NB! - Україна Incognita

NB!

Сценографія О. Екстер стала етапною в історії Камерного театру. Саме за сценографії, виконані у Камерному театрі, Олександра отримала золоті медалі на виставках у Парижі та Берліні. На початку 1920-х років О. Екстер співпрацює з Московським ательє мод, придумуючи малюнки для тканин, розробляючи проекти жіночого одягу. Бере участь у створенні форми для Червоної Армії. Разом з В. Мухіною, Н. Давидовою та Є. Прибильською займалась дизайном та декоруванням одягу. Олександра вивчала та інтерпретувала костюми різних країн світу. В одних - вона використала мотиви єгипетського мистецтва, в інших - кольори та ритми італійського Відродження. За ескізами О. Екстер були виконані костюми для першої науково-фантастичної кінострічки «Аеліта» Я. Протазанова
Великі погроми планували в Кремлі. Вони були «всесоюзними». Але найзасекреченіша республіка в тому плані мала особливий привілей. Україна була наче експериментальним полігоном для терористичної політики Кремля. Удар готували на найвищому рівні. Замінено перших осіб в УРСР. На місце першого секретаря ЦК П. Шелеста поставлено В. Щербицького. На місце генерала КДБ Нікітченка прислано генерала КДБ Федорчука. Звільнені діячі були цілком надійними, готовими виконати будь-який наказ Комуністичної партії. Але у ЦК КПРС був критерій сусловської запеклості й жорстокості. Вона, звісно, межувала з дурістю
Національний музей «Тюрма на Лонцького» відкриває унікальний фотопроект «Відрядження в один кінець: Колима/ГУЛАГ/Аляска» — про минуле сталінських концтаборів та про те, як виглядають сьогодні ці закинуті людьми і пам’яттю місця. «Відрядження в один кінець» — назва не випадкова: саме так називали відправлення політв’язнів на роботу на Колиму, звідки не було вороття. У деяких «відрядженнях» ув’язнені, навіть найміцніші, витримували не більше 3—5 місяців. Виставка в кольорових великоформатних світлинах, мапах, цитатах історичних документів і літературних творів, а також авторських коментарях розповідає про систему сталінських концтаборів, чимало з яких було зосереджено зокрема й на Колимі
У перші дні січня 2012 року в будівлі будинку-музею А. П. Чехова в Ялті з’явилася тріщина, яка пішла якраз по стіні меморіального кабінету письменника. Працівники музею і представники громадськості міста склали акт і направили його до органів влади та до прокуратури міста. Вже 6 січня 2012 року прокуратура Ялти видала протест, яким наказала припинити будівництво поряд з музеєм, на ділянці за адресою вул. Музейна, 2, що спричинило активізацію зсуву, який існує тут вже давно, а слідом за ним і пошкодження музею. Проведений згодом огляд показав, що зсув активізується і далі, а це може призвести до нових пошкоджень музею письменника
Ми давно говоримо про численні проблеми українського історичного контенту. Особливо що стосується ставлення влади до політики історичної пам’яті, виховання молоді, вшанування традицій. В цьому напрямку у нас якщо і ухвалюються якісь рішення, то на кшталт перенесення Дня Свободи на День Соборності. Що не скажеш про росіян. Так збіглося, що 2012-й Росія оголосила Роком російської історії. Це не перше «історичне» рішення російської влади, спрямоване на виховання патріотичної молоді. Були укази і «Про відзначення 1150-річчя зародження російської державності» та інші
2012-й багатий на різноманітні ювілеї, пам’ятні дати, річниці дуже важливих для України подій. Досить згадати, приміром, 650-у річницю битви при Синіх Водах, 70 років від дня утворення УПА, 200-річчя від дня народження великого російського мислителя, одного з найчесніших публіцистів Олександра Герцена. Але ми вирішили особливий акцент зробити на 75-х роковинах розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох. 2012-й — Рік «Списку Сандармоху» — це не тільки скорбота, а й наповнений смислом образ і символ політики пам’яті в подоланні тоталітарного минулого
Вона – відомий літературознавець, одна з когорти шістдесятників, чий духовний світ вибудовувався й кристалізувався у нелегких умовах тоталітарного суспільства, наповнюючись – через роки й жорсткі випробування – тим приматом духу, що й вивів її на творчі обрії. Народжена в інтелігентній родині (вона спадкоємиця великого роду Коцюбинських – дочка молодшого брата Михайла Коцюбинського Хоми Михайловича), ця жінка все життя гідно несла свою інтелігентність, світлу «коцюбинськість» (Є. Сверстюк), зберігаючи при цьому не тільки високість духу, а й людську простоту
Мартін Лютер, реформатор західної церкви, засновник протестантизму і професор теології у Віттенбергу, кажуть, якось уночі почув підозрілий гуркіт на стелі своєї келії. Щось перекидалося, стукало, гриміло, ніби хтось там на стелі кидався дровами. Але оскільки Лютер точно знав, що це диявол, він не звернув на це уваги й спокійно заснув. Сьогодні нам би згодилася лютерівська присутність духу. Але сон доведеться прогнати — загуркотіло просто над головою. Засновигало чортів до дідька. І ці чорти нам не наснилися
У приміщенні Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» в президентському селі Нові Петрівці під Києвом відчинив двері відвідувачам Музей плаката. На першій виставці представлено експонати часів Другої світової війни. Плакати досить часто, а особливо під час війни, були головним інструментом пропаганди. Тож не дивно, що, оспівуючи власну армію, художники намагалися дискредитувати армію супротивника. В експозиції є плакати, виготовлені в СРСР, а також дивізії «Галичина», ОУН-УПА, є німецькі агітки Рейху, польські...
Остання гучна стаття Вацлава Гавела була присвячена Україні. Прикро, але вона була мало оптимістичною. В опублікованому цього літа в англомовному виданні Moscow Times тексті Вацлав Гавел написав, що Україна досягнула роздріжжя, і що далі шлях — або до демократії, або до авторитаризму. Чи був почутий великий європеєць? Питання риторичне. Результати вчорашнього саміту Україна — ЄС — зайве тому свідчення. Навіть на офіційному сайті глави Української держави станом на 18 годину — жодного слова співчуття

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар