NB! - Україна Incognita

NB!

Сьогодні перед Україною стоїть воістину визначальна проблема: чи зможе український селянин в ході ринкових реформ залишитися людиною, чиїми правами, інтересами та потребами, як і його людською гідністю, ніхто не посміє знехтувати. Це питання питань. І відповідь на нього, як на мене, одна: це шлях кооперації як магістральний шлях людиномірного розвитку села.
Зазначене питання, як і відповідь на нього, виникли на українській землі не сьогодні, а мають сторічну передісторію. Сторічну з лишком передісторію як власне кооперативного руху, так і заглибленої рефлексії стосовно нього низки провідних українських економістів: М.Туган-Барановського, В.Тотоміянця та інших. А серед них чільне місце займає творча спадщина видатного теоретика і організатора кооперативного руху в Україні у дореволюційні часи та в часи Центральної Ради і уряду Директорії УНР Бориса Миколайовича Мартоса (20.05.1879 р. Гразиськ Лубенського повіту Полтавської губернії – 19.10.1977 р., США).
Отець-доктор Дмитро Блажейовський народився 21 серпня 1910 року у селі Вислоці Горішнім на Лемківщині. У 1922-1932 роках навчався в гімназії у Перемишлі. Як згадує отець Ігор Ковальчук, директор музею вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського, через жагу до знань отець-доктор пішки йшов до Праги, аби вступити в інститут за спеціальністю електро-техніка. Проте навіть цей крок не давав йому остаточного спокою. У 1933 році він вирушає у пішу прощу до Рима. І це паломництво назавжди змінює його життя. 1933 рік – один із «святих років» в історії Рима, коли відкриваються двері в Базиліці Святого Петра. Дорогою до Рима він почув українську пісню, коли ж познайомився з виконавцями, виявилось, що це семінаристи з колегії Святого Йосафата.
Сьогодні в посольстві Федеративної Республіки Німеччини розпочнеться щорічний Форум громадських організацій етнічних німців в Україні, учасники якого обговорюватимуть нагальні проблеми цієї меншини. А кількома місяцями раніше громадськість відзначила сумну ювілейну дату - 70 років з часу заснування трудармій, в яких загинули тисячі етнічних німців, громадян СРСР та України зокрема. Переслідування зазначеної етнічної групи, яка проживала на цих територіях ще з другої половини ХVIII століття, було зумовлено їхньою національністю та агресією Третього Рейху. До 1939 року на території України проживало орієнтовно 880 тисяч німців, за останнім переписом населення зараз їх налічується всього 33 тисячі.
Книга Володимира В’ятровича «Історія з грифом «секретно» швидко стала в Україні одним із лідерів продажів історичної літератури. Більше того, не так давно був надрукований її додатковий наклад для задоволення потреб книжкового ринку. Популярність книги обумовлена тим, що автор, у доступному для широкіх кіл стилі, розповідає про маловідомі дискусійні сюжети української історії. Особливий інтерес до книги викликає те, що в ній уперше публікуються фотографії деяких документів із Галузевого державного архіву Служби безпеки України, директором якого в 2008–2010 рр. був Володимир В’ятрович.
Під датою 18 квітня 1187 року літопис говорить: «У тім же поході (князів Русі, тобто Києва, Білгорода (нині с. Білгородка, під Києвом), Вишгорода, Василькова, Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький) та фортець на р. Росі на половців) розболівся Володимир Глібович (князь Переяславський) недугою тяжкою, від якої він і помер. І принесли його в Переяслав на ношах, і отут преставився він, місяця квітня у вісімнадцятий день, і покладений був у церкві святого Михайла, і плакали по ньому всі переяславці. Він бо любив дружину, і золота не збирав, добра не шкодував, а усе давав дружині; був же він князь чеснотний і сильний у бою, і мужністю міцною відрізнявся, і всякими доброчестностями був сповнений. За ним же Україна багато постогнала».
Українська діаспора у Сполучених Штатах Америки належить до національної меншини з високим рівнем організації, освіти і культури. Тут діють різноманітні українські організації, зокрема освітні, соціальні та наукові. Серед них слід зауважити: Український Інститут Америки (культурно-освітній центр США, який в 1948 р. заснував підприємець, уродженець Тернополя Володимир Джус); Українська Вільна Академія Наук (науково-редакційний заклад, заснований в 1950 р., має свою бібліотеку і архів); Український Музичний Інститут в Америці (заснований в 1952 р. разом з 12 дочірніми філіалами освітньої, редакційної та творчої діяльності), Український Конгресовий Комітет Америки (заснований в 1940 р., серед його членів наліковується 70 різних організацій, має автономну Шкільну Раду, яка координує роботу українських суботніх шкіл: видає книги українською мовою, займається підготовкою вчителів, складає програми. Великим досягненням УККА стало будівництво пам’ятника Тарасу Шевченку в Вашингтоні в 1964 р.); Наукове Товариство імені (Тараса) Шевченка (1950); Товариство Українських Інженерів Америки; Українське Лікарське Товариство Північної Америки; Українсько-Aмериканське Товариство адвокатів та ін.
Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому. Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань
Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому. Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань
Сьогодні минає 200 років від дня народження автора «Былого и дум», великого російського мислителя, письменника, дисидента, громадського діяча. Враховуючи, що Герцен жодним чином не належить до числа «модних», «розкручених», «брендових» постатей історії, що він часто рішуче «не вписується» у панівний на його Батьківщині псевдоліберальний, псевдопатріотичний та псевдодуховний стандартний комплект ідей, - то логічно виникає запитання: навіщо ми в «Дні» звертаємось до спадщини Олександра Івановича, хай навіть у дні його «круглого» ювілею, ба більше, - запрошуємо до розмови на цю тему провідних інтелектуалів, шанованих в усій Україні?
Запропонований предстоятелями трьох церков 5 квітня в Українському домі відбувся Національний круглий стіл «Місія інтелігенції та вільних людей України». На запрошення організаторів круглого столу Ініціативної групи «Першого грудня» участь в заході взяли 80 провідних філософів, громадських діячів, експертів, діячів культури та журналістів.

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар