NB! - Україна Incognita

NB!

6 грудня фінський народ відзначає 100-ту річницю здобуття державної незалежності. «Батьком», архітектором і захисником національної державності Фінляндії був видатний політик, барон Карл-Густав-Еміль Маннергейм (04. 06. 1867 — 27. 01. 1951), одноголосно визнаний найбільшим державним та військовим діячем країни у ХХ столітті.
Кримськотатарська революція, яка розпочалася в березні 1917-го, а влітку й на початку осені вилилася у формування самоврядних національних органів і перших військових підрозділів, швидко сягнула політичної зрілості. 15 жовтня З’їзд представників кримськотатарських організацій ухвалив скликати Курултай. Він мав стати найвищим національним органом влади і явочним шляхом — надія на всеросійський «центр» уже згасала — вирішити питання про автономію Криму. Михайло Грушевський від імені Центральної Ради висловив повну підтримку прагненням кримців до державної автономії та обіцяв сприяння з боку українських сил.
Більшість диктаторів минулого, а в ХХ столітті тим паче чудово розуміли: мало катувати тіло народу, грабувати його, відбирати засадничі його права, уярмлювати й убивати найкращих людей. Потрібне ще поневолення розуму нації, затемнення свідомості підданих, аби вони ніколи не стали вільними громадянами. Тому що насильство завжди йде в купі з брехнею, а саме через «інтоксикацію» цією брехнею стають ефективними будь-які політичні репресії.
У День пам’яті жертв Голодомору хочеться мовчати... Здається, що всі промови вже виголошені, книжки та статті написані, жертви відспівані, а страхи залишилися у минулому. Проте це відчуття оманливе, адже поряд із тихим болем з’являється абсолютно новий страх. Від неповного незнання, від розбіжності думок і від неможливості осмислити масштаби цієї трагедії. Тому доводиться говорити й показувати, підшукуючи правильні слова й місця, аби повірили, зрозуміли й переконалися, що Голодомор 1932 — 1933 років — це спланований геноцид українського народу.
24 грудня 1934 року починається життєвий шлях Українця з великої літери Миколи Семеновича Міщенка у селі, яке колись називалось Монастирські Будища, оскільки там був розташований знаменитий Гадяцький Красногірський монастир, що був одним із трьох, які існували в свій час у цій місцевості Полтавщини. Як відомо, він знаходився в 5 верстах від Гадяча, на правому боці річки Псьол. Наразі на цьому місці тепер знаходиться вже невелике село Малі (а колись же таки Монастирські!) Будища.
Щороку у серпні Польща урочисто вшановує героїв «дива на Віслі», тих польських вояків, хто зупинив похід «червоних коней» на Варшаву, Берлін та Париж. І щороку поза належною увагою залишається роль військово-політичного союзника відновленої Речі Посполитої в боротьбі не на життя, а на смерть. Союзником цим була Українська Народна Республіка (УНР).
Експансія слов’ян у Східній Європі мала свої довготермінові наслідки. Одним з них була поява Північно-Східної Русі. Заселення слов’янами земель Волго-Окського межиріччя почалося ще в IX столітті. До їхнього приходу в західній частині цієї території жили балтські племена, а на сході — угро-фінські, що видно по топонімах і даних археології. Наслідком слов’янської колонізації, яка посилилася в епоху Київської Русі та її розпаду, стала освіта і піднесення князівства Володимиро-Суздальського, а потім і Московської держави.
Для зручності сприйняття, шановні читачі, наведемо не дослівні цитати (в перекладі з латинського оригіналу, бо стиль викладу думок в інтелектуальних маніфестах ХVI століття не є аж таким легким для сприйняття в наші дні), а спробуємо стисло передати суть. Отже: 1. У тезах 1 — 4 Лютер наголошує, що справжнє покаяння не є одноактною дією, що виконується на вимогу заїждженого священика, а внутрішнім процесом, який триває впродовж цілого життя християнина. І якщо людина воістину розкаюється, тоді вона готова прийняти небесну покару і відмовитися (добровільно) від будь-якої надії на безкарність.
«Удар блискавки у бочку з порохом»... Так образно, цілком справедливо й влучно назвали історики пізніших часів подію, що сталася 31 жовтня 1517 року в старовинному німецькому місті Віттенберзі. Тоді молодий доктор богослов’я, 34-річний августинський чернець Мартін Лютер власноруч прибив на воротах Замкової Віттенберзької церкви виношені, продумані й особисто ретельно написані ним, згодом всесвітньо відомі «95 тез», спрямованих проти продажності, лицемірства та зради християнських ідеалів з боку значної частини ієрархії тодішньої геополітичної потуги — католицької церкви, і передовсім проти корумпованої і деспотичної влади римських пап.
Цей документ я знайшов у польському Центральному військовому архіві — II відділ (розвідка) штабу Генерального, справа 2332. Він стосується відомого українського діяча Сергія Моркотуна, який народився 15 липня 1893 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї доктора медицини Костянтина Моркотуна і його дружини Лідії Орловської, дочки настоятеля Десятинної церкви в Києві.

   
  • Останні коментарі

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар