NB! - Україна Incognita

NB!

Сьогодні в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відкриють документальну фотовиставку про деякі епізоди життя російського письменника, поета, громадського діяча, автора «Одного дня Ивана Денисовича» й «Архипелага ГУЛАГа» Олександра Солженіцина та російської мемуаристки Євгенії Гінзбург.
Сьогодні Святослав Ярославович відомий нам як поет, перекладач, літературознавець, художник та мистецтвознавець. Значний поступ у дослідженні спадщини митця відбувся після тісної співпраці із родиною художника. За заповітом творчий архів С. Гординського (1906—1993 рр.), і частково малярська творчість мали бути передані Україні.
«День» уже повідомляв про те, що 9 березня в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» урочистим відкриттям виставки сучасних фотографій учасників повстанського руху «Жертва і доля. Вимір національного існування» було вшановано пам’ять про головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича, який під час сутички з енкаведистами 5 березня 1950 року, щоб не датися живим до рук ворога, застрелився в оточеній конспіративній квартирі в селі Білогорща, що неподалік Львова.
3 березня у Сіднеї (Австралія) в Українському домі молоді презентували фотовиставку Центру досліджень визвольного руху «УПА. Історія нескорених». Захід приурочили до роковин загибелі генерала-хорунжого Української повстанської армії Романа Шухевича та на честь вшанування пам’яті вояків УПА, які жили в Сіднеї.
Організувала виставку Спілка української молоді в Австралії. На відкритті були присутні колишні вояки УПА, які зараз проживають в Сіднеї, — Дмитро Грицько та Володимир Костка. Вони поділилися з присутніми своїми спогадами про участь у визвольному русі.
11 жовтня 1992 року в с. Кульчиці на Львівщині було відкрито пам’ятник Гетьману Війська Запорозького Петру Конашевичу-Сагайдачному. Було три спроби його встановлення. Перша — 1922 року, до 300-річчя від дня його смерті. 1971 року львівський скульптор Петро Кулик зі студентами теж пропонував безкоштовно відтворити у камені фігуру гетьмана (макет у музеї). І лише 11 жовтня 1992 року мрія земляків гетьмана збулася. Пам’ятник вилито на Львівській скульптурній фабриці із бронзи. Скульптори — львів’яни Микола Посікира і Любомир Яремчук. Архітектор Михайло Федик. Гранітний постамент привезено з м. Коростишів Житомирської області.
Рідкісні документи епохи Української повстанської армії до колекціонера Миколи Матусевича із княжого міста Володимир-Волинський потрапили випадково. Люди, які знають про його багаторічне захоплення, принесли начебто знайдені на горищі батьківської хати серед старих радянських газет агітаційну листівку УПА та декларацію Проводу ОУН — УПА у вигляді брошури.
Будь-яке звернення до життя і творчої спадщини Джеймса Мейса – це активізація національної пам’яті, совісті і потужної творчої думки. Переконливим прикладом цього був захід, організований Національним музеєм «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» і присвячений видатному українському і американському вченому, журналістові і громадському діячеві Джеймсові Мейсу.
Стаття Петра Кралюка мене і порадувала, і засмутила. Порадувала вона мене тим, що її поява у популярній газеті, розрахованій на широкого читача, свідчить про зростаючий інтерес українського суспільства до свого минулого. Прикладів цього зростаючого інтересу можна було б навести багато, але не про це зараз мова. Засмутила вона мене тим, що зайвий раз продемонструвала, наскільки ґрунтовно ми всі забули це своє минуле. Петро Кралюк пропонує нам відзначати цього року 1150 років створення Кирилом і Мефодієм слов’янської писемності.
У рамках науково-пошукових заходів, присвячених трагедії знищення Корюківки Чернігівської області, співробітники Українського інституту національної пам’яті (УІНП) не полишали зусиль із виявлення однієї з найбільших таємниць цього унікального, навіть за мірками гітлерівського терору на окупованих територіях СРСР та Європи, військового злочину та злочину проти людяності — з’ясувати безпосередніх винуватців проведення каральної акції.
У Сімферополі відкрито не гучну, але цікаву виставку: кримський історик, журналіст, громадський активіст Андрій ІВАНЕЦЬ оприлюднив своє зібрання поштових марок, яке цікаве саме тим, що в ньому зібрано марки Української держави на всіх етапах її розвитку. Андрій розповів «Дню», що збирає марки з дитинства, а коли як фахівець-історик став працювати над однією з тем розвитку української державності, то виникла потреба звернутися до марок як одного з джерел історичних знань. Так розпочалася нова тематична колекція — марки в історії Української держави на різних етапах її розвитку.

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар