NB! - Україна Incognita

NB!

Днями ініціативна група громадських діячів Казахстану - історик Б. Койшибаєв, голова республіканського товариства політично репресованих Ж. Ашиєв, заступник редактора ТРК «Шалкар» Б. Толепбергенов і голова республіканського руху «Ехо Желтоксана» Г. Жунісова - запропонувала поєднати День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається в Казахстані 31 травня, з Днем Голодомору. У свою чергу, президент країни Нурсултан Назарбаєв відкрив перший у Казахстані меморіал «Пам’яті жертв голоду». Раніше, в березні, в ході зустрічі зі студентами, він повідомив, що «дав завдання відзначити 80-річчя Голодомору в нашій країні».
Чернігівське Полісся - унікальний регіон слов’янського світу. Про нього писали й пишуть дослідники, визначаючи Чернігівщину як один із ареалів?колишньої прабатьківщини слов’ян. Саме на Чернігівщині збереглися давні архаїчні шари праслов’янської культури, корені якої сягають часів палеоліту й неоліту.
Природні багатства чернігівської землі сприяли розвою різнофункціональних видів народних ремесел та індивідуальної творчості митців.
Цьогорічну «Ніч музеїв» присвячено пам’яті трагічних роковин акції «Вісла», учасників визвольного руху та загалом усіх українців Закерзоння, котрі в 40-х роках ХХ століття назавжди втратили свої домівки, рідні землі, а часто і життя через насильницьку політику польської комуністичної влади. Цій даті приурочено презентацію аудіозаписів учасників визвольного руху із Закерзоння, виставку світлин та показ документального фільму Мирослава Іванека «Вогонь і зброя».
Місцем його проведення стала Пересопниця - колись княже місто, а нині село неподалік Рівного із яскравою історією. Саме ця земля є Батьківщиною української Першокниги - Пересопницького євангелія. Натомість вона й раніше була багатою на видатні події. Нині на території сучасної Пересопниці значний культурний пласт, переконують археологи. Лишень торік під час розкопок тут виявили фрагмент давньоруської булави. За припущеннями науковців, вона могла належати одному з воєвод князів Юрія Долгорукого чи його сина Андрія Боголюбського або й самим вельможам.
Цьогорічну «Ніч музеїв» присвячено пам’яті трагічних роковин акції «Вісла», учасників визвольного руху та загалом усіх українців Закерзоння, котрі в 40-х роках ХХ століття назавжди втратили свої домівки, рідні землі, а часто і життя через насильницьку політику польської комуністичної влади. Цій даті приурочено презентацію аудіозаписів учасників визвольного руху із Закерзоння, виставку світлин та показ документального фільму Мирослава Іванека «Вогонь і зброя».
Яка роль України в європейському культурному й духовному просторі? Що має робити сучасне українське суспільство, щоб ця роль була справді гідною? Наскільки глибокими є історичні традиції та соціальні зв’язки, що об’єднують нас із цивілізацією Західної Європи? Що й казати, запитання — із ряду головних, «базових», доленосних. Їхня значущість незмірно зростає в контексті нинішньої дискусії про цивілізаційний вибір України: Захід та Схід, Росія чи Європа? Один із розробників цих проблем, авторитетний учений-філософ, один із найшанованіших постійних авторів «Дня», провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, людина дійсно невичерпної енциклопедичної ерудиції Сергій Борисович Кримський. Його розмова з кореспондентом «Дня» присвячена саме європейській домінанті в історичному розвитку України.
Стародавні печатки, пергаменти, прапор, гербовник — загалом 21 експонат представлено на виставці «Реліквії старого київського самоврядування», яка нещодавно відкрилася в Національному музеї історії України. Чимало з них експонуються у нас вперше.
Виставка вражає в першу чергу розмахом. За словами організаторів, у її підготовці взяли участь вісім закладів: музеї, архіви та бібліотеки із п’яти країн світу — Швеції, Німеччини, Росії, Польщі та України.
Про це «День» дізнався від співробітників Інституту археології НАН України, зателефонувавши до установи з іншого приводу. Яке значення для археології, і зокрема української, має зазначена пам’ятка і чому росіяни звертаються по допомогу до іноземних колег, пояснив, відповівши на запитання «Дня», Яків Петрович ГЕРШКОВИЧ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України.
Киянка Олена Георгіївна Малакова, член Національної спілки художників України, здавна має особливу приязнь до творчості Михайла Булгакова, особливо — до роману «Майстер і Маргарита».
Олена успадкувала від батька-художника чудовий талант, що проявився в ранньому дитинстві, а ще — почуття гумору, вміння співпереживати літературним героям, здатність уловити «родзинку» в описуваних перипетіях.
Це простежується і в роботах, присвячених знаменитому роману.
25 травня 1926 року в центрі столиці Франції прицільним пострілом упритул був убитий Головний Отаман Української Народної Республіки Симон Васильович Петлюра. Йшлося про навмисне терористичне знищення (бо, як давно вже було доведено, вбивця, взагалі особа вельми непевних і несталих поглядів, Самуїл Шварубард, був негласним агентом ГПУ, і версія, що він нібито, стріляючи, мстився за єврейські погроми, до яких начебто був причетний персонально Петлюра, призначена для вкрай наївних людей) символу українських національно-визвольних змагань 1918-1921 років. Показово, що ані ретельно сплановане «медично-лікувальне» вбивство голови ЦентральноїРади Михайла Грушевського(1934 рік), ані смерть іншого визначного керівника УНР Володимира Винниченка (1951 рік) не викликали в Європі або в Україні того резонансу, що бувспричинений убивством Петлюри.

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар