NB! - Україна Incognita

NB!

Експозиція розгорнута в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», що на вул. Ст. Бандери, 1. Виставка є розповіддю про долі чотирьох лідерів на тлі історичної доби і складена зі світлин та архівних документів, багато з яких представлені для огляд уперше. Автори і втілювачі ідеї – історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців.







Ініціативну групу «Першого грудня» було створено у 20-ту річницю Всеукраїнського референдуму за незалежність. Створення такого об’єднання — ініціатива трьох Церков (Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату та Української греко-католицької церкви). До неї долучилися відомі українські інтелектуали та громадські діячі: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський.
Виставка присвячена українському письменнику, філософу, одному із засновників Української Гельсінської Групи (УГГ) Олесю Берднику. Архівні документи, друковані видання, фотографії родини О. П. Бердника, розсекречені матеріали слідства КДБ над письменником та ті, що пов'язані з обома його арештами експонуються вперше. Виставка відкрилась з ініціативи державної архівної служби України та доньки філософа Мирослави.
Сьогодні Україна перебуває лише на початковому етапі відкриття архівів спецслужб радянського періоду. А подолання наслідків тоталітаризму немислиме без відкриття архівів, які містять інформацію про злочини режиму.
Про це 28 березня на семінарі «Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи» у Львівському національному університеті ім. І. Франка повідомив голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович.
Один із найвідоміших західних істориків ХХ століття, Р. Колінгвуд, свого часу написав: «Будь-яка історія - це історія мислі». Якщо в цих словах і є певне перебільшення (адже є, як відомо, історія подій, економічна історія, військова, історія повсякденності тощо), то все ж таки й зерно істини - й чимале - в них теж наявне. Адже історія ідей (інтелектуальна історія) цілком закономірно висувається зараз у центр уваги гуманітраних досліджень, тому що саме через відображення яких завгодно бурхливих зовнішніх подій у свідомості конкретної особи, соціальної групи, нації в цілому можна збагнути суть доби, прихований зміст того таємничого «плину часу», которий так важко піддається розшифруванню.



Яким є право і практика доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні та за кордоном? Істориків, архівістів та журналістів запрошують обговорити проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини тоталітарного режиму.
28 березня (середа) у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Університетська, 1) о 10:00 відбудеться семінар «Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи».
Час від часу Верховна Рада України ухвалює рішення про увічнення пам’яті видатних діячів українського минулого, про відзначення ювілеїв відомих державних достойників, полководців, творців культури, вчених, керівників економіки, громадських організацій. При цьому важливо уникати політичної заангажованості та тенденційності, коли одні прізвища будуть показово вшановуватися та «підніматися на щит», виходячи виключно з ідеологічних або вузькопартійних міркувань (до того ж незрідка демонстративна увага при цьому надається постатям явно вчорашнього дня?- відповідні приклади ще й досі багато хто пам’ятає), а інші особистості навмисно «виносяться за дужки», бо вони «не відповідають» певним, очевидно, доволі сумнівним критеріям. Чому є це важливим? Бо такі рішення найвищого органу загальнодержавної законодавчої влади дають певні підстави для сумнівів у його об’єктивності та неупередженості, і, отже, певною мірою кидають тінь й на саму державу.
З кожним днем меншає в нашому колі тих, хто брав участь у боях, кував перемогу в тилу, хто пережив війну і зберігає пам'ять про неї. Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» запрошує всіх, кому не байдужа історія свого родоводу, підхопити естафету пам'яті і стати учасниками проекту.
На фотодокументальній виставці, присвяченій 95-річчю створення Української Центральної Ради, представлено документи, світлини, видання з колекції музею Михайла Грушевського та приватної збірки мистецтвознавця Сергія Білоконя, які висвітлюють роль кожного члена родини Грушевських в українській революції 1917-1920 рр.
Якщо хтось переконує, що архіви відкривати не варто, бо це може призвести до соціального збурення, то такій людині слід поїздити Україною разом із істориком та публіцистом Володимиром В’ятровичем, який нині презентує в містах та містечках свою книгу «Історія з грифом «Секретно» (спільне виданням Центру досліджень визвольного руху та Мистецької агенції «Наш Формат»), написану на основі документів архіву СБУ.

   
  • Останні коментарі

    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар