NB! - Україна Incognita

NB!

Пасивність, безініціативність, страх перед майбутнім, тренд «якось буде», а ще - злодійкуватість, бажання отримати щось задарма, недовіра одне до одного - про кого це? Українцям неважко впізнати в цьому себе. «Народ... Ми не відчуваємо цього слова, ми не відчуваємо, що всі ми - одна нація», - розповідає психолог, науковий співробітник Інституту суспільних досліджень Ірина РЕВА. Дослідники вважають, що ще сто років тому українці були іншими: відповідальними, з відчуттям власної гідності. Велику роль у житті людей у нас завжди відігравала громада, оточення, навіть коли дитина сиротіла, то, за Тарасом Шевченком, її «доглянуть добрії люде». Фахівці впевнені: спотворенню менталітету «посприяли» роки війни, 70 років у Радянському Союзі й - особливо - Голодомор 1932 - 1933 років.
Не так давно випала нагода потрапити до славнозвісної чи, скоріше, сумнозвісної Бендерської фортеці, яка сьогодні - на території самопроголошеної Придністровської Республіки й належить Молдавській державі. Разом із колегами-товаришами Оленою Бачинською, Сергієм Леп’явком, Ярославом Федоруком, Олександром Кухаруком та іншими знаними істориками в межах наукової конференції «Південна Україна: козацька та післякозацька доба» (яку проводив наприкінці червня 2012 року Одеський національний університет ім. І. Мечникова спільно з Інститутом історії України НАН України) із великою професійною цікавістю проїхалися історичним маршрутом: Одеса - Бендери - Варниця.
Загальна традиція вшановуватипам'ять жертв Голодомору в Україні дедалібільше утверджується і в Криму. Зазвичай про цітрагічніподіїраніше кожного листопада згадували тільки національно-культурні українські, кримськотатарські, деякі інші організації, а широких заходів не було. Влада пояснювала це тим, що в 1932-33 роках Крим ще не входив до складу України, і тому в ці роки Голодомору в Криму, мовляв, не було.
При цьому замовчувався той факт, що і в Криму в ці роки люди також страждали від недоїдання, а багато людей з України намагалися проникнути в Крим, щоб врятуватися від голоду, але всі шляхи на півострів були закриті. Замовчувався також той факт, що ще раніше, в 1921-23 роках, найбільший голод уКриму був створений також штучно, і спрямований він був також проти незгодних з політикою більшовиків. За три роки,з 1920-го по 1923-й,у результаті білого і червоного терору, а також штучного голоду населення Криму зменшилося в чотири рази - від 800 тисяч до 200 тисяч осіб!
Кримінальну справу про Голодомор в Україні було порушено 22 травня 2009 року. Служба безпеки України висунула звинувачення за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України за фактом здійснення посадовими особами геноциду в Україні у 1932—1933 роках, від якого загинули мільйони громадян. 13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва підтвердив висновки слідчих СБУ про організацію вчинення в 1932—1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму — Сталіним, Молотовим, Кагановичем, Постишевим, Косіором, Чубаром та Хатаєвичем — геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення, та закрив кримінальну справу на підставі пункту 8 частини 1 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України у зв’язку з їхньою смертю. Про подробиці кримінальної справи говоримо з тодішнім керівником Служби безпеки України Валентином НАЛИВАЙЧЕНКОМ.
Соціальні мережі переповнені згадками про Голодомор 1932 — 1933 років в Україні. Це говорить про те, що суспільство живе, розвивається, знаходить більш делікатні форми для висловлення розуміння тієї катастрофи, співчуття й солідарності. Звісно, було б ідеально, якби в цьому питанні держава виступила союзником, піднявши на висоту державної політики пам’ять. Але для цього ще потрібні час і зусилля.
Із 19 по 24 листопада в Україні триватиме Меморіальний тиждень, присвячений пам’яті жертв голодоморів 1921 — 1923-х, 1932 — 1933-х та 1946 — 1947 років. Цьогоріч минає вісімдесята річниця з того часу, як 1932-го радянська репресивна машина розпочала проти нас наймасовіший терор за всю історію України. В останню суботу місяця відбудеться всеукраїнська акція «Запали свічку!» Це була ідея Мейса, про яку він ще в 2003 році розповів на сторінках газети «День».— Тисячі вогників горітимуть на площах та у вікнах будинків на знак того, що пам’ять про всіх загиблих живе в суспільній свідомості.
Наприкінці лютого 1933 року допомагав голові колгоспу П. Соловею організувати громадське харчування у селі. На той час увесь хліб з колгоспної комори вже вивезли, лишився тільки насіннєвий фонд. Для того, щоб годувати ще живих селян, голова колгоспу П. Соловей разом із Андрієм Бабенком та Петром Бесарабом таємно брали зерно із цього фонду та мололи його. З борошна готували ріденьке вариво — «линду», якою годували колгоспників та дітей у школі. Рішучі дії голови та його помічників врятували село від голодної смерті.
13 листопада в Батурині лив нечуваний дощ... Але це, за словами співробітників Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», не завадило понад трьом сотням людей з різних куточків України приїхати, аби вшанувати пам’ять загиблих в історичному бою. Після наказу російського царя Петро І, військо під супроводом Олександра Меншикова 13 листопада 1708 року захопило Батурин. Невеликий козацький гарнізон в укріпленій фортеці та з озброєнням дав російському війську непростий бій. Але місто впало. Помста за непокору від російського царя була нещадною — знищено майже всіх, незважаючи на вік і стать. Також було зруйновано всі церкви і монастирі.
Днями на Миколаївщині відкрили та освятили Вірменську апостольську церкву святого Георга, що отримала свою назву на честь Святого Великомученика Георгія Побідоносця. Вірменська громада міста чекала цієї події чотири роки. «Я хочу звернути моє слово до всіх, хто віддавав душу будівництву цієї церкви. Ви всі повинні пам’ятати, що ця прекрасна церква завжди потребуватиме вашої матеріальної і духовної підтримки», — розпочав своє звернення після виголошення молитви Григоріс Буніатян, голова Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Міністр культури України завітав на відкриття святилища та зазначив, що це не просто споруда — це унікальна церква «маленька Вірменія». За даним першого всеукраїнського перепису населення, на Миколаївщині живуть 4300 вірмен, при цьому їх чисельність в області, порівняно з 1989 роком, збільшилася майже у два з половиною разу.
«Січові стрільці, шикуйсь» - так 4 листопада розпочалося театралізоване військово-історичне дійство «Бій за столицю», приурочене до 94-ої річниці Листопадового повстання у Львові.
Показати у театралізований спосіб, як точилися бої за Львів, взялися члени товариства пошуку жертв війни «Пам'ять», а також реконструкторських військово-історичних клубів з Києва та Львова.

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар