Саме такий обмежений погляд Михайла Драгоманова на місце і роль основних класів суспільства, його «мужикофільство», за висловом Івана Франка, обумовили «і в чисто культурних та освітніх справах занадто вузьке розуміння нації як плебса, не позволяло йому ставити діло національного розвою так широко як воно ставиться у нас нині». І перед І. Франком, і перед В. Липинським, таким чином, із визнанням і прийняттям ідеї самостійності української нації поставало завдання пошуку нових соціальних і політичних орієнтирів та механізмів їхньої реалізації. У цих пошуках обидва діячі були далекі від однобічного доктринерства, доповнюючи соціальний плюралізм плюралізмом політичним і релігійним.

Цьогоріч минуло 100 років від часу, як 29 квітня 1918 року у Києві Всеукраїнський з’їзд хліборобів одностайно закликав проголосити Гетьманом України Павла Скоропадського. одразу ж було проголошено про створення Української Держави на чолі з Гетьманом, який узяв на себе повноваження щодо управління країною. Минулого року в київському видавництві імені Олени Теліги з’явилась друком моя книга «Лохвицьке Товариство сільських господарів та повіт. - Історія, наука і долі на зламі доби». Вона налічує 827 сторінок великого формату й вміщує нариси, біографії членів Товариства, в ній є досить багато документів, афіш цього направду знаменитого Товариства, світлин старовинних будівель реґіону та наших краян.