Першою прийнятою в Європі конституцією стала Конституція Польського королівства й Великого князівства Литовського, яка була прийнята під час засідання т. зв. Чотирьохлітнього сейму 3 травня 1791 р. Щоправда, цей документ офіційно мав назву, де слово конституція не фігурувало. Він називався «Ustawa rzandоwa»*. Це можна перекласти як «закон про владу» чи «закон про управління», зрештою — як «основний закон». Справді, цей документ постає як основний закон, «закон над законами». У ньому говориться, що всі законодавчі акти, які йому суперечать, відміняються. Творці цього документу свідомо уникали назви «конституція», аби їх не звинуватили в революційності.

Лауреат Нобелівської премії миру й один із «батьків» радянської водневої бомби академік Андрій Дмитрович Сахаров увійшов до історії передусім як один із найвідоміших радянських правозахисників. Біографія його дуже добре відома, тому зупинюся не на ній, а на його ставленні до України й українських правозахисників, зокрема й учасників кримськотатарського руху за повернення на батьківщину. Мати Сахарова, Катерина Олексіївна Софіано, народилася в Білгороді, біля самого кордону з Україною, де служив її батько, капітан (згодом генерал-лейтенант) артилерії. Як згадував Андрій Дмитрович, «з дитячих років моя мама пам’ятала солдатські й українські пісні». Уперше з Україною Сахаров познайомився саме через українські пісні.