Є міста, чия провінційна непомітність приховує велич, перед якою тьмяніє блиск столиць. Ольгу Кобилянську та Юрія Федьковича вивчають у нас у школі; однак Чернівці стали батьківщиною і для інших авторів, без яких важко уявити собі сучасну світову літературу. Пауль Целан — видатний німецькомовний поет, творець власного стилю у віршуванні; його «Фуга смерті» для німецької і, ширше, світової поезії — текст-символ, що втілив увесь біль і жах ХХ сторіччя. Роза Ауслендер — найбільш значуща сучасна поетеса, яка писала німецькою. Перелік імен загрожує розтягтися не на один абзац: лірик і перекладач Георг Дроздовський, поети Альфред Гонг, Мозес Розекранц, Альфред Кіттнер, прозаїк Грегор фон Реццорі... Їхні рядки зачарували США й Німеччину, Румунію й Австрію, та коріння було спільне — тут, на Буковині.
Спробу зрозуміти феномен Чернівців ми здійснили, запросивши до розмови людину, яка прожила в місті не один рік і зробила там перші кроки в літературі, — поета, публіциста, журналіста Ігоря Померанцева.

Подільська височина чи плато як геоморфологічна форма рельєфу України «підтримує» її на мапi з північного заходу на південний схід. У такому напрямку тягнуться гірські хребти Українських Карпат, Придніпровської височини і Придніпровської низовини, а також річкові артерії Дністра, Південного Бугу і Дніпра. Причина у тому, що Подільська височина знаходиться на схилі Українського кристалічного щита, який, будучи прадавньою сушею і водночас першими горами — «Українськими Гімалаями», започаткував загальну закономірність рельєфу теперішньої України. Не є винятком і виокремлений орографічний масив Подільської височини — Товтри або Медобори, що своєрідним ланцюгом оперізують Поділля у тому ж керунку