NB! - Україна Incognita

NB!

27 червня Українська греко-католицька церква разом із іншими традиційними християнськими церквами згадує Всіх Святих. (У всіх ця дата припадає десь на кінець червня.) Всіх Святих — досить нове і цікаве свято. Так, у греко-католиків його започаткував Патріарх Йосип Сліпий — з метою вшанування численної плеяди мучеників і праведників українського народу, які постраждали за віру на початку ХХ століття. Власне, про це говоримо з керівником Постуляційного центру беатифікації та канонізації святих УГКЦ отцем Романом ЛАГІШЕМ.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні за основу проект закону № 5515 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». 16 травня 2012 року цей законопроект був відправлений на доопрацювання в зв’язку з тим, що за його прийняття не вистачило голосів. Нагадаємо, що тоді на засіданні парламенту виступив лідер Компартії України Петро Симоненко, який виправдав сталінський акт депортації народів та огульно звинуватив депортовані народи у злочині, якого насправді не було. Виступ Петра Симоненка був засуджений громадськістю в Україні та за кордоном, відзначалося, що офіційними органами Ради Європи сталінський режим у СРСР визнаний злочинним та винним у здійсненні неправомірних репресій, які завдали смерті мільйонам людей.
21 червня головна сторінка пошуковика google.com присвячена українському вченому Юрію Кондратюку з нагоди його 115-річчя. Автори офіційного блогу Google Україна так цитують одного з розробників Google Doodle (частини інтерфейсу, у якій з нагоди свята чи круглої дати певної відомої особистості стандартний логотип Google у деяких або, рідше, у всіх регіональних доменів змінюється на святковий) Майка Дантона: «Я вперше почув про Юрія Кондратюка від команди Google Україна. Мене дуже зацікавила його історія, і я почав працювати над цим проектом, збирати інформацію. Я вважаю, що історія Юрія дуже цікава і в той же час сумна». За твердженням блогера Микола Костиняна, це перший Doodle на головній сторінці google.com, присвячений українцеві.
Днями ініціативна група громадських діячів Казахстану - історик Б. Койшибаєв, голова республіканського товариства політично репресованих Ж. Ашиєв, заступник редактора ТРК «Шалкар» Б. Толепбергенов і голова республіканського руху «Ехо Желтоксана» Г. Жунісова - запропонувала поєднати День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається в Казахстані 31 травня, з Днем Голодомору. У свою чергу, президент країни Нурсултан Назарбаєв відкрив перший у Казахстані меморіал «Пам’яті жертв голоду». Раніше, в березні, в ході зустрічі зі студентами, він повідомив, що «дав завдання відзначити 80-річчя Голодомору в нашій країні».
Чернігівське Полісся - унікальний регіон слов’янського світу. Про нього писали й пишуть дослідники, визначаючи Чернігівщину як один із ареалів?колишньої прабатьківщини слов’ян. Саме на Чернігівщині збереглися давні архаїчні шари праслов’янської культури, корені якої сягають часів палеоліту й неоліту.
Природні багатства чернігівської землі сприяли розвою різнофункціональних видів народних ремесел та індивідуальної творчості митців.
Цьогорічну «Ніч музеїв» присвячено пам’яті трагічних роковин акції «Вісла», учасників визвольного руху та загалом усіх українців Закерзоння, котрі в 40-х роках ХХ століття назавжди втратили свої домівки, рідні землі, а часто і життя через насильницьку політику польської комуністичної влади. Цій даті приурочено презентацію аудіозаписів учасників визвольного руху із Закерзоння, виставку світлин та показ документального фільму Мирослава Іванека «Вогонь і зброя».
Місцем його проведення стала Пересопниця - колись княже місто, а нині село неподалік Рівного із яскравою історією. Саме ця земля є Батьківщиною української Першокниги - Пересопницького євангелія. Натомість вона й раніше була багатою на видатні події. Нині на території сучасної Пересопниці значний культурний пласт, переконують археологи. Лишень торік під час розкопок тут виявили фрагмент давньоруської булави. За припущеннями науковців, вона могла належати одному з воєвод князів Юрія Долгорукого чи його сина Андрія Боголюбського або й самим вельможам.
Цьогорічну «Ніч музеїв» присвячено пам’яті трагічних роковин акції «Вісла», учасників визвольного руху та загалом усіх українців Закерзоння, котрі в 40-х роках ХХ століття назавжди втратили свої домівки, рідні землі, а часто і життя через насильницьку політику польської комуністичної влади. Цій даті приурочено презентацію аудіозаписів учасників визвольного руху із Закерзоння, виставку світлин та показ документального фільму Мирослава Іванека «Вогонь і зброя».
Яка роль України в європейському культурному й духовному просторі? Що має робити сучасне українське суспільство, щоб ця роль була справді гідною? Наскільки глибокими є історичні традиції та соціальні зв’язки, що об’єднують нас із цивілізацією Західної Європи? Що й казати, запитання — із ряду головних, «базових», доленосних. Їхня значущість незмірно зростає в контексті нинішньої дискусії про цивілізаційний вибір України: Захід та Схід, Росія чи Європа? Один із розробників цих проблем, авторитетний учений-філософ, один із найшанованіших постійних авторів «Дня», провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, людина дійсно невичерпної енциклопедичної ерудиції Сергій Борисович Кримський. Його розмова з кореспондентом «Дня» присвячена саме європейській домінанті в історичному розвитку України.
Стародавні печатки, пергаменти, прапор, гербовник — загалом 21 експонат представлено на виставці «Реліквії старого київського самоврядування», яка нещодавно відкрилася в Національному музеї історії України. Чимало з них експонуються у нас вперше.
Виставка вражає в першу чергу розмахом. За словами організаторів, у її підготовці взяли участь вісім закладів: музеї, архіви та бібліотеки із п’яти країн світу — Швеції, Німеччини, Росії, Польщі та України.

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар