратюку з нагоди його 115-річчя. Автори офіційного блогу Google Україна так цитують одного з розробників Google Doodle (частини інтерфейсу, у якій з нагоди свята чи круглої дати певної відомої особистості стандартний логотип Google у деяких або, рідше, у всіх регіональних доменів змінюється на святковий) Майка Дантона: «Я вперше почув про Юрія Кондратюка від команди Google Україна. Мене дуже зацікавила його історія, і я почав працювати над цим проектом, збирати інформацію. Я вважаю, що історія Юрія дуже цікава і в той же час сумна». За твердженням блогера Микола Костиняна, це перший Doodle на головній сторінці google.com, присвячений українцеві.
Днями ініціативна група громадських діячів Казахстану - історик Б. Койшибаєв, голова республіканського товариства політично репресованих Ж. Ашиєв, заступник редактора ТРК «Шалкар» Б. Толепбергенов і голова республіканського руху «Ехо Желтоксана» Г. Жунісова - запропонувала поєднати День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається в Казахстані 31 травня, з Днем Голодомору. У свою чергу, президент країни Нурсултан Назарбаєв відкрив перший у Казахстані меморіал «Пам’яті жертв голоду». Раніше, в березні, в ході зустрічі зі студентами, він повідомив, що «дав завдання відзначити 80-річчя Голодомору в нашій країні».
Чернігівське Полісся - унікальний регіон слов’янського світу. Про нього писали й пишуть дослідники, визначаючи Чернігівщину як один із ареалів?колишньої прабатьківщини слов’ян. Саме на Чернігівщині збереглися давні архаїчні шари праслов’янської культури, корені якої сягають часів палеоліту й неоліту.
Природні багатства чернігівської землі сприяли розвою різнофункціональних видів народних ремесел та індивідуальної творчості митців.
Цьогорічну «Ніч музеїв» присвячено пам’яті трагічних роковин акції «Вісла», учасників визвольного руху та загалом усіх українців Закерзоння, котрі в 40-х роках ХХ століття назавжди втратили свої домівки, рідні землі, а часто і життя через насильницьку політику польської комуністичної влади. Цій даті приурочено презентацію аудіозаписів учасників визвольного руху із Закерзоння, виставку світлин та показ документального фільму Мирослава Іванека «Вогонь і зброя».
Місцем його проведення стала Пересопниця - колись княже місто, а нині село неподалік Рівного із яскравою історією. Саме ця земля є Батьківщиною української Першокниги - Пересопницького євангелія. Натомість вона й раніше була багатою на видатні події. Нині на території сучасної Пересопниці значний культурний пласт, переконують археологи. Лишень торік під час розкопок тут виявили фрагмент давньоруської булави. За припущеннями науковців, вона могла належати одному з воєвод князів Юрія Долгорукого чи його сина Андрія Боголюбського або й самим вельможам.
Цьогорічну «Ніч музеїв» присвячено пам’яті трагічних роковин акції «Вісла», учасників визвольного руху та загалом усіх українців Закерзоння, котрі в 40-х роках ХХ століття назавжди втратили свої домівки, рідні землі, а часто і життя через насильницьку політику польської комуністичної влади. Цій даті приурочено презентацію аудіозаписів учасників визвольного руху із Закерзоння, виставку світлин та показ документального фільму Мирослава Іванека «Вогонь і зброя».
Яка роль України в європейському культурному й духовному просторі? Що має робити сучасне українське суспільство, щоб ця роль була справді гідною? Наскільки глибокими є історичні традиції та соціальні зв’язки, що об’єднують нас із цивілізацією Західної Європи? Що й казати, запитання — із ряду головних, «базових», доленосних. Їхня значущість незмірно зростає в контексті нинішньої дискусії про цивілізаційний вибір України: Захід та Схід, Росія чи Європа? Один із розробників цих проблем, авторитетний учений-філософ, один із найшанованіших постійних авторів «Дня», провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, людина дійсно невичерпної енциклопедичної ерудиції Сергій Борисович Кримський. Його розмова з кореспондентом «Дня» присвячена саме європейській домінанті в історичному розвитку України.
Стародавні печатки, пергаменти, прапор, гербовник — загалом 21 експонат представлено на виставці «Реліквії старого київського самоврядування», яка нещодавно відкрилася в Національному музеї історії України. Чимало з них експонуються у нас вперше.
Виставка вражає в першу чергу розмахом. За словами організаторів, у її підготовці взяли участь вісім закладів: музеї, архіви та бібліотеки із п’яти країн світу — Швеції, Німеччини, Росії, Польщі та України.
Про це «День» дізнався від співробітників Інституту археології НАН України, зателефонувавши до установи з іншого приводу. Яке значення для археології, і зокрема української, має зазначена пам’ятка і чому росіяни звертаються по допомогу до іноземних колег, пояснив, відповівши на запитання «Дня», Яків Петрович ГЕРШКОВИЧ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України.
Киянка Олена Георгіївна Малакова, член Національної спілки художників України, здавна має особливу приязнь до творчості Михайла Булгакова, особливо — до роману «Майстер і Маргарита».
Олена успадкувала від батька-художника чудовий талант, що проявився в ранньому дитинстві, а ще — почуття гумору, вміння співпереживати літературним героям, здатність уловити «родзинку» в описуваних перипетіях.
Це простежується і в роботах, присвячених знаменитому роману.

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар