25 серпня - Україна Incognita

25 серпня

325. Нікейський собор встановив правила для обчислення Великодня. 

Ікона на честь Першого вселенського собору

Ілюстрація з сайту uk.wikipedia.org

Собор був скликаний імператором Константином Великим для того щоб поставити крапку в суперечці між єпископом Олександром і Арієм. Сільвестр був представлений двома легатами. Загалом собор зібрав 318 єпископів і багато пресвітерів і дияконів. Він тривав більше двох місяців і став першим вселенським Собором в історії християнства. Хоча жодного протоколу Собору не збереглося, про рішення, прийнятих на цьому соборі відомо з пізніших джерел, у тому числі з діянь наступних Всесвітніх соборів. Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження. Також був складений символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським. Зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської (6-й й 7-й канони). Собор також установив час святкування Пасхи у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення.

1530. Народився Іван IV Васильович (Грозний), московський великий князь (з 1533 р.), перший московський цар (1547-1584), відомий своєю жорстокістю. 

Іван VI Васильович Грозний

Ілюстрація з сайту uk.wikipedia.org

Іван Грозний провів реформи суду й управління, зокрема впровадив елементи самоврядування на місцевому рівні. У 1565 р., після зради князя Курбського, ввів опричнину. При Івані IV була створена перша друкарня в Москві, підкорені Казанське (1552) і Астраханське (1556) ханства.

1609. Галілео Галілей демонструє венеціанській раді дожів новий пристрій – телескоп.

Галілео Галілей

Ілюстрація з сайту lichnosti.net

1900. Помер Фрідріх Ніцше, німецький філософ.

Ілюстрація з сайту uk.wikipedia.org

Ніцше утверджувався, як філософ під впливом Шопенгауера. Ввібравши основні ідеї останнього, він їх збагатив власним розумінням природи і світу, додав до них здорову долю волюнтаризму. Згодом у Ніцше все більше вимальовується власна філософська доктрина, змінюється політична концепція світосприйняття.

1906. Здійснено спробу замаху на главу російського уряду Петра Столипіна. 

Петро Аркадійович Столипін

Фото з сайту lichnosti.net

На службовій дачі перм’єра на Аптекарську острові в Петербурзі троє перевдягнених бойовиків партії есерів увійшли в приміщення, використовуючи маскування (двоє були вдягнені як ротмістри жандармерії), але були викриті одним з охоронців. Учувши небезпеку, терористи підірвали бомби у своїх портфелях. Разом із бойовиками загинули ще 29 осіб, більша частина дачі була зруйнована, але Столипін лишився цілим.

1924. Народився Павло Загребельний, український письменник, сценарист, громадський діяч. 

Павло Архипович Загребельний

Лауреат Державної премії СРСР 1980 р., Шевченківської премії, Герой України (2004). Серед творів - «Європа 45», «Роксолана», «Диво», трилогія «З погляду вічності», «Розгін», «Первоміст». У 1961-1963 pp. - головний редактор «Літературної газети» (пізніше - «Літературна Україна»). У 1964-1979 - секретар, 1979-1986 - перший секретар правління Спілки письменників України. Був головою Комітету з Державних премій ім. Т. Шевченка (1979-1987), депутатом ВР СРСР Х-ХІ скликань (1979-1989), ВР УРСР ІХ скликання (1974-1979).

1940. Народився Микола Жулинський, український літературознавець, політик, громадський діяч. 

Микола Григорович Жулинський

Фото з сайту http://ptv.org.ua

Микола Жулинський - директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, академік НАН України. Був віце-прем'єр-міністром України у 1992-1994 та 1999-2001 рр., народним депутатом ІІ («Конституційний центр») та IV («Наша Україна») скликань. У 1989 р. - один із ініціаторів створення Міжнародної асоціації україністів. З 1998 р. - секретар Спілки письменників України. Заступник голови правління Товариства дружби з українцями за кордоном «Україна», член Української всесвітньої координаційної ради. Лауреат Шевченківської премії за книгу «Із забуття - в безсмертя», 1991 р.

1963. Помер Іван Багряний, український письменник.

Фото з сайту uk.wikipedia.org

Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму - серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Юзеф Лободовський твердить, що «Сад Гетсиманський» перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку - є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків". Популярність іншого роману «Тигролови», що його Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману, - «українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами», спричинилася до пародіювання Мосендзом та Кленом образу багрянівського Григорія Многогрішного. 

1964. Дисидента Петра Григоренка позбавлено звання генерал-майора.

Петро Григоренко та Софія Калістратова

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Генерал, що рятував честь українців

1968. Вісім радянських дисидентів влаштували демонстрацію проти введення військ СРСР до Чехословаччини. 

Один з плакатів демонстрантів

Фото з сайту ru.wikipedia.org

На Червону площу вийшли Павло Литвинов, Лариса Богораз, Костянтин Бабицький, Вадим Делоне, Володимир Дремлюга, Віктор Файнберг і Наталія Горбаневська. Заарештовано сімох; двох визнали неосудними, трьох відправили у заслання, термін двох позбавлених свободи не перевищував трьох років.

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар