NB! - Україна Incognita

NB!

Задля об’єктивного висвітлення причин формування ворожих настроїв як з українського, так і з польського боку, на виставці представлені теми, які пояснюють послідовне наростання конфлікту, починаючи від окупації Польщею Східної Галичини і Волині відповідно до Ризького Договору про перемир’я 1921 року - активну полонізацію Волині у 1920-х, яка супроводжувалась постійним щораз більшими утисками українців з боку польської держави.
Останнім часом знову загострилося питання Волинської трагедії. Здавалося, Польща та Україна твердо стали на шлях взаєморозуміння і примирення. Адже десять років тому гідно відзначено 60-річчя кривавих подій спільною заявою польського Сейму та української Верховної Ради і спільною декларацією президентів двох країн. 65-річчя трагедії також супроводжувалося вшануванням пам’яті жертв з обох сторін на найвищому рівні. А нині в Польщі активізувалися сили, яким не до вподоби відносини, які поступово складаються між двома слов’янськими народами після краху комуністичного тоталітаризму. Вони вимагають проголосити події 1943 року геноцидом, а 11 липня — «днем пам’яті мучеництва кресів».
Звернення було виголошене ним під час пленарного засідання. Депутат запевняє, що з його ініціативою ознайомилися всі депутати сейму. «Зараз звернення обговорюється на рівні фракцій, а найближчим часом, ймовірно, в четвер ми матимемо рішення депутатів,» — зауважив Вітаутас САУЛІС.
Для українського суспільства все ще відкрите питання дослідження Чорної ради. Фактично, у реконструкції історичних подій ми змушені покладатися на художній твір — роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Для заповнення білих плям української історії ХVІІ століття Інститут історії України НАН України провів конференцію «Чорна рада» 1663 року та «Руїна» Української козацької держави: історіографічні стереотипи і шляхи їх подолання. Проте здебільшого науковці обговорювали проблематику термінології в сучасній вітчизняній історіографії. Зокрема, кандидата історичних наук Володимира Пришляка хвилювало питання, чи варто вживати термін «Руїна» на позначення тогочасного українського становища, а також яке слово вживати у наукових працях — Гетьманщина чи Гетьманат.
Ідея «модернізації» цілковито одержавленої економіки за рахунок використання рабської праці ув’язнених, особливо політичних, з’явилася у більшовицької влади вже в перші роки після початку будівництва «нового» суспільства. І цю ідею почали швидко втілювати. Так, рівно 90 років тому, 6 червня 1923 року, першу партію в’язнів, призначених для підневільної праці (і, як наголошувалося, «для перевиховання»), було доправлено доСоловецького концтабору. «Протягом майже десяти років Соловецькі табори були найбільшими в СРСР і відігравали роль «полігону», на якому відпрацьовувалися методи каторжного змісту і способи використання примусової праці великих контингентів в’язнів», — пише Юлія Кантор у статті «Червоний «СЛОН» на Білому морі». Першого, але далеко не останнього в цьому ряду.
Як зазначили організатори, виставка такого масштабу відбувається у Заповіднику вперше! Нагадаємо, газета «День оголосила 2013-й Роком Володимира Мономаха. Цьогоріч минає 900-річчя сходження Володимира Всеволодовича Мономаха на київський стіл, а також 960 років від часу його народження. Як відомо з історії Київської Русі-України, Володимир Мономах (1053—1125 рр.) користувався заслуженою повагою й авторитетом.
21 травня 2013 року о 18.00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (вул. Іллінська, 9, 3 пов.) відбудуться громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання – події, що, як стверджують деякі історики, великою мірою спричинила розпад СРСР. Принаймні, позасумнівним є те, що Норильське повстання безповоротно змінило історію тієї тоталітарної держави та змусило «1/6 частину суходолу» зробити крен у бік «відлиги». У заході візьмуть участь громадські діячі, правозахисники, інтелектуали, а також лідери та свідки подій травня 1953 року в Норильську.
У судах своє право на отримання архівної інформації громадяни України відстоюють нечасто. Із відносно гучних (щоправда, у вузькому колі) справ останніми роками була тільки одна. Вона стосується архівної справи Тараса Бульби-Боровця. Минулого року громадський діяч Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву СБУ із запитом про надання цих документів для ознайомлення в читальному залі. Архів відповів відмовою. Тоді Тарас подав позов до Київського окружного адміністративного суду зі скаргою на протиправні дії ГДА СБУ, що порушують конституційне право на інформацію.
«Форум Послів США в Україні» — таку назву має регулярна серія суспільно-просвітницьких та політико-дипломатичних заходів, які проводить Амбасада Сполучених Штатів Америки в Києві. Тематика заходів є найширшою — від проблем історичної пам’яті до питань торговельно-економічної співпраці між нашими країнами та формування громадянського суспільства в Україні.
Уміти цікаво, дохідливо, захоплююче, «олюднено» розповідати про минуле рідного народу (так, щоб це вразило уяву читачів буквально «від восьми до 80 років», а особливо наймолодших) — то є високе мистецтво. Це — не порожня риторика, бо вона в цій справі не допоможе; це — копітка, наполеглива праця серця й розуму, відверта, образна розмова з незримим співбесідником, котрий, власне, й читатиме написані тобою рядки. Якщо ж цей співбесідник — школяр, підліток, який завжди був і буде особливо чутливим до будь-якого фальшування, нещирості, демагогії, пустослів’я, — така праця стає ще важчою.

   
  • Останні коментарі

    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар