Архів - Україна Incognita
Архів

Україна у світовій історії воєн-2

У 2017 — 2019 рр. Україна отримала унікальне тритомне видання, присвячене історії війн та військового мистецтва у світі. Підготувало таке об’ємне видання (загальний обсяг трьох томів — 2650 с.) харківське видавництво «Фоліо». Із запитаннями щодо особливостей цього видання та місця України в світовій історії війн звертаємося до відповідального редактора й співавтора цього видання, професора, доктора історичних наук, завідувача кафедри історії середніх віків та візантивістики Львівського національного університету імені І. Франка Леонтія Вікторовича Войтовича.

Україна у світовій історії воєн

У 2017 — 2019 рр. Україна отримала унікальне тритомне видання, присвячене історії війн та військового мистецтва у світі. Підготувало таке об’ємне видання (загальний обсяг трьох томів — 2650 с.) харківське видавництво «Фоліо». Із запитаннями щодо особливостей цього видання та місця України в світовій історії війн звертаємося до відповідального редактора й співавтора цього видання, професора, доктора історичних наук, завідувача кафедри історії середніх віків та візантивістики Львівського національного університету імені І. Франка Леонтія Вікторовича Войтовича.

Літерна справа маршала

У результаті Синьхайської революції 1911 року в Китаї було повалено монархічний режим і країна стала республікою. Проте центральний уряд був дуже слабким, були неодноразові спроби відновити монархію, і в державі почали переважати сепаратистські тенденції. Період китайської історії, що дістав назву «Доба мілітаристів», тривав близько 12 років. З 1916 по 1928 рік країна була поділена між військовими правителями — дуцзюнями. Три північні провінції — Маньчжурія виявилися під владою мілітариста Чжан Цзоліня, за яким стояла імператорська Японія. Її армія надавала підтримку мілітаристові в зіткненні з іншими військовими кліками і в розширенні підконтрольної йому території.

Донька Великого князя-2

Варто відзначити, що тодішній польський властитель багато чим був зобов’язаний Ярославу Мудрому. Завдяки київському князеві Казимир зумів утвердитися на престолі й врятувати від розвалу Польську державу, яка цілком могла опинитися під владою Священної Римської імперії та її правителя Генріха ІІІ. Тому, ймовірно, польський князь з увагою поставився до приїзду Анни, опікувався нею під час поїздки землями Польщі. Із Кракова шляхи вели, зокрема, до Моравії й Чехії. Можна припустити, що Анна подалася до чеської столиці — Праги, яка була важливим політичним і торговим центром того часу. Але, як уже зазначалося, місцевий правитель Бржетіслав став васалом Генріха ІІІ.

Донька великого князя

Ім’я дочки князя Ярослава Мудрого — Анни — добре відоме не лише в Україні, а й загалом у Європі. Будучи дружиною французького короля Генріха І, вона відіграла помітну роль у історії Франції, а її нащадки в подальшому правили в країнах Європи, належали до відомих аристократичних родів. Про Анну зберіглося чимало свідчень у французьких писемних джерелах. Чого, на жаль, не скажеш про джерела руські (українські). Принаймні в «Повісті минулих літ» згадок про неї немає. Щоправда, історик Василь Татіщев, використовуючи Іоакимівський літопис, який не дійшов до нашого часу, писав, що народилася Анна в 1032 році. Саме цим роком дослідники, як правило, й датують рік народження майбутньої королеви.

Геній Юрія Кнорозова

Середина XVІ століття, Центральна Америка, Юкатан. Іспанські колонізатори захопили півострів і християнізують населення. Коли іспанського місіонера Дієго де Ланду було обрано першим провінціалом (тобто головою францисканців у провінції), він починає інквізицію на Юкатані за «відступництво» індіанців від християнської церкви. У працях на цю тему йдеться: «Інквізиційні трибунали розгорнули свою страшну діяльність у різних містах Юкатану. 12 липня 1562 року Ланда влаштував в одній зі стародавніх юкатанських столиць — місті Мані аутодафе.

Патріот рідного Дону й України

Михайло Федорович Фролов, як це не дивно, був відомий радянським читачам і кіноглядачам, але лише тому, що його роль свого часу з успіхом зіграв легендарний радянський комбриг і колишній бессарабський розбійник Григорій Іванович Котовський. Це сталося влітку 1921 року, коли бригада Котовського разом з іншими радянськими військами, під загальним командуванням Михайла Тухачевського, добивала останні загони повстанців-антоновців у Тамбовській губернії. Тут Котовського осяйнула ідея влаштувати маскарад, використовуючи ім’я отамана, із загоном якого йому довелося битися під час короткої радянсько-української війни в листопаді 1920 року.

Володимир Винниченко в анфас і профіль

Відомо, що значущі для своєї доби політичні діячі (чи вони нам подобаються, чи ні) зазвичай не зникають, не йдуть зі сцени історії навіть після своєї фізичної смерті. Відома також римська сентенція: «Про мертвих — або добре, або нічого, крім правди». Зрозуміло, нарешті, й те, що українська історія трагічно багата на особистостей, справи яких неможливо об’єктивно охарактеризувати ані лише двома фарбами — чорною та білою, — ані навіть двома-трьома зовні красивими, але по суті порожніми фразами. Доводиться вдаватися до одіозної, але, на жаль, іноді неминучої формули: «З одного боку, правда полягає в тому, що,.. а проте ми зобов’язані визнати й те, що...»

Коли Росія краде чужу історію...

Чергову, 101-шу річницю Акту Злуки УНР і ЗУНР Україна відзначає в умовах триваючої майже шість років російської агресії, внаслідок якої втрачено Крим, третину Донбасу, понад 13 тисяч українських патріотів загинуло, близько 40 тисяч поранено, з’явились мільйони біженців, країні завдані величезні матеріальні збитки. Через анексію Росією Криму і Керченської протоки катастрофічно скоротилася наша морська акваторія, реальною стала загроза взагалі бути відрізаними від Азовського й Чорного морів. Тобто Україна втратила дорогою ціною здобуту свою територіальну соборність, її геополітичне становище катастрофічно погіршилось і нині вона переживає один з найкритичніших моментів своєї історії.

«Не підтримуємо український сепаратизм...»

Історія українсько-американських відносин, з огляду на їхню значимість, особливо в критичні періоди для України, безумовно, заслуговує на увагу читачів «Дня». Сто років тому (як, до речі, й сьогодні) молода Українська держава переживала один із критичних моментів своєї історії. Відроджена наприкінці 1918 р. внаслідок повалення влади гетьмана Павла Скоропадського, Українська Народна Республіка (УНР) з перших днів свого існування приділяла велику увагу зовнішньополітичній сфері.
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар