Авіаційні бренди Федора Муравченка - Україна Incognita
Україна Incognita » Сімейний альбом України » Авіаційні бренди Федора Муравченка
   

Авіаційні бренди Федора Муравченка

До 90-річчя з дня народження Героя України
Наталія Івченко

18 березня 2019 року виповнюється 90 років з дня народження відомого радянського та українського вченого, члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата державних премій СРСР та України, Героя України, генерального конструктора.

Федора Михайловича Муравченка, майбутнього творця двигуна для найбільшого у світі гвинтокрила Мі-26, направили 1954 року після закінчення Харківського авіаційного інституту до Запорізького ОКБ (дослідне конструкторське бюро) авіаційного двигунобудування.

Слід зазначити, що після закінчення війни, 1945 року,  уряд СРСР ухвалив рішення створити конструкторське бюро авіаційних двигунів у Запоріжжі під керівництвом Олександра Георгійовича Івченка.

Важливим успіхом ОКБ була розробка 1947 року першого у світі поршневого двигуна повітряного охолоджування, спеціально призначеного для гвинтокрилів. Двигунові надали індекс «АІ» (Олександр Івченко) — АІ-26.

За створення гелікоптерного двигуна АІ-26 для гвинтокрила Мі-1 (конструкції М. Міля) запорізьким конструкторам О. Івченку, О. Анашкіну, В. Лотареву надали Державну премію СРСР.

ВІД ВЕЛЕТНЯ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ ГЕЛІКОПТЕРА Мі-26 ДО ЛІТАКІВ «РУСЛАН» І «МРІЯ»

Понад десятиліття Ф.М. Муравченко пропрацював під керівництвом О. Івченка, переймаючи знання і накопичуючи досвід, ставши талановитим конструктором і організатором.

На початку 70-х років, безпосередньо займаючись питаннями розробки, доведення і впровадження в серійне виробництво першого радянського двигуна Д-36 з високим ступенем двоконтурності для літака Як-42, заступник головного конструктора Ф. Муравченко висунув ідею створення на його базі  гелікоптерного газотурбінного двигуна. Цю ідею було втілено в життя. 1979 роу було створено турбовальный двигун Д-136 для гелікоптера Мі-26, який не має і на сьогодні аналогів у світі за вантажопідйомністю.

За трудову діяльність у галузі авіаційної техніки 1984 року творці гвинтокрила Мі-26, з-поміж яких і Федір Муравченко, здобули Державну премію СРСР. Під його керівництвом двигун Д-18Т, що встановлюється на літак Ан-124 «Руслан» і на найбільший вантажопідйомний літак у світі   Ан-225 «Мрія», здобув міжнародний сертифікат, що забезпечило успішну експлуатацію цих літаків з виконання повітряних вантажоперевезень на міжнародних авіалініях.

ВАЖКІ ДЕВ’ЯНОСТІ

Особливо важким був початок 90-х років. На цьому етапі відбувалася певна психологічна перебудова, пов’язана з вибором нової господарської стратегії. Адже доходило до того, що деякі політики визнавали небажаним розвиток авіабудування взагалі і робили спроби переорієнтовувати КБ на розробку товарів народного вжитку.

Звісно, адаптація до нових умов господарювання проходила непросто. За цей період кількість працівників на підприємстві скоротилася на 2 тисячі осіб, проте обсяг і якість робіт не знизилися. Це сталося завдяки своєчасному переходу на нові технології розробок, що базуються на застосуванні новітньої комп’ютерної техніки.

ГВИНТОКРИЛ КА-22

 

2004 року президент НАН України Борис Патон написав у газеті «Правда України»: «Нещодавно я був у Запоріжжі й відвідав конструкторське бюро «Прогрес». Я мав змогу ще раз пересвідчитися в тому, що це — справді наукова установа, яка стоїть на найпереднішому краї сучасної науки і техніки. Федір Михайлович з гордістю показував мені суперсучасне обладнання, одна одиниця якого коштує мільйон доларів, а то й більше. І це все не держава йому дала. Нові верстати і устаткування він купує виключно за кошти, зароблені колективом. Можливо, тому й мають надзвичайно високу якість його двигуни, які використовуються в найсучасніших літаках».

Двигун Д-136, біля витоків розробки якого стояв Федір Михайлович Муравченко, сьогодні знаходить своє продовження в нових модифікаціях для важких транспортних гвинтокрилів великої вантажопідйомності.

Як талановитий організатор, на посаді генерального конструктора Ф. М. Муравченко втілив у життя низку нових проектів: покоління нових двигунів сімейства Д-436 (6 модифікацій) для пасажирських літаків Ту-334, Ан-148, Ан-158, літака-амфібії Бе-200; і транспортного Ан-178; турбореактивні двигуни АІ-222-25 для навчально-тренувальних літаків Як-130, L-15A  і перший в Україні турбореактивний двигун з форсажною камерою згоряння   АІ-322Ф для навчально-бойового літака L-15В; турбогвинтовий двигун ТВ3-117ВМА-СБМ1 для літаків Ан-140; перший у світовій практиці гвинтовентиляторний двигун Д-27 для літака Ан-70.

ІРКУТСЬКА КАТАСТРОФА

Трагічним для діяльності генерального конструктора Ф.М. Муравченка було 6 грудня 1997 року, коли літак Ан-124 «Руслан» одразу ж після злету з Іркутського аеродрому впав на чотириповерховий будинок. Держкомісія Збройних сил Російської Федерації дійшла висновку, що головною причиною катастрофи є конструктивні недоліки українських двигунів Д-18Т. Цю версію, на жаль, одразу ж підхопили багато високопосадових керівників і ЗМІ.

Федір Михайлович, який не звик перекладати відповідальність на інших, дуже тяжко переживав авіакатастрофу,— загинули люди. Муравченко був приголомшений тим, що стався. Але не розчавлений. За 44 роки своєї практики генеральний конструктор не пам’ятав випадку, щоб одразу кілька двигунів вимикало з технічних причинах. Інтуїція підказувала: причини авіакатастрофи в іншому.

У результаті багатомісячних суворих випробувань, що проводилися без вихідних, часто-густо в цілодобовому режимі, було добре «пошарпано» (і згодом списано) новенький Д-18Т, який був  призначений для продажу і мав конкретного покупця. І обійшлися ці експерименти у вельми кругленьку суму — близько кількох мільйонів доларів США.

Таким чином, було доведено, що «іркутська трагедія» не пов’язана з конструктивними недоліками двигунів.

ВЕРТОЛІТ МСБ-2 «НАДІЯ»

НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ІВЧЕНКА» У СКЛАДІ АТ «МОТОР СІЧ» ТА ДП «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС»

Об’єднавшись 2003 року під одне крило корпорації НВО «Івченко» під керівництвом д.т.н. Ігоря Кравченка ДП «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» і д.т.н., професора, Героя України В’ячеслава Богуслаєва АТ «МОТОР СІЧ» успішно працюють на світовому авіаційному ринку, спільно створюючи і пропонуючи продукцію найвищої якості.

Наприкінці 2009 року було розроблено останній двигун за участю Федора Михайловича Муравченка турбовальний АІ-450М для легких багатоцільових гелікоптерів зі злітною вагою 1500...4000 кг і ремоторизації Мі-2.

Перший політ гелікоптера Мі-2М із двигуном АІ-450М відбувся 10 вересня 2012 р. У квітні 2015 року отримано Сертифікат типу на сімейство двигунів АІ-450.  16 квітня 2018 року здійснив перший політ гелікоптер МСБ-2 «Надія» з двигунами АІ-450М-Б. Гвинтокрил розроблено в АТ «МОТОР СІЧ» під керівництвом Генерального конструктора В.О. Богуслаєва.

Тісна співпраця АТ «МОТОР СІЧ» і ДП «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» упродовж багатьох років веде обидва підприємства до успіхів у світовому авіадвигунобудуванні, і лише завдяки їм Україна утримується в шістці держав, які мають власне авіадвигунобудування.

Ф.М. Муравченко залишив спадщину — багатотисячний колектив конструкторів, дослідників і виробничників, спроможних розв’язувати унікальні завдання зі створення найдосконалішої авіаційної техніки. Відомий конструктор, вчений, керівник, Ф.М. Муравченко залишив яскравий слід в історії авіадвигунобудування не лише в країнах СНД, а і в усьому авіаційному світі.

В ІМ’Я СПРАВЕДЛИВОСТІ

Викликає величезну повагу воістину трепетне ставлення Ф.М. Муравченка до пам’яті засновника «Прогресу» Олександра Івченка. Так склалося, що ім’я О.Г. Івченка після смерті тривалий час було в тіні. І ось 1994 року на авансцені людства знов з’явилося це ім’я, постановою Кабінету Міністрів України ЗМКБ «Прогрес» було перейменовано на ЗМКБ «Івченко-Прогрес» і друге найменування ЗМКБ «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка. Ф.М. Муравченко керувався двома мотиваціями: почуттям пам’яті і вдячності засновникові підприємства і прагматичним бажанням використовувати відому у світі з п’ятдесятих років марку двигунів «АІ», а з переходом на ринкову економіку в 90-х відомі у світі бренди мали великі конкурентні переваги.

Звісно, це практично друге народження імені мого батька дало імпульс до нашої спільної діяльності з популяризації ДП «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС». За підтримки Федора Михайловича і підприємства наша родина Івченків-Задорожних взяла участь у фінансуванні пам’ятників Олександру Георгійовичу в містах Запоріжжі і Токмак (на його малій батьківщині), відкрили шість меморіальних дошок у містах Запоріжжі, Токмак і Харків. У Харківському авіаційнно-космічному університеті (ХАІ) з’явилася спільна меморіальна дошка авіаконструкторові Олегу Антонову, під керівництвом якого я пройшла свою інженерно-конструкторську місію, та Олександрові Івченку, видано чотири книжки українською, англійською та російською мовами.

Завдяки титанічним зусиллям генеральних конструкторів О.Г. Івченка, В.О. Лотарева та Ф.М. Муравченка бренд «Івченко-Прогрес» відомий всьому світові.

Теги:
2019-03-15 00:30:00
   

  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар