Феодосій Углицький - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Феодосій Углицький

Феодосій Углицький

Всієї Русі Чудотворець
Сергій ЦИГАНКОВ, "День"

18 лютого - день пам'яті святителя Феодосія, преподобного Углицького, архієпіскопа Чернігівського, всея Русі чудотворця. Поклонитися його мощам, які покояться в Троїцькому кафедральному соборі Чернігова, мають за честь патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ і предстоятель Української православної Церкви найблаженніший Володимир, церковні тезки святителя архієпископ Вашингтонський, митрополит всієї Америки і Канади Феодосій і архієпископ Токійський, митрополит всієї Японії Феодосій. Його ім'я повторюють мільйони людей у всіх куточках земної кулі: "Святителе, отче наш Феодосію, моли Бога за нас".

- Авторитет святителя поширився не лише на Русь, - вважає митрополит Чернігівський і Ніжинський Антоній. - У багатьох храмах Святої Землі і Америки, де мені довелося побувати, є ікони Феодосія, якого шанує духовенство і парафіяни.

1696 рік став останнім роком земного життя святителя, хоч "Словарь исторический о русских святых" (1862 року) називає іншу дату: 7 січня 1695 року. Але і в наш час Феодосій продовжує творити чудеса. Вважається, що наслідки Чорнобиля були б набагато трагічнішими для Чернігова, якби в місті не було святих мощей.

Минулого року жителька Рибінська Надія Лохмачова виявила в своєму помешканні під шаром штукатурки образ іконописного старця. Настоятель місцевого Казанського собору отець Григорій впізнав у ньому архієпископа Феодосія, а мистецтвознавець Ірина Зайцева - хоча авторство фрески ще належить встановити - вважає, що стиль письма нагадує зрілого Віктора Васнєцова. Будинок, у якому виявлений лик святителя, було збудовано на початку минулого століття і він був частиною споруди Югського монастиря затопленої 1940 року під час будівництва Рибінського водосховища.

Ім'я Феодосія називають серед небагатьох імен, які прославляють Церкву: патріархів Никона і Йоакима, Лазаря Барановича, святих Митрофана Воронізького, Дмитра Ростовського, Іннокентія Іркутського.

Він народився наприкінці 30-х років XVII століття в благочестивій дворянській родині. Релігійну освіту здобув у Київській братській Богоявленській школі - вищому і єдиному на той час у Росії духовному навчальному закладі, яким керував "великий стовп церковний" Лазар Баранович. Коли і де він постригся в ченці, точно не відомо. Але, безперечно, це сталося до 1651 року під впливом Барановича. Служив ієромонахом Крупицького Батуринського і ігуменом Корсунського і Київського Видубицького монастирів.

Ревне служіння монастиреві налаштувало проти Феодосія ченців сусідньої Києво-Печерської Лаври, а архимандрит Іннокентій (Гизель) навіть скаржився на Феодосія намісникові митрополії Лазареві Барановичу. Для Феодосія це не було несподіванкою, оскільки раніше на нього доносив єпископ Мефодій (Филимонович), після чого Феодосій змушений був виправдовуватися перед Київським воєводою.

З 1685 року ім'я Феодосія стає відомим у Москві. Йому випадає честь разом з Переяславським ігуменом Ієронімом представити государеві й патріархові прохання від гетьмана, малоросійського духівництва та військової старшини про затвердження в званні Київського митрополита Луцького єпископа Гедеона-Святополка, князя Четвертинського. Посольство увінчалося успіхом.

Через два роки Феодосій зайняв місце архімандрита Єлецького Йоаникія Голятовського, який помер, і став правицею Лазаря Барановича, який у пророчому дусі виявив бажання, аби ім'я його було "написане на небесах".

11 вересня 1692 року названий архієпископом Чернігова і Новгородка (Новгорода-Сіверського), через два дні посвячений у святительский сан, а 28 вересня одержав царську напрестольную грамоту на підтвердження святительских прав і першості між російськими ієрархами.

Феодосій благословив заснування жіночого Печеницького монастиря, а наступного року з його благословення заснували монастир за дві версти від Любеча, батьківщини преподобного Антонія, засновника чернечого житія на Русі.

Після кончини Феодосія, його нетлінні мощі 200 років лежали в печері чернігівського Борисоглібського собору. З усіх куточків Росії йшли до нього богомольці, з надією на молитовне клопотання перед Богом. З його іменем пов'язують безліч чудотворних зцілень.

Протоієрей Йоанн Савенко з розповідей старих священиків пам'ятає, що одного разу - а трапилося це в 30-і роки нашого століття - мощі зникли, а невдовзі їх виставили в непривабливому вигляді в музеї: дивіться, мовляв, кому молитеся. Під час блокади Ленінграда вони опинилися в Нікольськом соборі, який діяв навіть у цей важкий час. А після війни архієпископ Борис, який став згодом митрополитом Одеським, зумів повернути мощі до Чернігова. Деякий час вони перебували в Спасо-Преображенському і Троїцькому соборах, а відтак стали "власністю" архітектурно-історичного заповідника. І лише 1984 року їх повернули церкві.

Владика Антоній і ще троє священиків - Йоанн Фесик, Йоанн Савенко і Григорій Припутников пізнього серпневого вечора знову одержали церковну святиню, привезену на вантажівці в супроводі солдатів у Воскресенську церкву.

- Коли одягали святителя, - згадує протоієрей Йоанн Фесик, - владика Антоній сказав: "Прости, Святителю Феодосій. Вбрання нове, але митру раз одягав".

А в грудні 1988 року церкві повернули Троїцький собор, який святитель Феодосій освячував за рік до смерті і в який повернувся через майже триста років.

На фото святитель Феодосій Углицький, архієпіскоп Чернігівський, всієї Русі чудотворець.
Репродукція автора.

1998-02-13 17:00:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар