NB! - Україна Incognita

NB!

Перша зустріч з тепер вже назавжди моєю Наталеною відбулася у вересні 2000 року, коли після консультації з науковим керівником Ольгою Дмитрівною Турган переді мною постала дилема вибору теми кандидатської дисертації. Обговорювалося кілька варіантів, але остаточно я мала визначитися після глибшого ознайомлення з письменниками. Ім’я Наталени Королевої, що прозвучало в бесіді, справило на мене якесь магічне враження. Погодьтеся, українська письменниця з таким екзотичним ім’ям дещо випадає із літературного дискурсу, з іншого боку, про неї я не знала нічого, як, зрештою, і більшість населення української держави. І ось, прийшовши до каталогу бібліотеки, я з’ясувала, що том її творів є на абонементі, після чого його отримала. Новий товстенький вишневий збірник, ніким до мене не читаний, хоча й пролежав на полиці вже дев’ять років і вкрився пилом, уперше потрапив до моїх рук. Повернувшись додому і розібравшись із повсякденними справами, я взялася за читання. Сказати, що мене вразила біографія, це нічого не сказати…
За даними різних соціологічних служб, українці відзначають 9 травня поряд з такими державними і релігійними святами, як День Незалежності, Різдво та Великдень. Для більшості нашого суспільства й великою мірою для влади цей день залишається «святом Перемоги у Великій Вітчизняній війні». Тоді як у Європі відзначають «завершення Другої світової війни» 8 травня - як відомо, саме цього дня 1945 року відбулася капітуляція Німеччини. Але справа навіть не в конкретних датах, а в ставленні до того, що відбувалося протягом 1939-1945 років, у розумінні причин та наслідків, у бажанні знати правду про ту війну, яка надто далека від однозначності (зрештою, як і будь-яка війна), - справа у ставленні до тих, хто став свідком та учасником жахів Другої світової, особливо до живих носіїв пам’яті про неї.
Сьогодні перед Україною стоїть воістину визначальна проблема: чи зможе український селянин в ході ринкових реформ залишитися людиною, чиїми правами, інтересами та потребами, як і його людською гідністю, ніхто не посміє знехтувати. Це питання питань. І відповідь на нього, як на мене, одна: це шлях кооперації як магістральний шлях людиномірного розвитку села.
Зазначене питання, як і відповідь на нього, виникли на українській землі не сьогодні, а мають сторічну передісторію. Сторічну з лишком передісторію як власне кооперативного руху, так і заглибленої рефлексії стосовно нього низки провідних українських економістів: М.Туган-Барановського, В.Тотоміянця та інших. А серед них чільне місце займає творча спадщина видатного теоретика і організатора кооперативного руху в Україні у дореволюційні часи та в часи Центральної Ради і уряду Директорії УНР Бориса Миколайовича Мартоса (20.05.1879 р. Гразиськ Лубенського повіту Полтавської губернії – 19.10.1977 р., США).
Отець-доктор Дмитро Блажейовський народився 21 серпня 1910 року у селі Вислоці Горішнім на Лемківщині. У 1922-1932 роках навчався в гімназії у Перемишлі. Як згадує отець Ігор Ковальчук, директор музею вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського, через жагу до знань отець-доктор пішки йшов до Праги, аби вступити в інститут за спеціальністю електро-техніка. Проте навіть цей крок не давав йому остаточного спокою. У 1933 році він вирушає у пішу прощу до Рима. І це паломництво назавжди змінює його життя. 1933 рік – один із «святих років» в історії Рима, коли відкриваються двері в Базиліці Святого Петра. Дорогою до Рима він почув українську пісню, коли ж познайомився з виконавцями, виявилось, що це семінаристи з колегії Святого Йосафата.
Сьогодні в посольстві Федеративної Республіки Німеччини розпочнеться щорічний Форум громадських організацій етнічних німців в Україні, учасники якого обговорюватимуть нагальні проблеми цієї меншини. А кількома місяцями раніше громадськість відзначила сумну ювілейну дату - 70 років з часу заснування трудармій, в яких загинули тисячі етнічних німців, громадян СРСР та України зокрема. Переслідування зазначеної етнічної групи, яка проживала на цих територіях ще з другої половини ХVIII століття, було зумовлено їхньою національністю та агресією Третього Рейху. До 1939 року на території України проживало орієнтовно 880 тисяч німців, за останнім переписом населення зараз їх налічується всього 33 тисячі.
Книга Володимира В’ятровича «Історія з грифом «секретно» швидко стала в Україні одним із лідерів продажів історичної літератури. Більше того, не так давно був надрукований її додатковий наклад для задоволення потреб книжкового ринку. Популярність книги обумовлена тим, що автор, у доступному для широкіх кіл стилі, розповідає про маловідомі дискусійні сюжети української історії. Особливий інтерес до книги викликає те, що в ній уперше публікуються фотографії деяких документів із Галузевого державного архіву Служби безпеки України, директором якого в 2008–2010 рр. був Володимир В’ятрович.
Під датою 18 квітня 1187 року літопис говорить: «У тім же поході (князів Русі, тобто Києва, Білгорода (нині с. Білгородка, під Києвом), Вишгорода, Василькова, Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький) та фортець на р. Росі на половців) розболівся Володимир Глібович (князь Переяславський) недугою тяжкою, від якої він і помер. І принесли його в Переяслав на ношах, і отут преставився він, місяця квітня у вісімнадцятий день, і покладений був у церкві святого Михайла, і плакали по ньому всі переяславці. Він бо любив дружину, і золота не збирав, добра не шкодував, а усе давав дружині; був же він князь чеснотний і сильний у бою, і мужністю міцною відрізнявся, і всякими доброчестностями був сповнений. За ним же Україна багато постогнала».
Українська діаспора у Сполучених Штатах Америки належить до національної меншини з високим рівнем організації, освіти і культури. Тут діють різноманітні українські організації, зокрема освітні, соціальні та наукові. Серед них слід зауважити: Український Інститут Америки (культурно-освітній центр США, який в 1948 р. заснував підприємець, уродженець Тернополя Володимир Джус); Українська Вільна Академія Наук (науково-редакційний заклад, заснований в 1950 р., має свою бібліотеку і архів); Український Музичний Інститут в Америці (заснований в 1952 р. разом з 12 дочірніми філіалами освітньої, редакційної та творчої діяльності), Український Конгресовий Комітет Америки (заснований в 1940 р., серед його членів наліковується 70 різних організацій, має автономну Шкільну Раду, яка координує роботу українських суботніх шкіл: видає книги українською мовою, займається підготовкою вчителів, складає програми. Великим досягненням УККА стало будівництво пам’ятника Тарасу Шевченку в Вашингтоні в 1964 р.); Наукове Товариство імені (Тараса) Шевченка (1950); Товариство Українських Інженерів Америки; Українське Лікарське Товариство Північної Америки; Українсько-Aмериканське Товариство адвокатів та ін.
Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому. Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань
Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому. Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар