NB! - Україна Incognita

NB!

У Криму відбулися заходи, присвячені 105-й річниці з дня народження відомого правозахисника і дисидента, співзасновника Української Гельсінської групи, генерала Петра Григоренка. Вони проводилися з ініціативи добродійної організації «Фонд розвитку Криму».
У сімферопольському кафедральному соборі святих рівноапостольного Володимира і Ольги УПЦ Київського Патріархату відбулася панахида пам’яті Петра Григоренка, представники Меджлісу кримськотатарського народу і сімферопольської громадськості поклали квіти до пам’ятника Петру Григоренку. Депутат Верховної Ради Криму, президент Всесвітнього конгресу кримських татар, перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров зазначив у своєму виступі, що ім’я Петра Григоренка навіки пов’язує українців і кримських татар пам’яттю про спільну боротьбу за права і свободи людини.
Учасники Ініціативної групи «Першого грудня» Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк та Ігор Юхновський у вівторок 16 жовтня на публічній розмові із журналістами представлять позицію Ініціативної групи «Першого грудня» щодо перебігу парламентських виборів та оприлюднять звернення до суспільства.
До 70-ліття Української повстанської армії у Києві відкриють виставку про Бандеру, Шухевича, Коновальця та Кука під назвою «Сила волі. Провідники визвольного руху». На відкритті, зокрема, будуть присутні ветерани УПА Орест Васкул та Степан Семенюк, а також син останнього Головного командира УПА Юрій Кук.
З нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці та уродин Української повстанської армії молодь Львова провела на центральному майдані міста – площіРинок -флеш-моб. Загалом біля будівлі мерії зібралося 33 хори, а це – понад три сотні осіб, а розпочалися народні співи Гімном ОУН – маршем українських націоналістів «Зродились ми великої години». «Сьогодні добрий день: святкуємо свято Покрови, маємо ювілей – 70 років, як створилась УПА, – звернувся до присутніх міський голова Львова Андрій Садовий. – Дякую всім, хто прийшов, щоб спільно звеличити в пісні наших героїв. Упівці зробили великий подвиг – вони воювали, йшли на смерть, перемагали. Наша справа – втримати і зробити цю перемогу назавжди.
Авторський колектив документального фільму «Соловецькі в’язні з України», знятого 2011 року Полтавською обласною державною телерадіокомпанією «Лтава» (режисери Наталія Іванченко і Дмитро Старіков), нещодавно став лауреатом Державної премії імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. «День» уже розповідав читачам про першу стрічку із «соловецького» циклу, присвячену долі українського неокласика Миколи Зерова, в інтерв’ю з її сценаристом, доктором філологічних наук, професором Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ольгою НІКОЛЕНКО (див. статтю «Соловки: міні-модель СРСР», №78-79, 11 травня 2012 р.). Нині ж, після отримання відзнаки, ми зателефонували Ользі Миколаївні, щоб привітати її з перемогою і поцікавитися подальшими творчими планами.
З нагоди святкування 70-річчя Української повстанської армії у місті заплановано масштабні святкування. «Ці люди присягнули у 1940-х роках, що боротимуться за Україну. І до сьогодні продовжують боротися, - наголошує заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів. - Сьогодні в Україні та загалом у світі вартість присяги нівелюється - люди зраджують, відходять від своїх переконань, продаються... Натомість 90-річні ветерани воюють з таким же молодечим запалом та ентузіазмом, як і 70 років тому. Маємо щастя, що вони поруч з нами, і треба цінувати кожну хвилину можливості спілкування з ними»...
Цього літа - з ініціативи двох польських організацій, що мають поважний досвід у реалізації історичних та культурних проектів на теренах України, Білорусі та Польщі (мова йде про «Панораму Культур» та «Браму Ґродську - Театр NN»), - під названий огляд потрапила чи не найсуперечливіша та найскладніша сторінка польсько-українських взаємин - трагедія на Волині 1943 року. Попри хороші стосунки поміж державами, що дозволяють із оптимізмом дивитися у майбутнє польсько-українських відносин, на рівні суспільної думки (а надто - історіографії) волинські події й дотепер потребують (пере)осмислення - як і потребують загоєння колективні й індивідуальні душевні травми, яких зазнали обидва народи 69 років тому.
У вересні в Україні на державному рівні відзначається День партизанської слави. Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України) і Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років, у межах спільного проекту зі збереження та пропагування історичної пам’яті українського народу, щорічно до цієї знаменної події представляють найцікавіші документи зі своїх фондів, які розкривають сторінки боротьби українських партизанів у тилу ворога.
Унікальність таких експозицій полягає в тому, що вони широко оприлюднюють документи, які фактично є єдиним джерелом з вивчення проблем партизанського руху в Україні.
Львівська обласна рада оголосила 2012-й Роком УПА - на честь 70-річчя створення Української повстанської армії. У рамках заходів, присвячених ювілею, сьогодні у Львові почнеться Міжнародна наукова конференція «Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи». Під час дискусії, участь у якій візьмуть науковці з України, Франції, Чехії, Словаччини, Польщі та Литви, обговорюватимуться актуальні проблеми історії українського національно-визвольного руху середини ХХ століття та його вплив на формування сучасної суспільно-політичної ситуації в Україні.
Сьогодні в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва відбудеться представлення книжки «Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939 - 1956» (харківське видавництво «Фоліо»). Це спільна робота російських та українських кінознавців і архівістів. У вихідних даних видання - Федеральне архівне агентство Російської Федерації, Російський державний архів літератури та мистецтва, Держаний комітет архівів України, Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України. Упорядники - В.Забродін, Є.Марголіт. Підготовка тексту: В.Забродіна, А.Євстигнєєвої (російський текст), О.Чугунової, С.Тримбача (український текст). Вступні статті Т.Горяєвої, А.Євстигнєєвої, Є.Марголіта, С.Тримбача.

   
  • Останні коментарі

    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар