NB! - Україна Incognita

NB!

Земля стає товаром... Цей історичний процес — у різних варіаціях — можна простежити в безлічі сюжетів з історії деяких держав Стародавнього Сходу, Античної Греції та Риму. Проте, мабуть, ніде тотальне проникнення товарного виробництва в аграрну економіку не набуло такого драматичного характеру, як у Британії ХVІ—ХІХ століть (особливо за правління «благословенного» короля Генріха VІІІ Тюдора в 1507—1547 рр. та його доньки, видатного політика Єлизавети І, покровительки Шекспіра, в 1558—1603 рр.).
Отож, я син свого народу і покликаний служити йому (світоглядна настанова, яку й сьогодні заперечують деякі авторитетні українські інтелектуали: мовляв, я нікому нічим не зобов’язаний, окрім своєї родини та найближчих друзів. Такий підхід багато що пояснює!). Мандела вірив у це покликання. Не знаємо, чи був він знайомий з афористичним висловлюванням Джавахарлала Неру: «Найгірший ворог свого народу — це національна інтелігенція, вихована колонізаторами», але можна стверджувати, що «вихованцем» колонізаторів ця людина аж ніяк не була.
Читаємо сухі, лаконічні рядки з енциклопедій: Нельсон Мандела (18.07.1918 — 05.12.2013) — видатний південноафриканський державний, політичний та громадський діяч, перший президент вільної, нерасової Південної Африки у 1994 — 1999 роках, людина, яка внесла колосальний вклад у демонтаж системи апартеїду в ПАР, один із найбільших моральних авторитетів ХХ століття...
Сентенції президента Росії Володимира Путіна про так звану провину Польщі за розв’язання Другої світової війни не лише продовжують традиції сталінської пропаганди, а мають довшу історію. Після закінчення радянсько-польської війни і укладення Ризького миру Польща залишалася для Радянської Росії і потім Радянського Союзу ворогом номер один. Для дестабілізації в ній обстановки використовувалися структури розвідки ВНК-ГПУ, військової розвідки і Комінтерну.
Сучасні міждержавні відносини України та Угорщини — справді непрості. Коріння багатьох проблем тут криється в історії наших народів. Тому «День» звернувся до фахівця у цій галузі, доктора історичних наук, професора Леонтія Войтовича, який є автором монографії «Галич у політичному житті Європи XI—XIV століть», із проханням дати інтерв’ю і висвітлити маловідомі аспекти цієї актуальної теми.
Мао Цзедун, чий культ перетворився фактично на обожнювання, помер у Пекіні 9 вересня 1976 року на 83-му році життя. Аж до самого відходу Великого Керманича офіційна пропаганда КНР стверджувала: «Велика Пролетарська культурна революція» (повна узаконена назва цього штучного тайфуну) не є завершеною, вона досі триває, адже «буржуазні штаби» в Компартії Китаю досі діють...
Мао Цзедун, чий культ перетворився фактично на обожнювання, помер у Пекіні 9 вересня 1976 року на 83-му році життя. Аж до самого відходу Великого Керманича офіційна пропаганда КНР стверджувала: «Велика Пролетарська культурна революція» (повна узаконена назва цього штучного тайфуну) не є завершеною, вона досі триває, адже «буржуазні штаби» в Компартії Китаю досі діють...
З початком так званої перебудови в Українській РСР, як писав поет Іван Драч, стало вільніше дихати. Але комуністичний режим все ж намагався контролювати всі сфери життя. Та робити це ставало дедалі складніше. Наприклад, ще у 1980-ті роки виник Народний рух України, інші демократичні партії й рухи. До часу вони лише підтримували курс генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова на демократизацію суспільства, гласність. Та згодом почали відкрито говорити про вихід України зі складу СРСР і проголошення її державного суверенітету. Так, влітку 1990 року українські парламентарі, незважаючи на те, що більшість із них становили члени компартії, прийняли Декларацію про незалежність.
Зараз світ приглядається до Китаю, адже від процесів, що відбувається у цій великій країні, значною мірою залежить майбутнє людства. Багатюща історія Китаю, зокрема й порівняно нещодавня, особливо катастрофа «культурної революції», цього задуманого й здійсненного Мао Цзедуном політичного штучного тайфуну, — це те, над чим треба думати й розбиратися в різних державах і континентах, в Україні зокрема. Бо тут дуже багато повчального, трагічного; зрештою, завдяки реформам Ден Сяопіна, які невпізнанно змінили Китай (від 1978 року), — це історія з оптимістичним кінцем. Про це й поговоримо.
Наближаються чергові роковини Голодомору 1932—1933 рр. 32 роки тому в Радянському Союзі була скасована сталінська заборона згадувати загальносоюзний голод, який знищив мільйони людей в Україні, на Кубані, в Поволжі, Казахстані. 31 рік тому конгресово-президентська комісія США з розслідування українського голоду 1932—1933 рр. на чолі з виконавчим директором Джеймсом Мейсом дійшла висновку про його геноцидну природу. Нині маємо більше двох десятків тисяч публікацій про цей голод, заснованих на архівних матеріалах і свідченнях тих, хто вижив. Вони розкривають усі нюанси створеної сталінською командою ситуації абсолютного голодування.

   
  • Останні коментарі

    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар