Асканія-Нова: єдиний степ у Європі, який не знає плуга - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1 » Асканія-Нова: єдиний степ у Європі, який не знає плуга

Асканія-Нова: єдиний степ у Європі, який не знає плуга

Василь ПІДДУБНЯК, «День»

Всесвітньо відомому заповідникові Асканія-Нова цього року виповнилося сто років. За ініціативою Мінохорони навколишнього середовища України саме тут запроваджується ще одне національне свято — День заповідної справи. До столітнього ювілею випущено спеціальні конверти та поштові марки, викарбувано дві ювілейні монети.

СТЕП № 71

Новоасканійський магніт завжди притягував до себе туристів з усіх кінців світу. На початку 90-х ця притягальна сила дещо послабилася, але торік дещо посилилось паломництво до унікального біосферного заповідника. У заповідному степу, зоопарку та дендропарку побувало 35 тис. туристів. І хто зна, чи набуло б коли-небудь це місце на Землі такої популярності, якби не підприємливі німці...

Восени 1827-го на тодішніх картах Асканія-Нова позначалася гранично просто: степ № 71. Саме сюди, в цей ведмежий кут Російської імперії, навідалися агенти німецького герцога Фрідріха Ангальта-Кеттенського, аби за безцінь придбати шмат безводного степу. Оборудка вдалася: герцог відхопив в імперії 42,3 тисячі десятин. На цих степових просторах розгорнувся вигідний промисел. Новий господар почав розводити овець-мериносів та чистокровних арабських скакунів. Дедалі чіткіше вимальовувалися контури степового хутора. Господар дав йому дещо незвичну для тутешнього вуха назву Асканія, з додатком Нова. На честь його родового маєтку в Німеччині.

КОРОЛІ ВІВЧАРСТВА

По кількох десятиліттях тимчасових успіхів і затяжних невдач ці землі дісталися династії Фальц-Фейнів. «Королям вівчарства» на півдні України перепадали від степу золоті руна, а від товариша Леніна — різка критика. За те, що нещадно експлуатували селян. Нащадки цих селян хотіли б нині повернення тих часів: Фальц-Фейни платили їм більше, ніж рідна суверенна держава. Але це так, до слова.

На хуторі Асканія-Нова 1863 року народився хлопчик Фрідріх. Успішно склавши вступні іспити в Херсонську гімназію, він одержав у дарунок від батьків маленький вольєр. Радість спілкування з упійманим птаством поміщицький синок ділив із кріпацьким хлопчиком Климом Сіянком, допитливою та безіменною гордістю нації (самотужки вивчив основи зоології, латину!).

СТЕПОВИЙ ЗООПАРК. ЗВІДКИ?..

Рівно сто років тому було створено унікальний степовий зоопарк. До чотирьох видів ссавців і півсотні птахів додалися нові мешканці, зблизька й дуже здалеку. Здавалося, навіть скіфські кам’яні баби — безмовні символи цих ногайських прерій — і ті дивувалися: «Звідки тут бізони? Звідки антилопи нільгау і зебу? Звідки страуси? Звідки тундрові олені? Звідки зубри, сайгаки, марали?..»

З Америки.
З Індії.
З Кавказу.
З Біловезької пущі...

Це сюди, в перший у Росії приватний заповідник, уперше в світі було завезено коней Пржевальського, котрих упіймали в монгольських степах.

ЄДИНИЙ НА ВСЮ ЄВРОПУ

За 20—30 кілометрів від сиваських заток Азовського моря, за якусь сотню по прямій від Херсона, за тисячі кілометрів від іншого світу, тут, в Асканії-Новій — єдиний на всю Європу абсолютно заповідний степ! Залишилося його мало: всього 1,5 тисячі гектарів. А може, й менше; цю землю кілька разів за часів радянської влади перекидали з одного відомства в інше, і кожне вважало за необхідне якийсь її шмат розорати, на якомусь улаштувати випаси овець...

Однак, на щастя, у відомчих перегонах не загубився цей ковилово-типчаковий природний пам’ятник, не проковтнула його безвість цивілізації. Віктор Гавриленко, директор заповідника, не приховує гордості: «Сам заповідник — природоохоронна науково-дослідна установа міжнародного значення. Це найбільший степовий резерват у Європі! На відміну від інших зоопарків, тваринний світ у нас повністю зберігся: як було в нас близько 900 копитних ссавців, так вони на сьогодні і є. Дендропарк поливається...»

БЛИЗЬКІСТЬ ДО ЗЕМЛІ

...Саме у травні на степ лягає туман пористих ковил. Украпленнями — червоні й білі гвоздики, ромашки, доцвітають тюльпани Шренка та Біберштейна, жовті, білі й рожеві астрагали, гіацинти, жовтець...

Задощило — і степ ще більше пожвавішав, оновився, розправив свої буйнотраві крила — летітиме на них аж до липня! А в липні втратить свої кольори, але не принаду. Бо де ще, в якій країні побачиш такий степ, таку вольницю для його мешканців? Де почуєш стільки незнайомих досі звуків? Де відчуєш таку близькість до землі?

ЗА ВІЛЬНУ ЕКОНОМІЧНУ ЗОНУ

Недавній голова Держкомтуризму України, нинішній губернатор Херсонщини Анатолій Касьяненко не бачить Асканії-Нової поза «туристським контекстом»: «Є унікальна можливість створити тут точкову вільну економічну зону, розвинути сільський туризм, який має популярність в усьому світі». Губернатора підтримує, з певними застереженнями, директор заповідника Віктор Гавриленко: «Тринадцять років ця зона не платила податків. Звичайно, така зона може бути тільки в зоні типового землекористування, без залучення до неї заповідного степу, зоопарку і дендропарку...»

В Асканію-Нову з’їжджаються гості: науковці Німеччини, Великої Британії, Польщі, США і, певна річ, України. Звичайно, буде і для них, і для всіх інших гостей екскурсія за маршрутом «заповідний степ — зоопарк — дендропарк», усім вручать сувеніри: пам’ятні монети, ювілейні марки та конверти. Але не по екзотику та сувеніри прибувають сюди науковці, а щоб обговорити актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем на півдні України. І не лише на півдні...


Переглянути Україна Incognita на карті більшого розміру

1998-07-10 14:33:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар