На відміну від свого супротивника сам Пьотр усі ці роки не виявляв особистої військової відваги, навіть перебуваючи при дієвій армії, практично не брав участі у боях. Абсолютно слушно зауважив російський історик В. Ключевський про царя: «...он редко становился и во главе своих полков, чтобы водить их в огонь, подобно своему противнику Карлу XII». Більше того, Пьотр намагався всіляко приховувати свою присутність у війську. Внаслідок цього декілька відповідей на умови капітуляції шведських гарнізонів Ніншанця, Нотебурга, Нарви у 1703—1706 роках було складено ним, але їх відправили за підписом командирів з’єднань, які вели облогу.

Розпочну з сентенції, що стосується не лише Андрія Мельника. Часто цитують слова Хілона зі Спарти: «Про мертвих або добре, або нічого». Проте це не повне цитування. Спартанський політик, реформатор, законодавець і поет казав: «Про мертвих або добре, або нічого, крім правди». Якраз правди і бракує в розповідях про Андрія Мельника. До слова, бракує, власне, розповідей: кількість публікацій про нього не така вже велика. Тим часом, поза сумнівом, це цікавий персонаж для істориків, доля якого відбила колорит, специфіку і драматизм епохи, в яку йому довелося жити і діяти.