NB! - Україна Incognita

NB!

Скандал навколо лекції аспіранта Гамбурзького університету Ґжеґожа Россолінського-Лібе 1 березня в Посольстві Німеччини, в якій він доводив фашистський характер поглядів Степана Бандери і всього українського націоналістичного руху, як відомо, вийшов за межі України. В Європі та в Америці ціла низка мас-медіа відгукнулася на нього приблизно так: в Українській державі відсутня свобода наукового дискурсу, а крайні праві радикали не давали незаангажованому німецькому дослідникові виступити з викладом своїх поглядів, усіляко погрожуючи йому.
Як відомо, російські царі додумалися назвати «Новоросією» край, що за тисячоліття до того входив до складу Київської Русі, а перед приєднанням до імперії належав до земель Війська Запорізького. Здавалося б, чергова недорога провокація. Ідеологи антиукраїнських провокацій регулярно в міру фінансування й фантазії намагаються «загадити» знакові, енергетичні місця України: Запоріжжя - пам’ятником Сталіну, Говерлу - наругою над гербом київських князів Рюриковичів.
Минулого тижня в Посольстві Німеччини в Україні відбулася лекція німецького історика польського походження, аспіранта Гамбурзького університету — Гжегожа Россолінського-Лібе — «Степан Бандера. Життя українського ультранаціоналіста і пам’ять про нього».
Уже сам анонс виступів Лібе - а вони також були заплановані в університетських середовищах Львова, Києва та Дніпропетровська - спровокував скандал. Що загалом не дивно, адже як розповів «Дню» історик Владислав Гриневич, деякі європейські науковці, до якої входить, зокрема Россолінський-Лібе, концентрується на пошуку злочинів ОУН-УПА під час Другої світової війни.
Мандруючи лабіринтами Інтернету у пошуках потрібної інформації, випадково натрапив на інтерв’ю, яке привернуло мою увагу і змусило на якийсь час відволіктись від основної роботи. Це інтерв’ю нещодавно дала голова Державної архівної служби України Ольга Гінзбург журналісту і блогеру Олександру Чаленку з приводу ініційованих КМУ (читай – Укрдержархівом) змін до архівного законодавства та однієї сенсаційної архівної знахідки.
На відміну від нацистського тоталітаризму, який не приховував антилюдської сутності своєї ідеології, комуністичний тоталітаризм тримався не лише на терорі, а й на ошуканстві. Совєтська пропаганда постійно використовувала слова, позичені з європейського політичного лексикону демократичного й гуманістичного спрямування. І хоча в реаліях антилюдського режиму такі слова, як «свобода», «рівність» і «братерство», втрачали будь-який сенс, влада продовжувала їх вживати з метою маніпулятивного впливу на масову свідомість. Як зазначав польський філософ Лешек Колаковський, мета пропаганди в комуністичних країнах полягала в тому, щоб не просто брехати, а нищити саму ідею правди в нормальному розумінні цього слова.
Сьогодні — рівно 25 років від того дня, як уродженець Пітсбурга, колишній рекламник, вірний Української греко-католицької церкви й геніальний виконавець ролі самого себе Андрій Варгола уві сні остаточно став медійним героєм, перейшов у розряд об’єктів із нульовою фізичною й необмеженою віртуальною масою.
17 лютого 2012 р. у Російському центрі науки і культури в Києві відбувся круглий стіл «Лютнева революція 1917 р.: влада, опозиція, народ. Історія і сучасність», організований Центром системного аналізу і прогнозування, POLIT.UA, за підтримки Посольства Росії в Україні та Представництва Росспівробітництва в Україні.
Твори для збірки написали сучасні українські письменники. Тут можна знайти як казочки й вірші для дошкільнят, так і оповідання для середнього шкільного віку. Твори до збірника добирали за активної участі педагогів та психологів-консультантів. «Ми з психологами поставили такі вимоги до авторів: щоб це було не страшно, щоб не було нагнітання різних емоційних моментів, щоб було правдиво показано причини і наслідки. Скажімо, у нас є казочки, в яких головні герої — не дітки, а тваринки, які так само в дуже делікатній формі передають події років Голодомору», — розповідає пані Людмила
Комуністична партія Петра Симоненка наполегливо намагається «омолодити» своє сприйняття в суспільстві. На минулих парламентських виборах комуністичні ролики закликали молодь голосувати за КПУ, бо це, мовляв, «круто». Нині партійні ЗМІ максимум уваги приділяють будь-якій події, до якої причетні люди віком ближче до 20, ніж до 80 років. Причина такої уваги очевидна. За даними соціологів, близько дві третини виборців КПУ становлять люди понад 60 років. Тим часом партія, яка не мобілізує до своїх лав молодих конкурентоздатних кадрів, приречена. Зрозуміло, що цей шлях веде КПУ не до «світової революції», а до зникнення
Тембровий символізм об'єднує тексти псалмів у музичну містерію про Трійцю, подвиг Христа, біль, який несе зречення, радощі у вірі. Проте для композитора важливо, аби ця містерія сприймалася як позачасова, складена з різних епохальних фрагментів, за аналогією з давніми сакральними текстами. Закон старого часу прославляє дихання дудука, одного з найдавніших інструментів. Традиції барочних пасіонів проступають у дуетах скрипки, що виконують сольні партії – сопрано і тенора-альта, а сучасність з'являється в блиску саксофона

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар