Дарія Ребет - Україна Incognita
Андрій Безсмертний-Анзіміров

Есеїст, кінокритик. Проживає в США

Дарія Ребет

26 лютого 1913 народилась визначна політична і громадська діячка Дарія Ребет (дівоче прізвище: Цісик; 1913-1992, Мюнхен), публіцист, за фахом правник. Голова Проводу ОУНЗ (1979–1991). Дружина Лева Ребета (один із лідерів ОУН, соратник Степана Бандери, пізніше убитий в 1957 в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським, який згодом убив С. Бандеру). 

«Про діячку Дарію Ребет збереглося надзвичайно мало, - пише Ольга Самборська. - Майже нічого не відомо про її діяльність, життя». Вона була дружиною відомого доктора Лева Ребета, про якого історія зберегла набагато більше свідчень. Але деякі дані знайшлися, їх нажаль мало та дещо відшукати вдалося, зокрема через життя і діяльність її чоловіка. В неї був син Андрій Ребет. Але почнемо все спочатку з загальних відомостей.

Народилася в Кіцмани (Буковина) у священичій родині: її батько Омелян Цісик  походив із села Малий Ключів на Коломийщині, народився 18 березня 1887 p. у священичій родині. Германіст і україніст, автор книги «Політичні твори Шевченка»; мати Олена (Леся) Федорович — донька священика, який у ІІ-ій половині XIX ст. належав до «пробудителів Буковини». Дарія Ребет навчалася на юридичних факультетах Львівського та Люблінського університетів; здобула наукову ступінь магістра права.

На початку 30-х належала до молодіжної структури ОУН у Стрию, очолювала жіночі групи Стрийської окружної екзекутиви ОУН в Стрийському окрузі (1933–1934). 1934–1938 член Крайової екзекутиви ОУН на Західно Українських Землях, відповідала за зв'язки з керівництвом українських націоналістів, що перебувало в еміграції. За участь в українському націоналітичному русі кілька разів заарештовувалась польською поліцією, відбувала піврічне ув'язнення в тюрмі (1939). З квітня 1941 р. перестає бути членом ОУН, стає членом ОУНР. Під час німецької окупації налагоджувала роботу підпільних осередків ОУНР. У серпні 1943 взяла участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР.

(Влітку 1944 року була утворена Українська Головна Визвольна Рада (УГВР), яка перебрала керівництво повстанським рухом. Тоді ж був сформований і Генеральний Секретаріат, тобто український підпільний уряд). З вересня Дарія Ребет входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української Головної визвольної ради (УГВР) (11-15.07.1944). Була обрана членом І Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Німеччині. Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року. 

Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграції. 15-16.12.1945, Авсбурґ — Перший З'їзд українського жіноцтва в Німеччині. До Головної Управи було обрано Дарію Ребет. При її співпраці створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об'єдналися представництва жінок-емігранток різних національностей. Постійним секретарем Ліги була Дарія Ребет. Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, була членом редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об'єднання Українських Жінок у Німеччині (1980), автор статей, присвячених ідеології ОУН, її програмним постулатам та історії, українському визвольному рухові.

Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені, де і була похована. 30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі. Це перепоховання було приурочене до 92-ї річниці проголошення ЗУНР.

2015-02-26 14:18:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар