Архів - Україна Incognita
Архів

Думки про людський поступ

Одним із найбільш впливових українських мислителів другої половини ХІХ ст. був Михайло Драгоманов (1841 — 1895), відомий історик, публіцист, соціолог, філософ, громадський діяч. Народився він у місті Гадяч — одній із колишніх «гетьманських столиць» — на Полтавщині у дворянській родині, яка мала козацьке походження. Освіту здобував у Гадяцькому повітовому училищі, Полтавській гімназії та на історико-філологічному факультеті Університету святого Володимира в Києві. Після закінчення вищих студій працював у 2-й Київській гімназії, потім — у своїй альма-матер, викладаючи історію.

Iсторія двох сердець-2

Наречена Володимира Мономаха прибула спочатку до Новгорода, ймовірно, влітку 1075 року (мусимо попередити читача, що, оскільки вступаємо в простір гіпотез, передбачень, припущень, далеко не завжди підкріплених вітчизняними літописними або закордонними документальними джерелами, то й вимушено будемо вдаватися до ремарок: «ймовірно», «можливо», «можна гадати, що...» і т.д.). Мабуть, її зустрічали сини тодішнього Великого князя Київського Святослава Ярославича — Гліб та Олег, які перебували тоді в Новгороді. До речі, про трагічну історію стосунків Мономаха та його двоюрідного брата Олега (ця історія стосується і Гіти) ми ще розповімо.

Iсторія двох сердець

Як стверджує відома пісня 1970-х років, «жениться по любви не может ни один, ни один король». Тобто коли вирішується питання про шлюб представника монаршої династії (князівської, царської, королівської, герцогської), поняття почуття, кохання, взаємна пристрасть взагалі до уваги майже не беруться. Важливими тут є інші чинники — політичний союз через шлюбне об’єднання двох вінценосних династій: середньовічна практика знала приклади, коли внаслідок таких шлюбів виникали, хай і не відразу, взагалі зовсім нові міцні держави (як, приміром, Річ Посполита після одруження Ядвіги та Ягайла 1385 року або ж Іспанське королівство після шлюбу Ізабелли й Фердинанда наприкінці ХV століття).

Варшавський договір: помилка чи компроміс?

Вона мала великий резонанс серед учасників боротьби за незалежність України. Глибокої ночі з 21 на 22 квітня 1920 року міністр закордонних справ УНР Андрій Лівицький і його колега з Речі Посполитої Польської Ярослав Домбровський підписали так званий Варшавський договір. Він був оформлений двома основними документами — політичною та військовою конвенціями від 21 квітня та 24 квітня 1920 року.

У вирі ідей і пристрастей

До найвідоміших російськомовних письменників у світі належить Федір Достоєвський. Його твори перекладені багатьма європейськими мовами, їх можна знайти на прилавках європейських книгарень, вони включені до навчальних програм. Водночас у Росії Достоєвський стоїть далеко не на першому місці серед письменницької автури. Це можна зрозуміти. Адже цей автор часто говорив неприємні для росіян речі, показуючи темні сторони «російської душі». Звідки це в нього?

Геній на рідній землі-2

Вернадський долучається до організації УАН. При цьому його умовою участі у цьому процесі було збереження свого російського, а не українського громадянства: «Я не буду громадянином Українського гетьманства, я братиму участь в культурній роботі на Україні як академік Російської Академії наук — у ролі ділового експерта». Вочевидь, В. І. Вернадський не вірив у надійність становища Української держави, як і більшість. Ставлення В. І. Вернадського до гетьмана еволюціонувало під впливом обставин. Оцінку самого гетьмана та його політичного курсу через багато років після падіння Української держави вчений висловив так...

Геній на рідній землі

Володимир Іванович Вернадський — вчений зі світовим ім’ям, який жив на зламі епох. Наприкінці листопада 1917 р. розпочався український період життя вченого. «На південь Росії» В. І. Вернадський був відряджений фізико-математичним відділенням РАН 22 листопада 1917 року. Повернутися назад він мав 1 січня 1918 року. Таким чином, участь В. І. Вернадського у громадсько-політичному житті України під час революції стала для нього дещо вимушеним явищем. Змушений втікати від потенційної загрози, він переїжджає в Україну, на Полтавщину, де переховується у відносному спокої. Проявляючи свою активну натуру, учений долучається до роботи місцевих наукових установ та продовжує займатися політикою як член Партії конституційних демократів.

Шлях Юліана Бачинського-2

Поряд із теоретичною діяльністю Ю.Бачинський брав активну участь в організаційно-партійній роботі. Протягом 1890 — 1897 рр. він входив до керівництва УРП. Саме на його категорично вимогу, подолавши активний спротив «старших» радикалів, IV Конгрес партії (грудень 1895 р.) ухвалив положення про те, що Українська радикальна партія добиватиметься політичної незалежності українського народу. Наприкінці 1897 р., внаслідок чергового конфлікту між радикалами, Ю.Бачинський вийшов з УРП і розгорнув діяльність по створенню самостійної політичної партії українського робітництва.

Шлях Юліана Бачинського

Минулий 2019 рік був щедрим на ювілейні віхи в житті й творчості видатного українця — Юліана Олександровича Бачинського. Найважливіші з них — 150-річчя від дня народження, 125-річчя з часу появи найвідомішої його праці — «Україна irredenta» («Україна уярмлена»), 80-річчя смерті в сталінському концтаборі. На жаль, в силу різних як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин творчість його, на думку ряду дослідників, досі недооцінена та й пам’ять про нього гідно ще не пошанована. Очевидно, що це несправедливо. Адже саме завдяки Ю.Бачинському українська суспільно-політична думка ще наприкінці ХІХ ст. вперше висунула на порядок денний величний ідеал політичної самостійності...

Україна у світовій історії воєн-2

У 2017 — 2019 рр. Україна отримала унікальне тритомне видання, присвячене історії війн та військового мистецтва у світі. Підготувало таке об’ємне видання (загальний обсяг трьох томів — 2650 с.) харківське видавництво «Фоліо». Із запитаннями щодо особливостей цього видання та місця України в світовій історії війн звертаємося до відповідального редактора й співавтора цього видання, професора, доктора історичних наук, завідувача кафедри історії середніх віків та візантивістики Львівського національного університету імені І. Франка Леонтія Вікторовича Войтовича.

Україна у світовій історії воєн

У 2017 — 2019 рр. Україна отримала унікальне тритомне видання, присвячене історії війн та військового мистецтва у світі. Підготувало таке об’ємне видання (загальний обсяг трьох томів — 2650 с.) харківське видавництво «Фоліо». Із запитаннями щодо особливостей цього видання та місця України в світовій історії війн звертаємося до відповідального редактора й співавтора цього видання, професора, доктора історичних наук, завідувача кафедри історії середніх віків та візантивістики Львівського національного університету імені І. Франка Леонтія Вікторовича Войтовича.

Літерна справа маршала

У результаті Синьхайської революції 1911 року в Китаї було повалено монархічний режим і країна стала республікою. Проте центральний уряд був дуже слабким, були неодноразові спроби відновити монархію, і в державі почали переважати сепаратистські тенденції. Період китайської історії, що дістав назву «Доба мілітаристів», тривав близько 12 років. З 1916 по 1928 рік країна була поділена між військовими правителями — дуцзюнями. Три північні провінції — Маньчжурія виявилися під владою мілітариста Чжан Цзоліня, за яким стояла імператорська Японія. Її армія надавала підтримку мілітаристові в зіткненні з іншими військовими кліками і в розширенні підконтрольної йому території.

Донька Великого князя-2

Варто відзначити, що тодішній польський властитель багато чим був зобов’язаний Ярославу Мудрому. Завдяки київському князеві Казимир зумів утвердитися на престолі й врятувати від розвалу Польську державу, яка цілком могла опинитися під владою Священної Римської імперії та її правителя Генріха ІІІ. Тому, ймовірно, польський князь з увагою поставився до приїзду Анни, опікувався нею під час поїздки землями Польщі. Із Кракова шляхи вели, зокрема, до Моравії й Чехії. Можна припустити, що Анна подалася до чеської столиці — Праги, яка була важливим політичним і торговим центром того часу. Але, як уже зазначалося, місцевий правитель Бржетіслав став васалом Генріха ІІІ.

Донька великого князя

Ім’я дочки князя Ярослава Мудрого — Анни — добре відоме не лише в Україні, а й загалом у Європі. Будучи дружиною французького короля Генріха І, вона відіграла помітну роль у історії Франції, а її нащадки в подальшому правили в країнах Європи, належали до відомих аристократичних родів. Про Анну зберіглося чимало свідчень у французьких писемних джерелах. Чого, на жаль, не скажеш про джерела руські (українські). Принаймні в «Повісті минулих літ» згадок про неї немає. Щоправда, історик Василь Татіщев, використовуючи Іоакимівський літопис, який не дійшов до нашого часу, писав, що народилася Анна в 1032 році. Саме цим роком дослідники, як правило, й датують рік народження майбутньої королеви.

Геній Юрія Кнорозова

Середина XVІ століття, Центральна Америка, Юкатан. Іспанські колонізатори захопили півострів і християнізують населення. Коли іспанського місіонера Дієго де Ланду було обрано першим провінціалом (тобто головою францисканців у провінції), він починає інквізицію на Юкатані за «відступництво» індіанців від християнської церкви. У працях на цю тему йдеться: «Інквізиційні трибунали розгорнули свою страшну діяльність у різних містах Юкатану. 12 липня 1562 року Ланда влаштував в одній зі стародавніх юкатанських столиць — місті Мані аутодафе.

Патріот рідного Дону й України

Михайло Федорович Фролов, як це не дивно, був відомий радянським читачам і кіноглядачам, але лише тому, що його роль свого часу з успіхом зіграв легендарний радянський комбриг і колишній бессарабський розбійник Григорій Іванович Котовський. Це сталося влітку 1921 року, коли бригада Котовського разом з іншими радянськими військами, під загальним командуванням Михайла Тухачевського, добивала останні загони повстанців-антоновців у Тамбовській губернії. Тут Котовського осяйнула ідея влаштувати маскарад, використовуючи ім’я отамана, із загоном якого йому довелося битися під час короткої радянсько-української війни в листопаді 1920 року.

Володимир Винниченко в анфас і профіль

Відомо, що значущі для своєї доби політичні діячі (чи вони нам подобаються, чи ні) зазвичай не зникають, не йдуть зі сцени історії навіть після своєї фізичної смерті. Відома також римська сентенція: «Про мертвих — або добре, або нічого, крім правди». Зрозуміло, нарешті, й те, що українська історія трагічно багата на особистостей, справи яких неможливо об’єктивно охарактеризувати ані лише двома фарбами — чорною та білою, — ані навіть двома-трьома зовні красивими, але по суті порожніми фразами. Доводиться вдаватися до одіозної, але, на жаль, іноді неминучої формули: «З одного боку, правда полягає в тому, що,.. а проте ми зобов’язані визнати й те, що...»

Коли Росія краде чужу історію...

Чергову, 101-шу річницю Акту Злуки УНР і ЗУНР Україна відзначає в умовах триваючої майже шість років російської агресії, внаслідок якої втрачено Крим, третину Донбасу, понад 13 тисяч українських патріотів загинуло, близько 40 тисяч поранено, з’явились мільйони біженців, країні завдані величезні матеріальні збитки. Через анексію Росією Криму і Керченської протоки катастрофічно скоротилася наша морська акваторія, реальною стала загроза взагалі бути відрізаними від Азовського й Чорного морів. Тобто Україна втратила дорогою ціною здобуту свою територіальну соборність, її геополітичне становище катастрофічно погіршилось і нині вона переживає один з найкритичніших моментів своєї історії.

«Не підтримуємо український сепаратизм...»

Історія українсько-американських відносин, з огляду на їхню значимість, особливо в критичні періоди для України, безумовно, заслуговує на увагу читачів «Дня». Сто років тому (як, до речі, й сьогодні) молода Українська держава переживала один із критичних моментів своєї історії. Відроджена наприкінці 1918 р. внаслідок повалення влади гетьмана Павла Скоропадського, Українська Народна Республіка (УНР) з перших днів свого існування приділяла велику увагу зовнішньополітичній сфері.
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар