ДИНАМIЯ — ЦАРИЦЯ боспорської держави - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » ДИНАМIЯ — ЦАРИЦЯ боспорської держави

ДИНАМIЯ — ЦАРИЦЯ боспорської держави

Наталя СОН, кандидат історичних наук, Київ

У 63 р. до н.е. цар Понту Мітрідат VI Євпатор після поразки від римлян та зради власного сина у Пантикапеї (сучасне м. Керч) покінчив життя самогубством. Римська адміністрація передала владу над Боспорським царством його сину Фарнаку. Саме дочкою Фарнака й була Динамія, яка народилася у 65 р. до н.е.

Незважаючи на те, що зовні Фарнак проводив проримську політику, він не полишив думки відновити державу свого батька, до складу якої, окрім Криму, входили значні території у Малій Азії та на Кавказі. Потрібна була лише слушна нагода, щоб розпочати боротьбу з Римом. Наприкінці 50-х років I ст. до н.е. імперія переживала важкі часи. Розпад тріумвірату і початок громадянських війн породили у Фарнака ілюзії щодо можливості перемоги над Римом. Коли ворожнеча між Помпеєм та Цезарем перейшла у відкрите збройне протистояння, він почав діяти, спираючись на власні сили. У січні 48 р. до н.е. Фарнак, залишивши у Боспорі намісником Асандра, який був вихідцем iз середовища негрецького населення, через Колхіду вирушив до Малої Азії. Там він, незважаючи на опір ряду грецьких міст, швидко приєднав до своєї держави величезні території і, здавалося, був близький до здійснення своєї мети. Але ці плани були зруйновані Цезарем, котрий форсованим маршем iз Єгипту привів у Малу Азію свої перевірені в боях легіони. Тут біля містечка Зелє й зустрілися армії противників. Фарнак намагався домовитися з Цезарем, і в ході цих переговорів вперше згадується Динамія. Фарнак запропонував Цезарю взяти її за дружину. Він хотів зв’язати себе з могутнім римським диктатором родинними узами та укласти вигідний мир. Однак Цезар відхилив цю пропозицію і у кровопролитній битві 2 серпня 47 р. до н.е. наголову розбив боспорців. Саме після цієї перемоги Цезар відправив до римського Сенату своє славнозвісне лаконічне повідомлення: «Прийшов, побачив, переміг!»

Фарнак втік у Синопу, а звiдти на кораблі з невеликим загоном вершників переправився до Боспору. Тут він за допомогою скіфів та сарматів захопив Пантикапей і Феодосію, однак Асандр, який за час відсутності Фарнака зміцнив свою владу в Боспорському царстві, розгромив його і став фактичним правителем держави. Однак його не визнали римляни, і Цезар навіть послав проти нього свого друга Мітрідата Пергамського, якому й було передано керування над Боспорським царством. Узурпатор не допустив на Боспор римського ставленика, який у 46 р. до н.е. загинув у боротьбі з ним. Асандр прийняв офіційний титул не царя, а архонта (вища посада в грецьких містах).

Незважаючи на всі старання Асандра, він не був офіційно затверджений римлянами на престолі. Тому, намагаючись надати своїй владі законного характеру, він одружився з Динамією, законною спадкоємицею престолу, і в такий спосіб став легітимним правителем. Одруження з нею, в очах сучасників, перетворювало Асандра з узурпатора на продовжувача традицій ахеменидсько- понтійської династії. Ця подія відноситься до 45—44 рр. до н.е., коли в Боспорі було випущено в обіг перші золоті монети від імені царюючого Асандра.

Динамія стала дружиною зрадника та вбивці свого батька. З погляду сьогоднішнього дня, це може здатися ненормальним. Але не слід забувати, що Динамія була людиною свого часу. Як онучка Мітрідата, вона з дитинства виховувалася у звичаях східних деспотів, у яких користь, деспотизм та інтриги були тісно пов’язані одне з одним. Вже в молодості цариця знала, що для досягнення своїх цілей можна не гидувати ніякими засобами, навіть аморальними. Рано залишившись без підтримки батька, який загинув у боротьбі з Асандром, Динамія зіштовхнулася з прямою загрозою втратити спадкоємну владу і життя. Але вона виявила воістину стратегічну мудрість зрілого політика. Цей союз до певного часу був вигідний партнерам. Для Динамії він давав можливість зберегти трон за представниками династії Мітрідатидів.

У 42 р. до н.е. цей шлюб, скріплений інтригами й користю, був визнаний Марком Антонієм — таке становище створювало деякий баланс внутрішньополітичної стабільності Боспору, який був вигідний Риму. Вiн дозволив сподіватися на те, що боспорські правителі будуть проводити проримську політику і не перейдуть на бік споконвічного ворога римлян — Парфянської держави.

Важко сказати, якою мірою Динамія впливала на характер зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу Асандра — джерела щодо цього питання відсутні. Ясно тільки одне — Асандр був здібним політиком і, зайнявши престол, виявив себе енергійним правителем. Громадянські війни у Римі не дозволяли римській адміністрації активно втручатися у боспорські справи і, по суті, Асандр, аж до битви під Акцією (31 р. до н.е.), коли одноособовим правителем величезної Римської держави став Октавіан-Август, проводив достатньо самостійну політику. За порадою свого найближчого сподвижника Віпсанія Агріпи Август вирішив змінити співвідношення сил у Боспорі на користь Динамії, тим більше, що Асандр багато чим був зобов’язаний найлютішому ворогу Августа — Марку Антонію, навіть ім’я якого викликало у імператора напади люті.

У 22—20 рр. до н.е. Август разом iз Агріпою вирушив на Схід, де зайнявся реорганізацією системи керування, в тому числі васальних і залежних царств. Асандру він заборонив випуск золотих монет, а Динамії, навпаки, дозволив чеканку золота від свого імені. Золотий статер 21— 20 рр. до н.е. був випущений за літочисленням, яким користувалися її дід та батько. Рим таким чином відмовив у політичній підтримці Асандру і зробив ставку на Динамію. При цьому, виходячи з написів, виявлених при розкопках у Боспорі, і цар Асандр, і його дружина — цариця Динамія — користалися в державі однаковими правами у керуванні царством. Але роль Динамії у 30 — 20 рр. до н.е. зросла.

Золота чеканка монети 17— 16 рр. до н.е. від імені Динамії без усякого натяку на її чоловіка — царя, дозволяє стверджувати, що в цей час старий Асандр або вже помер, або ж за активного сприяння римлян передав престол Динамії, яка стала одноособовою правителькою держави. Не виключено, що в цьому якусь роль відіграла жінка — дружина Августа Лівія, яка, як добре відомо, активно втручалася у державні справи і протегувала жінок-правительок. Важко сказати, у чому саме проявилася роль Лівії, але те, що Динамія вшанувала імператрицю спеціальним написом, свідчить не тільки про проримську орієнтацію боспорської цариці, але й про певні відносини, що між ними склалися.

Трохи пізніше у Боспорі з’явився якийсь Скрибоній, що видавав себе за онука Мітрідата VI Євпатора, і, посилаючись на розпорядження Августа, одружився з Динамією. Він пішов шляхом Асандра і, укладаючи шлюб із законною царицею, намагався затвердитися на престолі. Віпсаній Агріпа, довідавшись про це, у 14 р. до н.е. послав проти узурпатора царя Кападокії Полемона I. До збройного протистояння справа не дійшла — Скрибонія було вбито повсталими боспорянами, котрі, незважаючи на шлюб із Динамією, не визнали його за свого царя. Після цих подій, iмовірно, за розпорядженням Августа, Динамія вже втретє, стала дружиною нового боспорського царя Полемона. Протягом 13—12 рр. до н.е. Полемон царював разом iз Динамією. Однак близько 12 р. до н.е. він одружився з Піфодоридою, онукою римського тріумвіра Марка Антонія, і мав від неї трьох дітей.

ПАНОРАМА ДРЕВНЬОГО ПАНТИКАПЕЯ З ПIВДЕННОГО СХОДУ. РЕКОНСТРУКЦIЯ К. КУНОФА Зараз важко сказати, як склалася подальша доля Динамії. Одні дослідники вважають, що до цього часу її вже не було в живих. Iнші думають, що вона, покинута чоловіком, оселилася у східній частині царства, де очолила боротьбу зі ставлеником Рима, результатом чого і стала смерть Полемона у 8 р. до н.е. На базі наявних у даний час джерел, зараз ця проблема навряд чи може бути вирішена остаточно. Але те, що дружина Полемона — Піфодорида, як і Динамія, поставила на честь Лівії почесний напис на монеті, швидше за все, є важливим непрямим свідченням того, що до часу укладення нового шлюбу Полемона вона вже померла. За наявними даними Динамія народилася у 65 р. до н.е. і в 12 р. до н.е. їй мало виповнитися 53 роки. З огляду на бурхливе, сповнене перипетіями життя цариці, немає нічого дивного в тому, що вона могла померти в зазначеному віці.

Однак зі смертю Динамії ахеменидсько-понтійська династія у Боспорі не припинила свого існування. Від майже 25-літнього шлюбу Динамії та Асандра у них був син Аспург, який мав законне право на престол як з боку матері, так і з боку батька, затвердженого царем Августом. Згодом Аспург цим скористався і у 10— 11 рр. н.е. за підтримки римлян став боспорським царем. Він займав престол до 37—38 рр. н.е.

Джерела, що є у нашому розпорядженні, змальовують нам Динамію в першу чергу як сміливого, розважливого й якоюсь мірою цинічного політика. Вона не зупинялася ні перед чим, щоб зберегти престол. Про приватне життя цариці відомо небагато. Однак, незважаючи на невелику кількість джерел, ми все ж таки можемо майже через двадцять століть уявити собі вигляд цієї жінки. У 1898 р. в Новоросійську разом із усілякими предметами було знайдено невелике бронзове погруддя жінки у гостроверхій (так званій фригійській) шапочці. Вчені його відносять до часів Августа. Головний убір жінки був прикрашений зірками та квітами, а також обрамлений діадемною стрічкою. У неї східні риси повного обличчя. Як і в дружини Августа Лівії, проста зачіска на проділ, але доповнена локонами, що спадають на плечі. Але на противагу Лівії та іншим дружинам римських імператорів, вона носила сережки. У результаті порівняння цього портрета із зображеннями на монетах було встановлено, що це цариця Динамія. I сьогодні ми можемо пильно вдивитися у цей портрет і постаратися зрозуміти цю жінку, котра протягом свого порівняно тривалого життя зазнала і радості влади, і гіркоти втрат. Основною метою її життя було збереження престолу.

Iсторія Боспору багатогранна. Протягом його історії на престолі змінювалися правителі-чоловіки, і тільки у другій половині I ст. до н.е. в житті цієї держави виняткову роль зіграла цариця Динамія; що може, мабуть, розглядатися як деяке виключення з правила, бо в античному світі жінка дуже рідко самостійно керувала такою величезною і багатонаціональною державою, якою на той час було Боспорське царство.

Статтю російською мовою читайте в газеті "День"

2001-09-07 13:11:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар